Справа № 292/337/22
Номер провадження 2/292/139/22
25 серпня 2022 року смт.Пулини
Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Лотуги В.Ф.,
при секретарі судового засідання Саламатовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у смт. Пулини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, -
У червні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ), мотивуючи його тим, що 22 квітня 2021 року, близько 18 год. 10 хв., на відстані 167 м. від селища Курне Пулинського району Житомирської області в напрямку автодороги Київ-Чоп водій мопеда Alpha, ОСОБА_5 , рухаючись в напрямку автодороги Київ-Чоп, не впорався з керуванням мопеда та допустив його падіння на проїзну частину. Внаслідок ДТП пасажир мопеда ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці пригоди.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5 застрахована не була.
14 червня 2021 року на адресу відповідача надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах малолітніх дітей загиблої ОСОБА_6 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Загальна сума вимоги становить 216000 грн., з яких - по 72000 грн. відшкодування утриманцям на кожного з дітей загиблої.
01 липня 2021 року на адресу МТСБУ надіслано заяву про долучення документів, а саме - копії паспортів батьків загиблої ОСОБА_6 та копії свідоцтва про народження загиблої.
Листом від 02.07.2021 відповідачем відмовлено у здійсненні виплати йому страхового відшкодування у зв"язку з невідповідністю транспортного засобу п. 1.5 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон)
Не погоджуючись із рішенням МТСБУ, позивачем заявлено позов за результатами розгляду якого 02 листопада 2021 року Червоноармійським районним судом Житомирської області ухвалено рішення про його задоволення та стягнення із МТСБУ відшкодування шкоди та страхового відшкодування.
За результатами розгляду 21 березня 2022 року Житомирським апеляційним судом апеляційної скарги МТСБУ у її задоволенні відмовлено, а рішення суду залишено без змін.
Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2021 року в частині штрафних санкцій задоволено та стягнуто - пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати лише за період із 03 липня 2021 року по 22 жовтня 2021 року (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог).
Відповідачем лише 11 травня 2022 року здійснено оплату страхового відшкодування, відтак за період із 22 жовтня 2021 року (дата уточнення позовних вимог) по 11 травня 2022 року (дата отримання страхового відшкодування позивачем) кількість днів прострочення виплати страхового відшкодування збільшилась, а тому за вказаний період підлягають стягненню штрафні санкції - пеня, 3% річних, інфляційні втрати.
Вважають, що є законні підстави стягнення з відповідача на користь позивача пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 22 жовтня 2021 року по 11 травня 2022 року у розмірі 22540.93 грн.
Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача на його користь як законного представника малолітніх дітей пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 22540 грн. 93 коп., 3 % річних у розмірі 3586 грн. 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 5881 грн. 81 коп., а всього разом 32008 грн. 93 коп. та понесені судові витрати у зв"язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 грн.
Ухвалою судді від 20.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
10 серпня 2022 року на адресу суду від представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшло письмове пояснення, в якому просить в позові ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до МТСБУ, відмовити. Зазначає, що позивач просить стягнути штраф, інфляційні витрати за період з 22 жовтня 2022 року по день виконання основного зобов"язання, по 11 травня 2022 року. Однак, день в який здійснено розрахунок, не може вважатися днем прострочення зобов"язання. Згідно ч.4 п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач має розраховувати на стягнення пені лише з дати набрання рішенням апеляційної інстанції законної сили, тобто з 22.03.2022, якщо доведе, що саме з цієї дати МТСБУ стало відомо про набрання чинності даного рішення. Враховуючи, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувся без участі сторін, а з 24.02.2022 в Україні введено військовий стан і сайт "Судова влада" не працював, що унеможливило отримати інформацію про рішення апеляційної інстанції, тому саме за зверненням позивача МТСБУ відразу здійснило перерахування коштів. Крім того, згідно Закону України від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 по 11.05.2022, пеня, інфляційні та 3% річних взагалі не повинні нараховуватись, оскільки звільняються від обов"язку щодо сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів. Враховуючи викладене, вимоги щодо стягнення пені, інфляційних витрат та 3 % річних не підлягають задоволенню. Щодо витрат на правову допомогу, то позивачем не надано розрахунок з чого складається сума у 6500 грн., договір про правову допомогу та розрахунковий документ, на підтвердження понесених витрат, у зв"язку з чим вказана сума є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З матеріалів справи вбачається, що 22 квітня 2021 року, близько 18 год. 10 хв., водій мопеда Alpha, без номерного знаку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись в напрямку автодороги Київ-Чоп, не справився з керуванням мопеда та допустив його падіння на проїзну частину. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мопеда ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці пригоди.
За даним фактом СВ ВП № 4 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області 23.04.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060460000051 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та розпочато досудове розслідування (а.с. 19).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.04.2021, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис №54 (а.с. 18).
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 16.05.2009, ОСОБА_6 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 (а.с. 12).
Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 12.08.2009, НОМЕР_4 від 05.04.2021 та НОМЕР_5 від 14.12.2015, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 являються батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 14-16).
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_6 від 12.07.2016, ОСОБА_7 12.07.2016 змінив прізвище ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , про що складено відповідний актовий запис № 7 (а.с. 13).
Згідно копії довідки виконавчого комітету Курненської сільської ради Пулинського району Житомирської області № 1319 від 01.06.2021, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті проживала і була зареєстрована разом з чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та дочками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).
Відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування від 14.06.2021, ТОВ "ЮК"ЦЕНТР АВТОВИПЛАТ ПОЛІС" в інтересах ОСОБА_1 законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулося з даною заявою до МТСБУ, в якій просить здійснити виплату страхового відшкодування - відшкодування на утримання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 72 000 грн., разом 216 000 грн. (а.с.9-10)
Згідно листа про відмову у відшкодуванні шкоди МТСБУ №3-01-а/23556 від 02.07.2021, немає правових підстав для виплати відшкодування з фонду захисту потерпілих, оскільки шкода заподіяна транспортним засобом, для якого Законом України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не встановлено коригуюючий коефіцієнт. Згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у п. 1.5, але щодо якого не встановленого коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу (а.с. 21).
02.11.2021 Червоноармійським районним судом Житомирської області постановлено рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до МТСБУ про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування. Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 , що діє як законний представник малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , страхове відшкодування на утримання в розмірі 216000 грн., пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 10740 грн. 82 коп., 3 % річних у розмірі 1988грн. 38 коп., інфляційні втрати в розмірі 2372 грн. 97 коп., судові витрати у зв"язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., а всього 241102 грн. 17 коп. Пеня, інфляційні витрати та 3% річних стягнуто за період з 03.07.2021 по 22.10.2021 (а.с.22-25).
21.03.2022 Житомирським апеляційним судом прийнято рішення про залишення апеляційної скарги МТСБУ без задоволення, а рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 02.11.2021 - без змін (а.с.26-28).
Відповідно до виписки по картковому рахунку, на рахунок ОСОБА_1 , було перераховано 11.05.2022 - 241102,17 грн. (а.с.29).
Згідно розрахунку, за період з 22.10.2021 по 11.05.2022 на заборгованість в розмірі 216000,00 грн., нараховано пеню в розмірі 22540,93 грн., 3% річних в розмірі 3586,19 грн., інфляційні втрати - 5881,81 грн., разом 32008,93 грн. (а.с.32).
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня отримання ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Згідно норми ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
У постанові Верховного суду України від 01.10.2014 по справі №6-113/цс14, викладена правова позиція, згідно якої за змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до роз'яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 21 постанови від 01 березня 2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім випадків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі №27/15672/16-ц провадження № 14-254цс19 зазначено, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим.
За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено, що на підставі рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 02.11.2021 з відповідача стягнуто пеню, 3% річних та інфляційні витрати за період з 03.07.2021 по 22.10.2021.
Свої зобов'язання МТСБУ виконало перед позивачем по виплаті страхового відшкодування та інших виплат лише 11 травня 2022 року.
Проте проведені представником позивача розрахунки щодо кількості прострочених днів виконання грошового зобов'язання є не зовсім правильними.
Згідно з розрахунками представника позивачів термін прострочення починається 22 жовтня 2021 року, закінчується 11 травня 2022 року і становить 202 дні.
Однак, день виконання зобов'язання (11 травня 2022 року) не є днем прострочення, оскільки в силу вимог статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, прострочення починається не з 22 жовтня 2021 року, як зазначено в позовній заяві та розрахунку, а з 23 жовтня 2022 року, оскільки на підставі рішення суду з відповідача стягнуто пеню, 3% річних та інфляційні витрати по 22 жовтня 2021 року.
У зв'язку із цим термін прострочення зобов'язання у даному випадку складає 200 днів (з 23 жовтня 2021 року по 10 травня 2022 року).
З розрахунку цього строку та основного боргу в сумі 216000 гривень стягненню з відповідача підлягають: - 22321,97 гривнів пені; 3550,68 гривень 3-х відсотків річних; заявлених 5881,81 гривень інфляційних втрат, а всього 31754,46 грн.
При цьому, нарахування сум, які підлягають стягненню суд здійснює за методами і формулами, наведеними позивачем у доданому розрахунку.
Отже, за таких обставин, враховуючи несвоєчасну виплату відповідачем страхового відшкодування позивачу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню з підстав, викладених вище.
Посилання відповідача у письмових поясненнях на ч.4 п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що перебіг строку стягнення пені припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили, є безпідставними виходячи з наступного.
Згідно п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Однак, у справі № 292/751/21 по якій 02.11.2021 Червоноармійським районним судом Житомирської області постановлено рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до МТСБУ, яке переглядалось в апеляційному суді, не розглядалась дорожньо-транспортна пригода, а вирішувався спір про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування.
Крім того, твердження відповідача, що пеня, інфляційні та 3% річних взагалі не повинні нараховуватись, оскільки вони звільняються від обов"язку щодо сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів на підставі Закону України від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, також є безпідставними.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
Однак, вказані положення не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, оскільки стосуються прострочення виконання грошових зобов'язань позичальником саме за кредитним або договором позики.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначено, що затрати на правову допомогу повинні буди документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16.
Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited» проти України", заява № 19336/04).
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутній розрахунок витрат пов"язаних з правничою допомогою адвоката і вони доказами не підтверджені, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат пов"язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 6500 грн., до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору, а тому з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (31754,46/32008,93) * 992,40 = 984 грн. 51 коп.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, задоволити частково.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , що діє як законний представник малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 22 321 (двадцять дві тисячі триста двадцять одна) грн. 97 (дев'яносто сім) коп., 3 % річних у розмірі 3 550 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 68 (шістдесят вісім) коп., інфляційні втрати в розмірі 5 881 (п"ять тисяч вісімсот вісімдесят одну) гривню 81 (вісімдесят одну) копійку, а всього 31754 (тридцять одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири) гривні 46 (сорок шість) копійок.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 984 (дев"ятсот вісімдесят чотири) грн. 51 (п'ятдесят одна) коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .
Відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, знаходиться за адресою: Русанівський бульвар, 8, м.Київ, код ЄДРПОУ 21647131.
Суддя В. Ф. Лотуга