Справа № 137/906/20
Провадження № 22-ц/801/1344/2022
Категорія: 42
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко О. І.
Доповідач:Голота Л. О.
24 серпня 2022 рокуСправа № 137/906/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),
суддів Медвецького С. К., Оніщука В. В.,
за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю. О.,
розглянув в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат на суму боргу,
за апеляційною скаргою Оверковського Костянтина Володимировича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31 травня 2022 року, ухвалене у складі судді Бондаренко О. І. в приміщенні суду в м. Вінниця, -
29 липня 2020 року засобами поштового зв'язку Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на підставі статті 625 ЦК України 29% та 3 % річних та інфляційних витрат на суму боргу.
Позовна заява обґрунтована тим, що 06 квітня 2005 року між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06-2.1/337, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 140000,00 грн.
Згідно договору від 17 грудня 2012 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06 квітня 2005 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою - ОСОБА_1 , за яким Банк зобов'язався надати їй кредит у сумі 140000,00 грн., а позичальник зобов'язалась повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування ним в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Право вимоги за вказаним кредитним договором ПАТ «АКПІБ» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи».
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 140000,00 грн.
Відповідач неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06 квітня 2005 року в розмірі 140067 (сто сорок тисяч шістдесят сім) грн. 68 коп., яка включає в себе: 92 166,94 грн. - заборгованість за кредитом; 38 443,30 грн. - заборгованість по відсотках; 2 145,57 грн. - заборгованість по комісії; пеню - 7 311,87 грн.
Оскільки заборгованість за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06 квітня 2005 року була стягнута судом станом на 05 липня 2018 року, ТОВ «Кредитні ініціативи» вважає, що на підставі статті 625 ЦК України має право стягнути з боржника 3 % річних та інфляційні витрати, що станом на 01 серпня 2019 становить: заборгованість 29 % стаття 625 ЦК України на суму тіла кредиту - 178381,69 грн., заборгованість 3 % стаття 625 ЦК на суму відсотків - 1312,64 грн., інфляційні витрати - 99315, 42 грн.
Виходячи з наведеного, ТОВ «Кредитні ініціативи» просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 279009,75 грн..
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 18 серпня 2020 року матеріали цивільної справи передано до Вінницького районного суду Вінницької області за територіальною підсудністю.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 31 травня 2022 року позовну заяву задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 279009 грн. 75 коп., з яких заборгованість 29 % ст. 625 ЦК України на суму тіла кредиту 178381 грн. 69 коп., 3 % ст. 625 ЦК України на суму відсотків 1312 грн. 64 коп. та інфляційні витрати у розмірі 99315 грн. 42 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» судовий збір в розмірі 4185 грн. 15 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Оверковський К. В. , який діє в інтересах ОСОБА_1 ,подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що позивач просив стягнути з відповідача заборгованість, а саме : 29 % річних від простроченої суми заборгованості по тілу кредиту за період з 17.12.2012 року по 19.08.2019 року в розмірі 178381,69 грн; 3 % річних від простроченої суми заборгованості по відсотках за період з 17.12.2012 року по 19.08.2019 року в розмірі 1312,64 грн; інфляційні втрати за період з січня 2013 року по серпень 2019 року в розмірі 99315,43 грн.
Станом на момент подання позову заборгованість відповідача була повністю погашена по кредитному договору, оскільки 09 серпня 2019 року платіжним дорученням № 146 ПП «Елітторгбуд» було перераховано суму в розмірі 110355,38 грн. 16 серпня 2019 року постановою Вінницького районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області ВП № 58419595 щодо виконання виконавчого листа № 137/2294/14-ц виданого Вінницьким районним судом Вінницької області 22 січня 2019 року закінчено виконавче провадження та припинено всі арешти на підставі виконання боржником рішення суду у повному обсязі. Тому відсутнє порушене право позивача.
Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам погашення заборгованості.
ПП «Елітторгбуд» було погашено заборгованість за боржника ОСОБА_1 , відтак відбулось правонаступництво кредитора з ТОВ «Кредитні ініціативи» на ПП «Елітторгбуд» до якого перейшли всі права по кредитному договору № 06-2.1/337 від 06 квітня 2005 року на підставі ст. ст. 512, 514, 528 ЦК України.
