пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
18 серпня 2022 року Справа № 903/481/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр", с. Андрушки, Попільнянський р-н., Житомирська обл.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ресурс", м. Луцьк
про стягнення 1 174 506 грн. 25 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Секретар судового засідання: Мачульська Л.В.
Представники:
від позивача: Кравчук М.О., ордер від 06.07.2022
від відповідача: Мороз О.В., ордер від 17.08.2022
встановив: 11.07.2022 на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ресурс" про стягнення 1 174 506 грн. 25 коп., з яких: 1 132 937 грн. 00 коп. збитків, 13 729 грн. 29 коп. пені, 27 839 грн. 96 коп. відсотків річних за користування коштами та судових витрат по справі.
Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки №040204-117-11/01/2022 від 10.01.2022 зобов'язань по поставці нафтопродуктів.
Ухвалою суду від 13.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.08.2022 о 10 год. 00 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; позивачу - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.
22.07.2022 на адресу суду надійшло клопотання позивача про долучення додатку №3 до договору поставки від 10.01.2022 у зв'язку з технічною проблемою в завантаженні додатку через систему "Електронний суд". Вказаний додаток надісланий відповідачу разом з позовною заявою.
Додаток №3 до договору надісланий відповідачу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 48).
Судом встановлено, що позивачем здійснено посилання на додаток №3 в позовній заяві та відповіді на відзив, відповідачем у відзиві.
Враховуючи вищевикладене, відсутність заперечень відповідача, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 19.08.2022 долучив додаток №3 до договору поставки від 10.01.2022 до матеріалів справи.
Відповідач ухвалу суду від 13.07.2022 отримав 14.07.2022, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції (а.с. 55).
Строк для подання відзиву - по 29.07.2022.
Відповідач у відзиві, який на адресу суду надійшов 29.07.2022, позовні вимоги заперечує (а.с. 66-96). Зазначає, що запровадження на всій території України воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України вплинуло на можливість виконання ТОВ "Вог Ресурс" своїх зобов'язань за спірним договором. Ведення бойових дій на території України призвело до знищення загальних товарних залишків пального на території усієї країни, не можливості їх вчасного поповнення та призвели до загального дефіциту пального на ринку України. Пальне відпускалося в першу чергу на забезпечення потреб ЗСУ, територіальної оборони, правоохоронних органів, підрозділів ДСНС, підприємств критичної інфраструктури. 26.02.2022 позивачу поставлено 8405 л бензину А-95, 12936 л бензину А-92, 8490 л дизпалива. В результаті ураження нафтобази товариства в м.Житомирі, в якій перебували нафтопродукти для поставки в тому числі позивачу у кількості 705 587,290 кг, з них дизельного палива 523 504,800 кг, товариство повідомило позивача про настання форс-мажорних обставин за договором поставки від 10.01.2022. На вимогу позивача товариством повернуто кошти в сумі 2 783 955 грн. 76 коп. Здійснення позивачем понесених ним витрат на придбання нафтопродуктів у інших постачальників не знаходиться у причинному зв'язку із фактом наявності договору. Ці витрати здійснені позивачем на власний розсуд за власною волею в своїх комерційних інтересах, а не в результаті невиконання відповідачем умов договору. Витрати позивача на закупівлю товару у інших постачальників не є шкодою в розумінні ст. 22 ЦК України. Це звичайні витрати, понесені під час виконання укладених ним звичайних господарських договорів. Позивачем не доведено укладення договорів поставки аналогічного товару з такими ж базовими якісними показниками, на тих же умовах і в тій же кількості; укладення договорів з іншими контрагентами об'єктивно є прямим та невідворотнім наслідком не поставки всієї партії товару за договором до 28.02.2022; цей наслідок суб'єктивно не залежить від волі та бажання самого позивача та/або від сторін обставин. Договір поставки з ТОВ "Нафтагруп" укладено 24.02.2020, а договір купівлі-продажу нафтопродуктів з ПП "Укрпалетсистем" - 15.02.2022, тобто до отримання позивачем повідомлення про настання форс-мажорних обставин. Позивачем закуплено майже в двічі більше недопоставленої кількості нафтопродуктів. Позивачем не надано доказів, що поставлене йому паливо іншими контрагентами відповідає нормам ДСТУ 7688:2015 "Паливо дизельне Євро. Технічні умови" та є аналогічним за своїми якісними показниками недопоставленому відповідачем. Пунктом розвантаження товару, придбаного позивачем у ТОВ "Нафтагруп", ПП "Укрпалетсистем", є Вінницька обл., Козятинський р-н., с.Махаринці, вул Центральна, буд. 14В, а не адреса місця поставки товару, визначена в додатку №3 від 21.02.2022. Позивачем не надано доказів існування у нього критично необхідної виробничої потреби в обсягах товару, передбачених договорами з ТОВ "Нафтагруп", ПП "Укрпалетсистем", що 56 одиницями с/г техніки позивача у лютому-березні 2022 року при обробітку 29 820 га сільськогосподарських угідь витрачено 102 266 літрів палива дизельного. Поставивши позивачу в лютому 2022 року 127 521 л дизельного палива та зважаючи на його потребу в лютому 2022 року - 102 266 л, відповідач повністю забезпечив останнього необхідною кількістю дизельного палива. Визначені п. 6.6 договору відсотки за користування чужими грошовими коштами підпадають під визначення пені.
Позивач відзив відповідача отримав 01.08.2022.
Строк для подання відповіді на відзив - по 04.08.2022.
Відповідь позивача на відзив на адресу суду не надходила, строк надання не сплив.
Відповідач у клопотанні від 03.08.2022 розгляд справи просить відкласти у зв'язку з участю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.
У судовому засіданні представник позивача клопотання про відкладення розгляду справи не заперечив.
Ухвалою суду від 13.07.2022 явка представників сторін не визнана обов'язковою, відповідач про розгляд справи дізнався 14.07.2022, мав можливість до судового засідання видати ордер іншому представнику.
ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.
Судом враховано наявність відзиву відповідача на позовну заяву.
Докази зайнятості представника ТОВ "Вог Рітейл" в іншому судовому засіданні відсутні.
Крім того відповідач не зазначає, який саме уповноважений представник, у якій саме справі та у який час приймає участь в іншому судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, рівність всіх учасників судового процесу, суд протокольною ухвалою від 03.08.2022 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилив як необґрунтоване та не доведене доказами, закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 18.08.2022 об 11 год. 00 хв.
04.08.2022 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, згідно якої позовні вимоги підтримує. Зазначає, що сам факт укладення між позивачем та відповідачем додатку №3 до договору про поставку 98 500 л палива до 28.02.2022 доводить необхідність та інтерес позивача в отриманні товару в необхідному обсязі. Сам по собі факт введення воєнного стану на всій території України не є підставою для невиконання договірних зобов'язань та уникнення від відповідальності. Знищення нафтобази відповідача 07.03.2022 у місті Житомир не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності по поставці товару, оскільки нафтопродукти повинні були поставлені до 24.02.2022. Відповідач по теперішній час є активним постачальником нафтопродуктів незважаючи на введення воєнного стану в Україні. Єдиною підставою не поставки товару позивачу було бажання відповідача притримати та продати наявне у нього паливо за різко зростаючими цінами, а не визначеними договором умовами. Відповідач лише 15.03.2022 на електронну адресу позивача надіслав лист з повідомленням про настання форс-мажорних обставин з договором поставки від 10.01.2022, що у відповідності до п. 7.2 договору позбавляє його права на можливість зіслатись на форс-мажорну обставину. Сторонами погоджено розмір штрафних санкцій в договірному порядку. Нарахована позивачем пеня є санкцією за порушення строків поставки, а 20% річних є нарахованими відсотками за користування чужими грошовими коштами.
Враховуючи вищевикладене, пояснення учасників справи, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 22.08.2022 долучив подані позивачем до відповіді на відзив документи до матеріалів справи.
Відповідач відповідь на відзив отримав 09.08.2022 (а.с. 125).
Строк для подання заперечень на відповідь на відзив - по 12.08.2022.
У запереченнях на відповідь на відзив, які надіслані засобом поштового зв'язку 12.08.2022, відповідач позовні вимоги заперечує, оскільки позивач не довів факту укладення договорів поставки аналогічного товару з такими ж базовими якісними показниками, на тих же умовах і тій же кількості; що укладення договору з іншими контрагентами об'єктивно є прямим та невідворотнім наслідком не поставки всієї партії товару відповідачем; цей наслідок суб'єктивно не залежить від волі та бажання самого позивача та/або не залежить від сторонніх обставин. 08.03.2022 позивач закупив вдвічі більше пального ніж недопоставленого. Позивачем не спростовано, що закупівля пального в інших постачальників була звичайною господарською операцією, а не вимушеною закупівлею недопоставленого товару. Позивачем не доведено, що незадоволення відповідної виробничої потреби могло б потягнути за собою які небудь негативні наслідки.
Суд протокольною ухвалою від 18.08.2022 долучив до матерів справи відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні представники сторін дали свої пояснення, доводи, висловили свою думку з питань, які винили під час розгляду справи.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
10.01.2022 між ТОВ «Вог Ресурс» (постачальник) та ТОВ «Сігнет-Центр» (покупець) укладено договір поставки №040204-117-11/01/2022 (а.с. 9-12).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з договору.
Між сторонами зобов'язання виникли з договору поставки №040204-117-11/01/2022 від 10.01.2022.
Згідно умов договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця світлі нафтопродукти - бензин автомобільний Євро або паливо дизельне Євро, вільні від прав та претензій третіх осіб, а покупець -прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1). Поставка товару в рамках і на підставі цього договору здійснюється окремими партіями відповідно до додатків до договору, оформлених на підставі поданих покупцем заявок. Конкретна номенклатура та асортимент партії товару встановлюється сторонами за спільною заявою на основі заявки покупця й зазначається у відповідних додатках до договору (п. 1.2). Постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою (п. 1.4). Якість товару повинна відповідати: для бензину автомобільного - стандарт Євро-5 згідно ДСТУ 7687:20015, для палива дизельного - стандарт Євро-5 згідно ДСТУ 7688:2015 (п. 2.1). Кількість партії визначається сторонами на основі заявок покупця й зазначаються у відповідних додатках до договору (п. 3.1). Товар поставляється погодженими партіями у відповідності з підписаними сторонами додатками на підставі заявок покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування та кількість товару, строк та місце поставки та якщо вона була надіслана постачальнику. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення відповідного додатку на поставку партії товару. Постачання товару оформляється первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох сторін (п. 4.1). Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP «склад покупця». Конкретна адреса місця поставки вказується в заявці покупця та фіксується в тексті відповідного додатку до цього договору (п. 4.2). Строк поставки відповідної партії товару визначається сторонами у відповідному додатку до договору (п. 4.3). Передання товару постачальником покупцеві здійснюється у місці поставки товару за товарно-супровідними документами. Представник покупця, що приймає товар у постачальника, зобов'язаний надати довіреність представнику постачальника на отримання товарно-матеріальних цінностей (п. 4.6). Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору (п. 6.1.3). Сторона, що порушила цей договір, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків (п. 6.3). Сплата стороною визначених цим договором та або чинним законодавством України штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням договору (реальні збитки та або упущена вигода) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі (п. 6.4). У випадку порушення постачальником строків поставки товару, передбачених цим договором, при умові сплати покупцем попередньої оплати за товар, постачальник сплачує на користь покупця відсотки за користування грошовими коштами покупця в розмірі 20% річних від суми попередньої оплати за період від дня, коли товар повинен бути поставлений покупцю до дня його фактичної поставки (п. 6.6). За порушення строків поставки товару постачальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення. У випадку прострочення виконання постачальником своїх зобов'язань з поставки товару покупцю в обумовлені цим договором строки, більше ніж на 10 календарних днів, що крім іншого за домовленістю сторін вважається істотним порушенням цього договору, сторони дійшли згоди, що покупець має право на підставі ч. 3 ст. 693 ЦК України вимагати повернення суми попередньої оплати та на підставі ч. 2 ст. 598 ЦК України в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання за цим договором, внаслідок чого припиняється зобов'язання постачальника перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання щодо повернення коштів; або на підставі ч. 1 ст. 188 ГК України та ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвати цей договір в односторонньому порядку повністю або частково (в частині поставки частини товару) та в такому випадку, цей договір вважається припиненим або розірваним (повністю або частково) покупцем на 7-й день з моменту відправлення покупцем відповідного повідомлення постачальнику. Постачальник зобов'язаний повернути отримані від покупця кошти за товар, повністю або частково (у випадку часткової відмови від договору) протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення покупця (п. 6.7). Сторони звільняються від визначеної цим договором та або чинним законодавством України відповідальності за повне чи часткове порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, які визначені відповідно до положень ст. 14 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», за умови, що їх настання було засвідчене компетентним органом, що визначений чинним в Україні законодавством (п. 7.1). Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору протягом двох днів з моменту виникнення зазначених обставин (п. 7.2). Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2022 (п. 9.1).
Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.
