Справа № 740/450/22
Провадження № 2/740/477/22
23 серпня 2022 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Лазоренко Л. Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна (далі - нотаріус), приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович (далі - виконавець), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
установив:
У січні 2022 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса від 16 червня 2021 року № 24072 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 18 113,52 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вказаний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору № 3307/2067CLBPS від 22.11.2012 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Платинум банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого за договором відступлення права вимоги за кредитним и договорами № 20140325-Г від 25.03.2014 року є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Позивач вважає, що стягнення заборгованості проводиться поза межами строку позовної давності. Крім того, оспорюваний виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що вчинений з порушенням вимог закону, оскільки нотаріус у момент вчинення виконавчого напису не переконався у безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом. Позивач не отримував необхідної інформації стосовно наявності заборгованості від товариства та фактично був позбавлений права отримувати повну та достовірну інформацію щодо реального стану заборгованості, а тому не визнає самого факту заборгованості перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», адже жодних, в тому числі й нотаріально посвідчених договорів позивач з відповідачем не укладав. Відсутність указаної інформації позбавила позивача можливості заперечити наявність договірних відносин з товариством та оспорити вимоги відповідача. Крім того, виконавчий напис вчинено не на підставі документів, визначених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022року строком на 30 днів введено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області. Розпорядженням Голови Верховного Суду від 04 травня 2022 року №27/0/9-22 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ судів Чернігівської області» відновлено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з 05 травня 2022року.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2022 року в справі призначено судове засідання з викликом сторін на 28 червня 2022 року 08-00 год., яке в подальшому відкладено на 23 серпня 2022 року 09-00 год.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач і треті особи належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень; відзиву та пояснень на позов - не подали.
Статтею 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вказане суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно із ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 16 червня 2021 року нотаріус Данич О. Ф. вчинила виконавчий напис за № 24072, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за договором № 3307/2067CLBPS від 22.11.2012 рок, на користь наступника кредитодавця - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», заборгованості за період з 25.03.2014 року по 06.04.2021 року у розмірі 16 913,75 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 11 166,21 грн; прострочена заборгованість за процентами - 1099,66 грн; прострочена заборгованість за комісією - 849,00 грн; строкова заборгованість за пенею - 3798,88 грн, а всього - 18 113,52 грн.
05 січня 2022 року приватний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 68053466 з виконання вказаного напису нотаріуса.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п. 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити у здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Таким чином, суд звертає увагу, що відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.
Виходячи з наведеного вище, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи насправді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.
Так, за оспорюваним виконавчим написом стягнуто заборгованість за період з 25.03.2014 по 06.04.2021, тобто більше трьох років з дня виникнення права вимоги, що є порушенням ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
При вчиненні виконавчого напису позивач фактично був позбавлений можливості заявити вимоги про застосування позовної давності, що свідчить про спірність суми за договором, на якому було вчинено виконавчий напис.
Відповідач не подав до суду докази про підтвердження отримання вимоги позивачем, а неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно поінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.
З огляду на вказане заборгованість позивачки перед відповідачем не є безспірною, а отримавши документи від відповідача, нотаріус мав перевірити таку заборгованість на предмет безспірності та пересвідчитися, що боржник про неї поінформований.
При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15-ц, та постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Ураховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову в загальному розмірі 1488,60 грн.
У стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн слід відмовити, адже сторона позивача не надала жодних доказів на підтвердження понесення таких витрат.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 81, 89, 263, 265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 24072 від 16 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною стосовно ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.
У стягненні витрат на правничу допомогу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення складене і підписане 25 серпня 2022 року.
Суддя І. М. Шевченко