Тому, ТОВ «Кредитні ініціативи» є неналежним позивачем у справі.
ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» вже неодноразово застосували своє право на дострокове повернення всіх коштів за кредитним договором. Зокрема, вимога про дострокову сплату заборгованості від 05 січня 2011 року, позовна заява ПАТ «Промінвестбанк» від 09 лютого 2011 року № 120, вимога про дострокове повернення кредиту від 05 вересня 2014 року, позовна заява від 30 вересня 2014 року.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року, частково скасованим постановою Вінницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року, у цивільній справі № 137/2294/14-ц позов ТОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06 квітня 2005 року в розмірі 92116,94 грн. заборгованість за кредитом, 6556,14 грн заборгованість по відсотках.
Позивач скористався правом дострокової вимоги за кредитним договором, змінивши строк дії кредитного договору, тому втратив чинність графік платежів за договором. Права кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Проценти в розмірі 29 % є платою за користування кредитом. Дані проценти не відносяться до статті 625 ЦК України. Тому нарахування позивачем 29 % річних є безпідставним.
Суд першої інстанції не врахував, що на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.
Позивачем пропущено також строки позовної давності.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її адвокат Оверковський К. В підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
06 квітня 2005 року між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06-2.1/337, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 140000,00 грн.
17 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні Ініціативи» права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами.
Згідно вищевказаного договору також відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою - ОСОБА_1 , за яким Банк зобов'язався надати їй кредит у сумі 140 000,00 грн., а позичальник зобов'язалась повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування ним в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року в частині задоволення вимог про стягнення процентів, пені та комісії скасовано, в цій частині постановлено нове: «Відмовлено ТОВ «Кредитні ініціативи» у частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення процентів в розмірі 31 887 (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) гривень 16 к., пені в розмірі 7311 (сім тисяч триста одинадцять) гривень 87 к., комісії в сумі 2 145 (дві тисячі сто сорок п'ять) гривень 57 к.
Змінено рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року, виклавши другий абзац резолютивної частини в наступній редакції та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи заборгованість за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року в розмірі 98 723 (дев'яносто вісім тисяч сімсот двадцять три) гривні 08 к., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 92 166 (дев'яносто дві тисячі сто шістдесят шість) гривень 94 к., заборгованості по відсотках у розмірі 6 556 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят шість ) гривень 14 к.
16 серпня 2019 року постановою Вінницького районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ВП №58410505 щодо виконання виконавчого листа №137/2294/14-ц виданого Вінницьким районним судом Вінницької області 22 січня 2019 року, було закінчено виконавче провадження та припинено всі арешти на підставі виконання боржником рішення суду у повному обсязі (а.с. 132 - 133).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Суд також зазначив, що позовна давність позивачем не пропущена, оскільки відповідно до п. 6.7. кредитного договору №06-2.1/337 від 06 квітня 2005 року строк позовної давності встановлюється тривалістю у 10 років.
Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог зроблено за неповного з'ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Звертаючи у суд з позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» просило стягнути з відповідача заборгованості за період з 17.12.2012 року по 19.08.2019 року в розмірі 178381,69 грн, з них : 29 % річних від простроченої суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 279009,75 грн, відповідно п. 3.5 кредитного договору; 3 % річних від простроченої суми заборгованості по відсотках в розмірі 1312,64 грн; інфляційні втрати за період з січня 2013 року по серпень 2019 року в розмірі 99315,43 грн.
Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позов не звернув увагу на те, що позивачем нараховано відповідачу проценти в розмірі 29 %, які не відносяться до статті 625 ЦК України, тому їх нарахування є безпідставним.
Відповідно до п. 3.5 кредитного договору у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного ним кредиту (п. 2.3, 2.4 цього договору), він сплачує проценти за несвоєчасне користування кредитом, виходячи з процентної ставки у розмірі 29 % річних, порядок нарахування та сплати яких визначається відповідно до п.3.2 та 3.3 цього договору.