Додатком №1 до договору від 10.01.2022 сторони визначили поставку бензину автомобільного а-92-Євро5, стандарт якості ДСТУ 7687-2015, ціна за одиницю 22,8833 грн. без ПДВ, кількість 7 505 л, загальна сума 206 087 грн. 30 коп. Місце поставки DAP «склад покупця», який розташований за адресою: Вінницька обл., Козятинський р-н., с.Махаринці. Строк поставки - не пізніше 12.01.2022. (а.с. 14).
Додатком №2 до договору від 10.01.2022 сторони визначили поставку палива дизельного ДП-Євро5-ВО, стандарт якості ДСТУ 7688-2015, ціна за одиницю 23,93 грн. без ПДВ, кількість 120 000 л, загальна сума 3 445 920 грн. 00 коп. Місце поставки DAP «склад покупця», який розташований за адресою: Житомирська обл., Попільнянський р-н., с.Андрушки. Строк поставки - не пізніше 07.02.2022 (а.с. 16).
Додатком №3 до договору від 10.01.2022 сторони визначили поставку нафтопродуктів, зокрема паливо дизельне ДП-Євро5-ВО, кількістю 98 500 л, на суму 2 508 795 грн. 00 коп., бензин автомобільний А-92-Євро5, кількістю 13 000 л, на суму 342 030 грн. 00 коп., бензин автомобільний А-95-Євро5, кількістю 8 500, на суму 229 925 грн. 00 коп. Загальна сума поставки - 3 696 900 грн. 00 коп. Місце поставки DAP «склад покупця», який розташований за адресою: Житомирська обл., Попільнянський р-н., с.Андрушки. Строк поставки - не пізніше 28.02.2022 (а.с. 63).
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
ТОВ «Вог Ресурс» висталено позивачу рахунок від 21.02.2022 №1498 за нафтопродукти на загальну суму 3 696 900 грн. 00 коп., згідно якого він дійсний протягом двох банківських днів (а.с. 19).
Оплата вищевказаних нафтопродуктів позивачем підтверджується платіжним дорученням №1597 від 22.02.2022 (а.с. 20).
Відповідачем поставлено лише 26.02.2022 позивачу нафтопродукти, зокрема бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0, кількістю 8 405.000 л, на суму 272 826 грн. 30 коп., бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0, кількістю 7 495.000 л, на суму 236 632 грн. 14 коп., бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0, кількістю 5 441.000 л, на суму 171 783 грн .25 коп., паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО, кількістю 8 490.000 л, на суму 259 488 грн. 36 коп. Загальна сума поставки 940 730 грн. 05 коп., що підтверджується видатковою накладною та товарно-транспортною накладною від 26.02.2022 (а.с. 87-88).
У листі від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 5 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану». ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору (а.с. 93).
07.03.2022 комісією у складі провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Житомирського районного управління ГУ ДСНС України у Житомирській області складено акт про пожежу, що виникла 07.03.2022 о 20 год. 22 хв. на об'єкті нафтобази за адресою м. Житомир, вул. Корольова, 173, місце виникнення пожежі - резервуар №3. Пожежею знищено, зокрема нафтопродукти ТОВ «Вог Ресурс»: бензин А-92 - 23775,410 кг, бензин А-95 - 22 626,940 кг., дизельне паливо (зимове) - 523 504,800 кг., дизельне паливо Mustang+ - 135 680,140 кг., разом 705 587,290 кг. (а.с. 89-90).
Відповідач повідомленням без дати та номеру повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин за договором поставки від 10.01.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Зазначає, що 07.03.2022 внаслідок авіаударів російської федерації по м. Житомир знищено нафтобазу (термінал зберігання продавця), що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Корольова, 173, де перебували нафтопродукти продавця, зарезервовані для поставки покупцю. У зв'язку з настанням вищевказаних надзвичайних обставин товариство в якості продавця за договором не має можливості на час дії вказаних обставин виконувати свої зобов'язання за договором. Торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини - військова агресія російської федерації проти України, що стали підставою для введення військового стану та підтвердила, що зазначені обставини, які розпочалися з 24.02.2022 та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарювання (а.с. 21).
