Провадження № 1-кс/742/566/22
Єдиний унікальний № 742/3322/21
25 серпня 2022 року слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
встановив:
До Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшла вказана скарга про скасування постанови слідчого РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 від 16.03.2022 про закриття кримінального провадження №12021270330000067.
В судове засідання скаржник та її представник не з'явилися.
Слідчий до судового засідання не з'явився.
Дослідивши зміст скарги та додані до неї матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області знаходиться кримінальне провадження №12021270330000067 від 27.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
16.03.2022 року слідчим у кримінальному провадженні ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження, №12021270330000067 від 27.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи вказану постанову слідчий посилається на те, що введення на території України воєнного стану унеможливлює проведення повного, всебічного досудового розслідування.
Не погодившись із зазначеною постановою про закриття кримінального провадження, ОСОБА_3 , в особі представника, звернулася до слідчого судді зі скаргою, поданою в порядку ст.303 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені слідчому судді рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Дослідивши постанову слідчого, вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження №12021270330000067 від 27.01.2021 року ухвалена передчасно, є необґрунтованою та невмотивованою, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що досудовим слідством проведені не всі можливі слідчі дії, а саме: не проводились одночасні допити осіб, свідчення яких не узгоджуються один з одним, не враховано той факт, що станом на 01.06.2020 посада головного бухгалтера була вакантною, також, не встановлено всі інші суттєві обставини справи, а введення воєнного стану не є підставою для припинення розслідування злочинів.
При винесенні оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження слідчим не наведено фактичних обставин та відповідних їм доказів, які дозволяють зробити однозначний висновок, що не залишає місця сумнівам про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження.
Відповідно до положень ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з принципом публічності, закріпленим в ст. 25 КПК України, слідчий зобов'язаний в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно з вимогами п.1 ч.1ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у дослідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином, враховуючи наведене вище, слідчий суддя вважає постанову від 16.03.2022 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021270330000067, передчасною та необґрунтованою, а також такою, що не відповідає принципу всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами КПК України. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.110,284,303-307,309,369-372,392-395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 від 16.03.2022 про закриття кримінального провадження №12021270330000067 та відновити досудове розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Володимир БЕЗДІДЬКО