Справа №750/6347/21
Провадження №2/751/189/22
12 липня 2022 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Іскра К.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дашко М.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 495387,20 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05.06.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений усний договір позики, що підтверджується відповідною розпискою від 05.06.2020 року, за яким ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 суму коштів в розмірі 467 000 (чотириста шістдесят сім тисяч) грн., які ОСОБА_2 зобов'язувався повернути до 31.12.2020 року.
У встановлений договором термін - до 31.12.2020 року ОСОБА_2 борг не повернув в повному обсязі.
Пояснює, що за договором позики від 05.06.2020 року розрахунок штрафних санкцій наступний: інфляційні збитки за період з січня 2021 року по квітень 2021 року складають 22322,60 грн.; сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 01.01.2021 по 07.06.2021 року складає 6064,60 грн., загальна сума заборгованості складає 495387,20 грн.
Ухвалою судді від 12 січня 2022 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Встановлено відповідачу, з урахуванням строку, встановленого ст. 178 ЦПК України, п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія ухвали судді про відкриття провадження по справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами надсилалась відповідачу шляхом направлення поштового повідомлення, проте відзив на позовну заяву до цього часу до суду не надходив.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про час та місце його проведення повідомлялись у встановленому порядку.
Від представника позивача до суду подано заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутність. Додатково зазначив, що позов підтримує та просить його задовольнити. Про винесення заочного рішення по справі не заперечує.
Причини неявки відповідача у судове засідання суду невідомі. Жодних клопотань від нього до суду не надходило.
Суд визнав можливим справу розглянути у відсутність відповідача при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.06.2020 року ОСОБА_2 складено розписку, відповідно до якої він отримав від ОСОБА_1 позику в розмірі 467000 грн. в день складання цієї розписки та зобов'язувався отримані кошти повернути до 31.12.2020 року (а.с. 59).
У вказаний у розписці строк відповідач грошові кошти позивачу не повернув.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Крім того, ч. 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Відповідно до статей 525 та 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування факту порушення ним зобов'язань, передбачених умовами укладеного договору позики від 05.06.2020 року, як і розрахунку заборгованості, наданого позивачем у позовній заяві, а тому заборгованість за вказаним договором в сумі 495387,20 грн. (467000,00 грн. - основний борг; 22322,60 грн. - інфляційні збитки за період з січня 2021 року по квітень 2021 року; 6064,60 грн. - сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 01.01.2021 року по 07.06.2021 року) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.
За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені документально підтверджені (а.с. 1-2) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 4953,87 грн., які відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що 26 травня 2021 року між позивачем та адвокатом Дашко Максимом Володимировичем укладено договір про надання професійної правничої допомоги №672.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано розрахунок суми за договором про надання професійної правничої допомоги №672 від 26 травня 2021 року, акт про надані послуги до вказаного договору, копію квитанції №19 від 06.06.2021 року, відповідно до якої адвокатом Дашко М.В за надані послуги прийнято 16500 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Враховуючи наведене, сума витрат на професійну правничу допомогу, яку поніс позивач та яка підтверджена належними доказами, підлягає стягненню з відповідача в розмірі 16500 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 200, 258-259, 263 - 265, 280-282, 284, 351, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 625, 1046-1050 ЦК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики в сумі 495387 (тридцять чотириста дев'яносто п'ять тисяч триста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 4953 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 87 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко