Номер провадження: 33/813/822/22
Номер справи місцевого суду: 519/541/22
Головуючий у першій інстанції Лемець С. П.
Доповідач Артеменко І. А.
22.08.2022 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Артеменко І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Янковської Ю.Л.,
адвоката Беліогло А.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Южного міського суду Одеської області від 23 червня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок на користь держави.
З протоколу серія БД №334389 від 18.06.2022 року вбачається, що 18.06.2022 року о 22:15 год. в м.Южне блокпост БА-012 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra 1.6 KAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Alkotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі під відеозапис відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із наведеною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Южного міського суду Одеської області від 23 червня 2022 року та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови зазначає, що:
- наявний у матеріалах справи відеозапис нагрудної камери поліцейського є недопустимим доказом з огляду на відсутність ідентифікації приладу, за допомогою якого відбувалась відеофіксація;
- працівниками поліції було допущено істотні порушення при проведенні огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 ;
- у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено хибне по батькові особи, відносно якої такий протокол було складено: помилкове « ОСОБА_2 », замість вірного « ОСОБА_3 ».
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні ОСОБА_1 його захисника Беліогло А.В. та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , апеляційний суд, непогоджуючись із доводами апелянта щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що провина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, за кваліфікуючими ознаками: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена та підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія БД №334389 від 18.06.2022 року, відповідно до якого 18.06.2022 року о 22:15 год. в м.Южне б/п БА-012 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra 1.6 KAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Alkotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі під відеозапис відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;
- змістом відеозапису з якого вбачається, що 18.06.2022 року ОСОБА_1 був з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Alkotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, зазанчивши, що напередодні вживав алкогольні напої (пиво);
- поясненнями ОСОБА_1 від18.06.2022 року, викладені власноруч, у яких останній зазначив, що 18.06.2022 року близько 22:00 год. він разом зі своїм знайомим вживали алкогольні напої (пиво, вжив 1, 5 л.), після чого він сів за кермо транспортного засобу Opel Vectra 1.6 KAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та почав рухатись в бік м. Южне, коли був зупинений працівниками поліції на блокпосту в м.Южние для перевірки документів. В ході спілкування з поліцейськими в нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим на місці зупинки його було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру Драгер, а також пройти огляд в медичному закладі, від чого він відмовився, що було зафіксовано на відео. Водій зазначив також, що визнає свою провину та обіцяє, що більше такого не повториться, а також повідомив, що на час зупинки перебував поза службою;
- заявою ОСОБА_1 , у якій водій просив суд першої інстанції розглянути матеріали справи без його участі, у зв'язку із проходженням військової служби, та визнав свою вину у вчиненому правопорушенні у повному обсязі.
Щодо посилання апелянта на те, що наявний у матеріалах справи відеозапис нагрудної камери поліцейського є недопустимим доказам, апеляційний суд, зауважує, що попри відсутність у матеріалах справи інформації про технічний засіб, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, зміст такого відеозапису дозволяє встановити обставини, що підлягають з'ясуванню для встановленню у діях ОСОБА_1 наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення за кваліфікуючими ознаками відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, що є основною їх функцією.
Так, з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , повідомивши, що напередодні вживав алкогольні напої (пиво), перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, почервоніння обличчя, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
Апеляційний суд вважає, що зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи та має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Таким чином, оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі та письмових матеріалах провадження, а тому апеляційний суд приймає його як доказ у справі.
Посилання захисника на недотримання процедури проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, апеляційний суд відхиляє як безпідставні, виходячи з такого.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №334389 від 18.06.2022 року вбачається, що 18.06.2022 року о 22:15 год. в м.Южне б/п БА-012 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra 1.6 KAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Alkotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі під відеозапис відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29. 06. 2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є самостійним складом адміністративного правопорушення та тягне за собою відповідальність, передбачену, санкцією даної статті.
Так, наявний у справі відеозапис , пояснення ОСОБА_1 та заява ним до суду першої інстанції заява свідчить про відмову ОСОБА_1 , у порушення вимог п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у закладі охорони здоров'я, сам факт чого, зафіксований у протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №334389 від 18.06.2022 року, вважається подією адміністративного правопорушення та тягне за собою відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, посилання ОСОБА_1 на допущені працівниками поліції істотні порушення, (не повідомлення водію характеристик технічного засобу для проходження огляду на місці зупинки, не надання сертифікатів та свідоцтва про повірку, незалучення свідків, не видачу направлення для проходження огляду у закладі охорони здоров'я) апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на зафіксовано на відео відмову водія від проходження огляду у закладі охорони здоров'я, що як вже було зазначено вище, є самою подією адміністративного правопорушення та тягне за собою відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд знаходить слушними зауваження апелянта про помилкове зазначення у протоколі його по батькові, а саме: « ОСОБА_2 », замість вірного « ОСОБА_3 », втім, на переконання апеляційного суду, з огляду на можливість встановити особу, яка відмовилась від огляду на стан сп'яніння з наявного у справі відеозапису, скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави є надмірним формалізмом у трактуванні процесуального законодавства, не відповідатиме загальним засадам права та буде неправомірним обмеженням права особи на справедливий суд, яке передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки таке порушення не впливає на правильність висновків суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , допитаних апеляційним судом за клопотанням адвоката Беліогло А.В., щодо перебування за кермом транспортного засобу Opel Vectra 1.6 KAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , а не ОСОБА_1 апеляційний суд не приймає до уваги, з огляду на таке.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, і поясненнями свідків.
Відповідно до ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Тим не менш, попри протилежні посилання у апеляційній скарзі, матеріали справи не містять жодних об'єктивних доказів, підтверджуючих те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були свідками зупинки працівниками поліції ОСОБА_6 , відмови ним проходити огляд на стан сп'янінню на місці зупинки та складання за цим фактом протоколу про адміністративне правопорушення, тобто обставин, що підлягають установленню по даній справі.
Окрім того, апеляційний суд критично ставиться до викладених свідками обставин зупинки транспортного засобу Opel Vectra 1.6 KAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення, адже, як за твердженням ОСОБА_6 так і допитаних у судових засіданнях ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , останні є підлеглими ОСОБА_6 .
Поряд з тим, у матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 18.06.2022 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими та несуперечливими, відтак сумнівів не викликають.
Позиція ОСОБА_1 , яку він висловив в апеляційній скарзі та у судовому засіданні щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам законності та обґрунтованості, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, тобто у відмові від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З постанови суду вбачається, що при визначенні виду та міри адміністративного стягнення у вигляді штрафу та позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції були додержані вимоги ст. 33 КУпАП.
Враховуючи наведені обставини, вважаю, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Южного міського суду Одеської області від 23 червня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду І.А. Артеменко