Позивач у відповідь на повідомлення про настання форс мажорних обставин, яке як зазначає отримав 15.03.2022, листом №158 від 15.03.2022 повідомляє відповідача, що відповідно до додатку №3 від 21.02.2022 товар повинен бути поставлений покупцю не пізніше 28.02.2022, тобто до моменту знищення нафтобази, розташованої в м.Житомир. Крім того, порушено передбачені п. 7.2 договору строки повідомлення про настання форс-мажорних обставин, що як наслідок позбавляє права посилатись на них. Оскільки до листа ТОВ «Вог Ресурс» не додані документи на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв'язку між військовими діями в певних областях України та неможливістю виконання своїх зобов'язань по договору, зокрема знищення 07.03.2022 внаслідок авіаудару спірної нафтобази, що вона знаходиться у законному користуванні товариства і там знаходиться необхідна кількість пального для поставки саме ТОВ «Сігнет-Центр», що в інших областях (крім Житомирської та Київської) у товариства відсутні інші бази, з яких можлива безпечна поставка пального і таке інше, у товариства відсутні правові підстави не виконувати свої зобов'язання по договору. Просить протягом двох днів з моменту отримання даного листа здійснити допоставку пального згідно додатку №3 від 21.02.2022 до договору (а.с. 22).
Позивач докази щодо дати надіслання та отримання позивачем повідомлення про настання форс мажорних обставин не надав. Твердження позивача про його отримання 15.03.2022 не спростував.
Листом від 17.03.20220 відповідач повідомив позивача, що п. 7.2 договору не перебачено наслідків порушення строків повідомлення про наявність форс-мажорних обставин. Зазначає про не можливість на час дії вказаних обставин виконувати зобов'язання за договором (а.с. 23).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
На підставі листа ТОВ «Сігнет-Центр» від 18.03.2022 №150 ТОВ «Вог Ресурс» повернув залишок коштів, які перераховані позивачем платіжним дорученням №1597 від 22.02.2022 в сумі 2 783 995 грн. 76 коп. (а.с. 94-95).
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1- 3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Отже, відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.
Правовідносини щодо відшкодування збитків урегульовані положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України та глави 82 "Відшкодування шкоди" розділу ІІІ "Окремі види зобов'язань" книги п'ятої "Зобов'язальне право" Цивільного кодексу України.
Частиною 3 статті 147 Господарського кодексу України передбачено, що збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до положень частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17 (за позовом про відшкодування збитків).
Суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, повинні виходити із того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового, додаткового. Для застосування заходів цивільно-правової відповідальності необхідний склад цивільного правопорушення.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміють майнову шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Отже, на кредитора покладено обов'язок довести наявність та розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення збитків, позивач посилався на існування причинно-наслідкового зв'язку між здійсненням ним витрат на закупівлю товару у інших постачальників за договорами від 24.02.2020, 15.02.2022 та непоставкою відповідачем товару у встановлений договором строк, який сплинув 28.02.2022.
В той же час, позивач повинен довести не лише протиправність поведінки відповідача, а й наявність збитків, обґрунтованість їх розміру, причинний зв'язок між ними та поведінкою відповідача, надати докази, які б підтверджували реальні, а не абстрактні додаткові витрати, понесені позивачем.
24.02.2020 між ТОВ «Нафтогруп» (постачальник) та ТОВ «Сігнет-Центр» (покупець) укладено договір поставки №240220-ХМ (а.с. 24-27). Згідно умов договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця світлі нафтопродукти - бензин автомобільний Євро або паливо дизельне Євро (п. 1.1). Поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до додатків до договору, оформлених на підставі поданих покупцем заявок (п. 1.2). Якість товару повинна відповідати: для бензину автомобільного - стандарт Євро-5 згідно ДСТУ 7687:20015, для палива дизельного - стандарт Євро-5 згідно ДСТУ 7688:2015 (п. 2.1). Строк дії договору починає свій перебіг з моменту укладення цього договору та закінчується в останній календарний день року, в який укладено цей договір.
02.11.2020 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору від 24.02.2020, якою п. 9.2 договору викладено у редакції: «строк цього договору починає свій перебіг з моменту укладення цього договору та закінчується 31.12.2021, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо до спливу строку дії договору жодна із сторін не висловить намір припинити договір, надіславши іншій стороні відповідне повідомлення, договір вважається автоматично (без укладення додаткової угоди) продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах» (а.с. 28).
Додатки, якими визначено партії товару, заяви покупця, на підставі яких оформлені додатки до договору, в матеріалах справи відсутні.
ТОВ «Сігнет-Центр» перераховано ТОВ «Нафтагруп» грошові кошти в сумі 3 420 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 07.03.2022 (а.с. 29-31).
