ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 45/12314.07.10
За позовом: Приватного підприємства “ПАРК”
до відповідача: Головного управління транспорту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про внесення змін до господарського договору
Суддя Балац С.В.
Представники сторін:
від позивача: Котова С.О. -представник (дов. № 1647 від 31.05.2010р.)
Овчаренко Л.М. -представник (дов. № 1634 від 20.05.2010р.)
від відповідача: Петрушко М.М. -представник (дов. № 040 від 13.07.2010р.)
Біла О.Ю. -представник (дов. № 138 від 17.05.2010р)
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 215 з додатками до нього таким, що фактично діючим, оскільки обидві сторони продовжують виконувати свої обов'язки за Договором. Тобто строк дії Договору фактично є продовженим на понад трьох років, вказаних в Договорі. Також позивач просить суду зобов'язати відповідача оформити документально факт продовження строку дії Договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 215 до 01 лютого 2011р. (до п'яти років).
Ухвалою від 14.05.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.06.2010р.
В судовому засіданні 21.06.2010р. оголошено перерву до 14.07.2010р., про що сторони повідомлені належним чином.
Позивач заявив клопотання про припинення провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України з наступних підстав.
Як позивач зазначив, спірний договір про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 215 регулює публічні відносини, а його стороною є суб'єкт владних повноважень, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, спори, що виникають із публічно-правових відносин не підвідомчі господарському суду.
Тоді, як п.3 ст. 17 КАС України, передбачено, що спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, в тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів, віднесені до компетенції адміністративних судів.
Окрім того, як вважає позивач, Головне управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є суб'єктом владних повноважень, що реалізовує свою компетенцію у сфері управління, що вбачається з оспорюваного договору та норм Закону України "Про автомобільний транспорт".
Враховуючи зазначене позивач вважає, що оспорюваний договір є договором адміністративним, а тому спори щодо такого договору підвідомчі адміністративним судам.
Відповідач в свою чергу заперечує проти клопотання позивача, з тих підстав, що оспорюваний договір не має ознак адміністративного, а Відповідач виступає як суб'єкт владних повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наділений господарською компетенцією сфері регулювання пасажирських перевезень.
Спір виник внаслідок того, що договір № 215 про перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва від 01.02.2006р. був укладений строком до 31.01.2009р., та позивач звернувся до відповідача з пропозицією продовжити його дію до п'яти років (до 01.02.2011р.) у зв'язку з його закінченням та не проведенням у визначені законодавством строки нового конкурсу, згідно абзацу 5 п. 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1081. Однак відповідач дій щодо продовження строку дії оспорюваного договору не здійснив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення учасників процесу, суд вважає клопотання позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормою ч. 1 ст. 12 ГПК України, передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Як передбачено п.1 ч.1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Тобто з даної норми випливає, що справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи владного суб'єкта.
Як вбачається з Положення Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), одним із завдань останнього є укладання договорів перевезення на автобусних маршрутах загального користування з автомобільними перевізниками -переможцями конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування та забезпечення контролю за виконанням умов договору. Відповідач укладаючи договір № 215 діяв саме на підставі зазначеного Положення.
Мета укладення договору перевезення пасажирів № 215 позбавлена ознак, що притаманні меті цивільно-правових угод. Натомість зазначений договір був укладений відповідачем для виконання покладених на нього повноважень у сфері надання права на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті. Вступаючи у договірні правовідносини, відповідач не мав на меті набуття майнового блага, а сторони не були вільні у визначенні умов договору. А тому в даному договорі присутні відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковим для адміністративного договору.
Оскільки договір № 215 про перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва від 01.02.2006р. має ознаки адміністративно-правового, то спір, що пов'язаний з даним договором слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ст. 80, ст.86 ГПК України, суд -
1.Задовольнити клопотання позивача про припинення провадження у справі.
2.Припинити провадження у справі.
3.Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Парк»(03062, м. Київ, вул. Червонозаводська, 7, оф. 24, код 24102067, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання ухвали суду) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С. Балац