Проте, з умов п. 3.5 кредитного договору, на які посилається позивач, не вбачається, що сторонами обумовлена умова нарахування процентів за неправомірне користування кредитом після закінчення строку кредитування і що така умова відповідає диспозиції норми, викладеній у частині другій статті 625 ЦК України, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання за цим договором.
Аналогічний висновок міститься також в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 вересня 2021 року у справі № 0417/2095/2012, провадження № 61-14692св20.
Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання».
Окрім цього, відповідно до пункту 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
Статтею 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до висновків Вінницького апеляційного суду, викладених у постанові від 06 грудня 2018 року, позивачем було змінено строк кредитування ще у 2011 році (а. с. 128), коли ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на підставі п. 3.5 та п. 6.7 кредитного договору №06-2.1/337 від 06 квітня 2005 року (строк позовної давності встановлюється тривалістю у 10 років та по процентам в розмірі 29 % річних) з 17.12.2012 року по 19.08.2019 року в сумі 178381,69 грн є безпідставними, оскільки після пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінилася правова природа зобов'язань. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, які припинилися, а на підставі ст. 625 ЦК України.
Отже, посилання суду на те, що п. 6.7. кредитного договору №06-2.1/337 від 06 квітня 2005 року строк позовної давності встановлюється тривалістю у 10 років, є помилковим, оскільки стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат як вид відповідальності за порушення грошового зобов'язання не є стягненням відсотків за користування кредитом (п.3.5 договору), а також комісією чи неустойкою (пенею чи штрафом).
Аналогічний висновок міститься також в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 524/4985/16-ц, провадження № 61-7177св21.
Разом з тим, позивачем пропущено строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, тому з відповідача на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» підлягають стягненню 3 % річних та інфляційні втрати в межах строку позовної давності, тобто за період з 29.07.2017 року по 29.07.2020 року.
Колегія суддів враховує те, що позов подано до суду засобами поштового зв'язку 29 липня 2020 року, тому за період з 29.07.2017 року по 09.08.2019 року (в межах позовних вимог) підлягає стягненню сума трьох відсотків річних та інфляційні втрати згідно статті 625 ЦК України. В іншій частині позовні вимоги про стягнення 3 % річних (з 17.12.2012 року по 29.07.2017 року) та інфляційних втрат (за період з січня 2013 року по 29.07.2017 року) задоволенню не підлягають через пропуск строку позовної давності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц (провадження № 61-283св18) зазначено, що належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Суд апеляційної інстанції наводить власний розрахунок заборгованості по трьом відсоткам річних та інфляційним втратам.
Розрахунок заборгованості 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України.
Період з 29.07.2017 року (дата, яка передує трирічному строку позовної давності, так як позов подано 29.07.2022 року) по 06.12.2018 року (набрання законної сили судовим рішенням про стягнення заборгованості за кредитним договором).
1)92166,94 х 3 % = 3757,38 грн (Період розрахунку: з 29.07.2017 року по 31.12.2017 року - 156 днів
[Проценти] = 92 166,94 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 156 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 1 181,76 грн.; Період розрахунку: з 01.01.2018 року по 05.12.2018 року - 340 днів
[Проценти] = 92 166,94 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 340 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 2 575,62 грн.)
2)6556,14 х 3 % = 267,27 грн (Період розрахунку: з 29.07.2017 року по 31.12.2017 року - 156 днів
[Проценти] = 6 556,14 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 156 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 84,06 грн.; Період розрахунку: з 01.01.2018 року по 05.12.2018 року - 340 днів
[Проценти] = 6 556,14 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 340 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 183,21 грн.)
Період з 06.12.2018 року - 09.08.2019 року (погашення заборгованості за судовим рішенням).
1)92166,94 х 3 % = 1871,12 грн (Період розрахунку: з 06.12.2018 року по 31.12.2018 року - 26 днів
[Проценти] = 92 166,94 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 26 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 196,96 грн.; Період розрахунку: з 01.01.2019 року по 09.08.2019 року - 221 день
[Проценти] = 92 166,94 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 221 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 1 674,16 грн.)