08.03.2022 ТОВ «Нафтагруп» поставлено ТОВ «Сігнет-Центр» нафтопродукти, зокрема паливо дизельне ДП-3-Євро5-Во, кількістю 30 000 л, за ціною 37,50 грн. без ПДВ за 1 л, на суму 1 350 000 грн. 00 коп., паливо дизельне Євро, міжсезонне сорту Е, екологічного класу К5, марки ДТ-Е-К5, кількістю 14 000 л, за ціною 37,50 грн. без ПДВ за 1 л, на суму 630 000 грн. 00 коп., паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількістю 30 000 л, за ціною 37,50 грн. без ПДВ за 1 л, на суму 1 350 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними від 08.03.2022. Пункт розвантаження - Вінницька обл., Козятинський р-н., с. Махаринці, вул. Центральна, буд. 14В (а.с. 32-37).
Згідно позовної заяви різниця між домовленістю позивача з відповідачем складає 12,03 грн. за 1 л. (25.47 грн. - вартість товару за договором з відповідачем, 37.50 грн. - вартість товару на день заміщення товару). Загальна сума різниці становить 721 800 грн. 00 коп.
15.02.2022 між ПП «Укрпалетсистем» (продавець) та ТОВ «Сігнет-Центр» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №185/02/22 (а.с. 38-40). Згідно умов договору продавець зобов'язаний передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (п. 1.1). Товар поставляється покупцю партіями, в кількості і по ціні, відповідно до погоджених заявок та виставлених рахунків-фактур, на умовах EXW (нафтобаза продавця), СРТ (пункт призначення покупця), FCA, DAP або ін. Заявки подаються покупцем у письмовій або усній формі, у тому числі засобами електронного зв'язку (п. 3.1). Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 за умови повного розрахунку між сторонами (п. 9.1).
ТОВ «Сігнет-Центр» перераховано ПП «Укрпалетсистем» грошові кошти в сумі 3 572 304 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №979 від 08.03.2022 (а.с. 41).
Згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №41881 (12-ПП «Укрпалетсистем») від 09.03.2022, накладної на відпуск від 09.03.2022, ПП «Укрпалетсистем» доставлено вантажоодержувачу ТОВ «Сігнет-Центр» паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F (ДСТУ 7688:2015 паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0) об'ємом 32 920 дм.куб., масою нафтопродуктів 27 554 кг., об'єм нафтопродуктів 33 343,42 л, за ціною 39.17 грн. за 1 л, на суму 1 547 371 грн. 68 коп. Пункт розвантаження - Вінницька обл., Козятинський р-н., с. Махаринці, вул. Центральна, буд. 14В (а.с. 17, 42).
Згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №41882 (12-ПП «Укрпалетсистем») від 09.03.2022, накладної на відпуск від 09.03.2022, ПП «Укрпалетсистем» доставлено вантажоодержувачу ТОВ «Сігнет-Центр» паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F (ДСТУ 7688:2015 паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0) об'ємом 37 916 дм.куб., масою нафтопродуктів 31 736 кг., об'єм нафтопродуктів 38 404,10 л., за ціною 39.17 грн. за 1 л, на суму 1 782 203 грн. 66 коп. Пункт розвантаження - Вінницька обл., Козятинський р-н., с. Махаринці, вул. Центральна, буд. 14В (а.с. 18, 43).
Згідно позовної заяви різниця між домовленістю позивача з відповідачем складає 13,7 грн. за 1 л. (25.47 грн. - вартість товару за договором з відповідачем, 39.17 грн. - вартість товару на день заміщення товару). Загальна сума різниці становить 411 137 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Нафтагруп», ПП «Укрпалетсистем» договори укладені 24.02.2020, 15.02.2022, в той час як остаточна дата поставки відповідачем нафтопродуктів - 28.02.2022. Додаткові угоди до договору відсутні.
Таким чином, укладення договорів з іншими постачальниками не є обставиною, яка автоматично та невідворотно виникає в результаті не поставки всієї партії товару відповідачем.
Нафтопродукти ТОВ «Нафтагруп», ПП «Укрпалетсистем» поставлені ТОВ «Сігнет-Центр» 08.03.2022, 09.03.2022, тобто до закінчення строків виконання зобов'язання відповідачем, оскільки листом від 15.03.2022 позивач встановив відповідачу строк для поставки спірних нафтопродуктів - протягом 2-х днів з моменту отримання листа.
Позивач відмовився від поставки лише 18.03.2022. Докази вжиття заходів щодо виконання договору в натурі, звернення з вимогою про спонукання до виконання умов договору в матеріалах справи відсутні.
