Справа № 296/4653/22
1-кс/296/1859/22
Іменем України
16 серпня 2022 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Казань, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України,-
Слідчий у кримінальному провадженні СУ ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вказав, що слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021060000000034 від 28.05.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Головного лікаря КУ «Обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради ОСОБА_5 за №185-к від 29.10.2018, ОСОБА_4 головну сестру медичну переведено в хіміотерапевтичне відділення сестрою медичною по введенню хіміопрепаратів з 01.11.2018.
Обіймаючи посаду сестри медичної палатної по введенню хіміопрепаратів хіміотерапевтичного відділення вищої кваліфікаційної категорії КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради ОСОБА_4 уповноважена на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому відповідно до ч. 1 Примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.
Відповідно до вимог наказу №65/ОС від 26.11.2019 КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради відповідальною за облік та звітність дороговартісних лікарських засобів для лікування злоякісних новоутворень, отриманих за кошти Державного бюджету України та придбаних за кошти місцевого бюджету призначено сестру медичну ОСОБА_4 .
Крім того, відповідно до вимог наказів №18-ОД від 05.02.2021 та №19-ОД від 05.02.2021 КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради ОСОБА_4 призначена відповідальною за проведення вхідного контролю, зберігання, облік, видачу, звітність лікарських засобів для проведення хіміотерапії, що отримані за бюджетні кошти.
Так, будучи призначеним 12.11.2015 на посаду завідувача хіміотерапевтичним відділенням лікаря онколога першої кваліфікаційної категорії КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради, не пізніше 26.06.2020 у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме лікарськими засобами для проведення хіміотерапії, що отримані КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради за бюджетні кошти, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та вчинення службового підроблення.
При цьому, ОСОБА_6 , будучи наділеним в силу своєї посади правомочністю управління та розпорядження вказаним майном через матеріально-відповідальну особу, вступив в попередню злочинну змову з медичною сестрою ОСОБА_4 , яка є особою відповідальною за облік та звітність дороговартісних лікарських засобів для лікування злоякісних новоутворень, отриманих за кошти Державного бюджету України і придбаних за кошти місцевого бюджету, і відповідно до ч. 1 Примітки до ст. 364 КК України являється службовою особою.
У свою чергу, ОСОБА_4 , діючи в межах спільного злочинного умислу, як матеріально-відповідальна особа, отримавши від ОСОБА_6 медичні карти амбулаторних чи стаціонарних хворих, усвідомлюючи той факт, що зазначені в карті лікарські засоби хворим видаватись не будуть, здійснювала відмітку у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого, журналі обліку лікарських засобів чи хіміопрепаратів хіміотерапевтичного відділення вказаного вище медичного закладу про видачу хворому на руки для проходження подальшого лікування певних лікарських засобів (хіміопрепаратів), у необхідній кількості.
У подальшому ОСОБА_4 включала вказані препарати до щомісячного звіту про надходження і відпуск (використання) лікарських засобів та медичних виробів як такі, що використані для лікування конкретного хворого, що надавало можливість списати з балансу КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради та отримати їх в особисте розпорядження ОСОБА_6 та ОСОБА_4 задля подальшого використання ними на власний розсуд, у тому числі і для збуту третім особам з метою отримання незаконного прибутку, тобто здійснити їх заволодіння шляхом зловживанням своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб та вчинення службового підроблення у такий спосіб.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , не пізніше 31.08.2021 з метою подальшого заволодіння хіміопрепаратами КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради, що придбаються за бюджетні кошти, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вирішив залучити до своєї злочинної діяльності осіб, які б погодились заздалегідь придбати майно, здобуте злочинним шляхом та збути таке майно, тобто виступити пособниками у злочинних діях ОСОБА_6 .
Так, 23.09.2021, близько 14 год, ОСОБА_4 , діючи в межах спільного злочинного умислу, раніше досягнутого із ОСОБА_6 , в порушення вимог «Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів в КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради, не здійснивши відповідні спеціальні позначення на упаковках лікарського засобу, з метою конспірації своїх злочинних дій, залишила у вільному доступі для ОСОБА_6 , або третіх осіб, які не були обізнані про їх злочинні наміри, 50 упаковок (флаконів) хіміопрепарату «Паклітеро» 16,7 мл (100 мг), концентрат для розчину інфузій серії РАС220609А.
Досудовим розслідуванням установлено, що у період з 26.06.2020 по 24.09.2021 ОСОБА_4 , діючи умисно, свідомо порушуючи вимоги посадової інструкції, заволоділа чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, чим спричинила КНП «Житомирський обласний диспансер» Житомирської обласної ради матеріального збитку на загальну суму 177799,90 грн.
Повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України ОСОБА_4 складено та вручено 28.07.2022.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні, відповідно до вимог КПК України, доказами.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме існує ризик, що підозрювана буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор в судове засідання не з'явився, від нього надішла заява про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовільнити та визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Від захисника ОСОБА_7 надійшла заява, в якій він просив провести розгляд клопотання без його участі. Щодо задоволення клопотання заперечував, в свою чергу просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають підстави вважати, що дане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_4 не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 28.07.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.
Частиною третьою статті 132 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, підтверджується наявними у даному кримінальному провадженні доказами.
У клопотанні слідчий вказав про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
При цьому, ні в клопотанні слідчий, ні в судовому засіданні прокурор не обгрунтував наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя зважає на те, що ризик переховування від суду та слідства спростований фактом належної процесуальної поведінки підозрюваної під час досудового розслідування. Прокурором не доведений факт ухилення ОСОБА_4 від проведення слідчих (процесуальних) дій.
Судом встановлено, що ризики визначені п. 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведені. З матеріалів клопотання вбачається, що підозрювана співпрацює з органами досудового розслідування та не ухиляється від покладених на неї обов'язків.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Приписами ч.1 ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З доданих до матеріалів клопотання доказів вбачається, що ОСОБА_4 отримує мінімальну заробітну плату. Отже, застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є непомірним тягарем для підозрюваної, спричинить погіршення матеріального становища останньої та створить штучні підстави для внесення прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
З огляду на ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами й інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.
Оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, дані про особу підозрювану, яка має постійне місце проживання в м. Житомирі, офіційно працює, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, зважаючи на відсутність негативних характеризуючих ознак щодо особи підозрюваної, відсутність даних про порушення, невиконання обов"язків, які були покладені на підозрювану, слідчий суддя вважає, що застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної.
Враховуючи встановлені обставини, на думку слідчого судді, наявні підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити належне виконання останнньою процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176, 178, 179, 182, 184, 193, 194, 196, 197,309,372,376 КПК України,-
В задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на два місяці, тобто до 28 вересня 2022 включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконання наступних зобов'язань:
1) прибувати до слідчого, прокурора за першим викликом та до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування по суті пред'явленої підозри у кримінальному провадженні №42021060000000034 від 28.05.2021 із:
- іншими підозрюваними: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
- свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ;
7) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
В разі невиконання покладених судом обов'язків відносно підозрюваної може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід ніж особисте зобов'язання і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого у провадженні якого перебувають матеріали досудового слідства.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
.
Слідчий суддя ОСОБА_1