2)6556,14 х 3 % = 133,10 грн (Період розрахунку: з 06.12.2018 року по 31.12.2018 року - 26 днів
[Проценти] = 6 556,14 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 26 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 14,01 грн.; Період розрахунку: з 01.01.2019 року по 09.08.2019 року - 221 день
[Проценти] = 6 556,14 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 221 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 119,09 грн.)
З огляду на наведене, заборгованість по 3 % річних за період 29.07.2017 року по 09.08.2019 року складає 6028,87 грн.
Розрахунок заборгованості по інфляційним втратам відповідно до статті 625 ЦК України за період з 29.07.2017 року по 09.08.2019 року.
1)Період з 29.07.2017 року по 09.08.2019 року індексація на суму 98 723,08 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 99,90% ? 102,00% ? 101,20% ? 100,90% ? 101,00% ? 101,50% ? 100,90% ? 101,10% ? 100,80% ? 100,00% ? 100,00% ? 99,30% ? 100,00% ? 101,90% ? 101,70% ? 101,40% ? 100,80% ? 101,00% ? 100,50% ? 100,90% ? 101,00% ? 100,70% ? 99,50% ? 99,40% = 118,853% (за період Серпень 2017 - Липень 2019) [Інфляційні нарахування] = 98 723,08 грн. (сума боргу) ? 118,853% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 98 723,08 грн. (сума боргу) = 18612,06 грн..
Отже загальний розмір заборгованості по трьом відсоткам річних та інфляційним втрата складає 24640 гривень 93 копійок, з них : 18612 гривень 06 копійок інфляційні втрати за період з 29 липня 2017 року по 09 серпня 2019 року; 6028 гривень 87 копійок 3 % річних за період з 29 липня 2017 року по 09 серпня 2019 року.
Відповідно до пункту 1- 4 частини першої статті 376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за період з 29 липня 2017 року по 09 серпня 2019 року у розмірі 24640 гривень 93 копійок, з них : 18612 (вісімнадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень 06 копійок інфляційні втрати за період з 29 липня 2017 року по 09 серпня 2019 року; 6028 (шість тисяч двадцять) гривень 87 копійок 3 % річних за період з 29 липня 2017 року по 09 серпня 2019 року.
В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» є неналежним позивачем суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки 17 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 06-2.1/337 від 06.04.2005 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою - ОСОБА_1 . Та обставина, шо ТОВ «Кредитні Ініціативи» є належним позивачем у якого, у зв'язку з невиконанням рішення суду виникло право на нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, була встановлена колегією суддів та знайшла своє відображення у постанові Вінницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року.
Недоведеними є посилання в апеляційній скарзі на те, що відбулось правонаступництво кредитора з ТОВ «Кредитні ініціативи» на ПП «Елітторгбуд» до якого перейшли всі права по кредитному договору № 06-2.1/337 від 06 квітня 2005 року на підставі ст. ст. 512, 514, 528 ЦК України, оскільки належних доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За змістом частини першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною десятою статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 4185,15 грн, а відповідачем за подання апеляційної скарги 6277,73 грн..
Загальний розмір позовних вимог складає 279009 грн. 75 коп., позов задоволено на суму 24640 грн 93 коп., що становить 8,83 %.
Тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 5353 грн 86 коп. (5723,41 (задоволена частина вимог апеляційної скарги) - 369,55 (задоволена частина позову) = 5353,86 грн).
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Оверковського Костянтина Володимировича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31 травня 2022 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат на суму боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за період з 29 липня 2017 року по 09 серпня 2019 року у розмірі 24640 гривень 93 копійок, з них : 18612 (вісімнадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень 06 копійок інфляційні втрати за період з 29 липня 2017 року по 09 серпня 2019 року; 6028 (шість тисяч двадцять) гривень 87 копійок 3 % річних за період з 29 липня 2017 року по 09 серпня 2019 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 5353 (п'ять тисяч триста п'ятдесят три) гривні 86 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: С. К. Медвецький
В. В. Оніщук
Повний текст постанови складено 25 серпня 2022 року.