Позивач стверджує про завершення посівних робіт (ярі зернові, соняшник) 31.03.2022, проте докази в матеріалах справи відсутні.
Згідно відкритих джерел в мережі Інтернет терміни сівби ярих зернових кінець березня - початок квітня 2022 року; соняшника - 28-30.04.2022. Посівна нинішнього сезону тривала з 10.04.2022-10.05.2022 через дощі.
Крім того на виконання умов вищевказаних договорів позивачем закуплено нафтопродукти в кількості, що значно перевищує кількість недопоставленого палива відповідачем.
Докази відповідності технічних умов нафтопродуктів, поставлених іншими контрагентами, якісним показникам нафтопродуктів, недопоставлених відповідачем, в матеріалах справи відсутні.
Згідно умов договору поставки від 10.01.2022 №040204-117-11/01/2022 та додатків до нього місцем поставки товару DAP є «склад покупця», який розташований за адресою: Житомирська обл., Попільнянський р-н., с. Андрушки. В той же час пунктом розвантаження нафтопродуктів, поставлених іншими контрагентами, є Вінницька обл., Козятинський р-н., с. Махаринці, вул. Центральна, буд. 14В.
Згідно довідки від 05.07.2022 №309 у користуванні ТОВ «Сігнет-Центр» перебуває 29 820 га сільськогосподарських угідь та залучено 56 одиниць сільськогосподарської техніки. Для підготовки до посівної вищевказаної площі необхідно затратити близько 102 266 л палива дизельного. Весняна посівна 2022 розпочинається у лютому-березні. Критичним терміном обробітку земель для початку весняних посівів 2022 року - є 25-30 березня 2022 року. В іншому випадку посіви не проростуть та наявні високі ризики повної втрати врожаю (а.с. 8).
Згідно довідки від 04.08.2022 №370 станом на 28.02.2022 у ТОВ «Сігнет-Центр» відсутні запаси палива дизельного, необхідного для здійснення весняних посівних робіт 2022 року (а.с. 111).
В той же час, вищевказані довідки позивача не є належними та допустимим доказами існування у нього критичної виробничої потреби в обсягах товару, передбачених в договорах з ТОВ «Нафтопродукт» та ПП «Укрпалетсистем». Докази використання позивачем 56 одиниць сільськогосподарської техніки для обробки у лютому-березні 2022 року 29 820 га сільськогосподарських угідь, для яких використано 102 266 л палива дизельного, початку у лютому, завершення посівної у березні 2022 року в матеріалах справи відсутні.
Позивачем не надано доказів існування реальної виробничої необхідності у тих обсягах товару, що був недопоставлений відповідачем, тобто доказів реальної нагальної необхідності заміщення товару станом на березень 2022 року, а також того, що незадоволення відповідної виробничої потреби відповідачем могло б потягнути за собою негативні наслідки, що закупівля палива за вищою ціною призвела б до меншої шкоди, ніж та, що могла б виникнути у нього в результаті недопоставки палива.
Докази неможливості придбання аналогічного товару за цінами, узгодженими в договорі з відповідачем, позивачем не подані.
Таким чином, укладення позивачем договорів поставки з іншими контрагентами стало результатом самостійних ініціативних дій самого позивача, а такі договори були укладені ним на власний ризик, з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку (частина 1 статті 42 ГК України). Отже, ризик економічної неефективності чи збитковості таких договорів згідно статті 42 ГК України лежить на самому позивачеві і правових підстав для перекладення його на відповідача немає.
Відповідно до положень частин 3, 4 статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність причинного зв'язку між невиконанням відповідачем зобов'язань за договором та здійсненими позивачем витратами на закупівлю нафтопродуктів за договорами поставки, укладеними з ТОВ «Нафтагруп», ПП «Укрпалетсистем». Позивач також не довів і реальності заявленої ним до стягнення суми збитків, як і не довів, як того вимагає частина 3 статті 226 ГК України, що він вчиняв дії, спрямовані на запобігання виникненню збитків, що в силу прямого регулювання наведеної норми взагалі позбавляє його права на відшкодування збитків, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 132 937 грн. 00 коп. о необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №922/ 2394/21 від 14.06.2022.
За загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, норма частини другої статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до положень статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина 1); форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2).
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Судом встановлено, що на офіційному сайті ТПП України розміщено таку інформацію:
- ТПП України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
- з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Наведене надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується;
- даний лист особа, яка порушує свої зобов'язання, у зв'язку із обставинами, пов'язаними із військовою агресією російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов'язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов'язань та вирішення спірних питань мирним шляхом;
- при цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку, встановленого Регламентом, https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia за кожним зобов'язанням окремо.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №904/3886/21 від 25.01.2022, №917/1053/18 від 16.07.2019, №913/20/21 від 09.11.2021.
Лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання сторонами свого обов'язку.
Згідно п.п. 7.1, 7.2 договору поставки від 10.01.2022 сторони звільняються від визначеної цим договором та або чинним законодавством України відповідальності за повне чи часткове порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, які визначені відповідно до положень ст. 14 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», за умови, що їх настання було засвідчене компетентним органом, що визначений чинним в Україна законодавством (п. 7.1). Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору протягом двох днів з моменту виникнення зазначених обставин (п. 7.2).
Відповідач повідомив позивача про неможливість виконання зобов'язань за договором через військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 24.02.2022, в підтвердження чого долучив лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, лише 15.03.2022, що визнається відповідачем у відзиві. Зазначає, що 07.03.2022 внаслідок авіаударів російської федерації знищено нафтобазу в м.Житомир, вул. Корольова, 173, де перебували нафтопродукти продавця, зарезервовані для поставки покупцю.
В той же час, згідно п. 5 додатку №3 до договору від 10.01.2022, товар повинен бути поставлений покупцю не пізніше 28.02.2022, тобто до знищення 07.03.2022 нафтобази за адресою м. Житомир, вул. Корольова, 173. Відповідач не доводить припинення господарської діяльності у зв'язку з введенням воєнного стану, не можливість постачання палива з інших складів. Умови договору частково виконав.
Крім того, загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) розміщений на сайті ТПП України 28.02.2022, а відповідач звернувся до позивача з листом про повідомлення про настання форс-мажорних обставин лише 15.03.2022, тобто з пропуском визначеного п. 7.2 договору дводенного строку з моменту виникнення зазначених обставин.
Таким чином, відповідачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання та форс-мажорною обставиною.
Позивач просить стягнути з відповідача 13 729 грн. 29 коп. пені та 27 839 грн. 96 коп. відсотків за користування грошовими коштами за період з 29.02.2022 по 18.03.2022.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Згідно п. 6.7 договору за порушення строків поставки товару постачальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення.
Суд здійснивши власний розрахунок пені, з врахування описки позивача (відсутність в календарі дати 29.02.2022), дати повернення відповідачем попередньої оплати, дійшов висновку, що підставними та підлягають до стягнення з відповідача 13 729 грн. 29 коп. пені, нарахованої за період з 01.03.2022 по 17.03.2022.
За приписами ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно п. 6.6 договору у випадку порушення постачальником строків поставки товару, передбачених цим договором, при умові сплати покупцем попередньої оплати за товар, постачальник сплачує на користь покупця відсотки за користування грошовими коштами покупця в розмірі 20% річних від суми попередньої оплати за період від дня, коли товар повинен бути поставлений покупцю до дня його фактичної поставки.
З нарахованих позивачем 27 839 грн. 96 коп. 20% відсотків за користування чужими грошовими коштами підставними та підлягають до стягнення з відповідача 25 933 грн. 11 коп., нараховані за період з 01.03.2022 (28.02.2022 - кінцевий день поставки) по 17.03.2022 (18.03.2022 - повернення грошових коштів позивачу відповідачем).
У позові на суму 1 906 грн. 85 коп. слід відмовити у зв'язку з неправильним визначенням позивачем періоду нарахування.
Заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами так як попередня оплата умовами договору не передбачена, не приймається судом до уваги, оскільки можливість такого нарахування передбачена п. 6.6 договору, відповідачем у день надходження попередня оплата не повернута.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).
ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог сумі в 594 грн. 94 коп. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Ресурс» (вул. Єршова, буд. 1, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 43258487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» (вул. Заводська, буд. 5, с. Андрушка, Попільнянський р-н., Житомисрька обл., код ЄДРПОУ 38180739)
- 13 729 грн. 29 коп. пені, 25 933 грн. 11 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 594 грн. 94 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 40 257 грн. 34 коп. (сорок тисяч двісті п'ятдесят сім грн. 34 коп.)
3. У позові на суму 1 134 843 грн. 85 коп. відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення
складений 25.08.2022.
Суддя А. М. Кравчук