Справа № 127/17211/22
Провадження № 1-в/127/509/22
23 серпня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86) ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши в порядку дистанційного судового провадження, в режимі відеоконференції, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, -
До Вінницького міського суду Вінницької області 09.08.2022 надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Клопотання засуджений мотивує тим, що він відбуває покарання в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» за вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.07.2017, яким його засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Постановою Верховного Суду від 11.10.2018 вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.07.2017 та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 23.11.2017 змінено та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання йому зараховано строк попереднього ув'язнення з 13.03.2017 по 23.11.2017 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Станом на дату звернення до суду з даним поданням він відбув більше 3/4 строку покарання. ОСОБА_5 в клопотанні також зазначає, що за час перебування в місцях позбавлення волі характеризується позитивно, має 9 заохочень, стягнення до нього не застосовувались, офіційно працевлаштований, не конфліктний. На даний час знаходиться на дільниці соціальної реабілітації, працює на птахофабриці в м. Ладижині Вінницької області. Вину у вчиненому злочині визнає повністю. Засуджений вважає, що своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення під час відбування покарання, тому просить суд замінити йому невідбуту частину покарання більш м'яким.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав своє клопотання, просив суд замінити йому невідбуту частину покарання більш м'яким.
Представник ДУ «Вінницька виправна колонія (№ 86)» ОСОБА_4 в судовому засіданні при вирішенні клопотання засудженого поклався на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого, вважаючи його в даному випадку передчасним з огляду на значну частину невідбутого строку покарання.
Заслухавши думки учасників справи, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» за вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.07.2017, яким його засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 23.11.2017 вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.07.2017 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11.10.2018 вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.07.2017 та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 23.11.2017 змінено. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_5 зараховано строк попереднього ув'язнення з 13.03.2017 по 23.11.2017 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. В решті судові рішення залишено без змін.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.
Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про можливість заміни ОСОБА_5 невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням, судом враховано інформацію, яка міститься в особовій справі засудженого та характеристиці на нього.
Відповідно до характеристики на засудженого та матеріалів особової справи, вбачається, що ОСОБА_5 неодноразово судимий та раніше вже відбував покарання в місцях позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину, був звільнений умовно-достроково на 2 роки 10 місяців 12 днів. За даним вироком відбуває покарання з 13.03.2017. Кінець строку відбування покарання припадає на 03.01.2024.
В Державну установу «Вінницька виправна колонія (№ 86)» засуджений прибув 23.01.2020 із Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)». По прибуттю в установу був працевлаштований робітником у виробничій майстерні деревообробного цеху, до праці відносився сумлінно. За період відбування покарання засуджений характеризується позитивно, має 9 заохочень, дисциплінарних стягнень не має.
Постановою начальника установи від 26.04.2021 засудженого ОСОБА_5 було переведено до дільниці соціальної реабілітації, де працевлаштовано на контрагентському об'єкті «ТОВ Вінницька птахофабрика». До праці засуджений відноситься сумлінно.
У взаємовідносинах з іншими засудженими ОСОБА_5 не конфліктний, легко піддається чужому впливу. По відношенню до представників адміністрації поводиться ввічливо з метою поблажливого ставлення до себе. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Заходи виховного та режимно-профілактичного характеру відвідує та не завжди робить для себе належні висновки. Приймає участь у реалізації програми диференційовано-виховного впливу «Підготовка до звільнення», однак активної участі в її реалізації не приймає. До підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок не прагне. Приймати участь в самодіяльних організаціях не бажає. Заборгованості за виконавчими листами не має. На профілактичному обліку не перебуває. Підтримує соціально-корисні зв'язки з батьком, братом та дітьми.
Під дію ст. 82 КК України ОСОБА_5 підпадав по відбуттю 1/2 частини строку покарання, а саме з 03.04.2020, однак рішенням комісії установи (протокол № 7 від 07.04.2020) останньому було відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, як особі, яка не стала на шлях виправлення.
Таким чином, судом не встановлено таких ґрунтовних даних про поведінку засудженого ОСОБА_5 та його особу, які б свідчили, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше виправлення засудженого можливе в умовах обмеження волі.
В зв'язку з наведеним, дослідивши усі дані в їх сукупності та враховуючи те, що процес виправлення і виховання має бути стабільним та послідовним, суд приходить до висновку, що незважаючи на наявність формально-юридичних підстав для застосування положень ст. 82 КК України, а саме фактичне відбуття засудженим більше 1/2 частини строку призначеного покарання, оціночних підстав є недостатньо. Так, будучи раніше засудженим за вчинення особливо тяжкого злочину та звільнившись з місць позбавлення волі умовно-достроково, засуджений знову вчинив умисний тяжкий злочин. Крім того, протягом всього періоду відбування покарання ОСОБА_5 має лише 9 заохочень. Такі обставини не вказують на те, що засуджений став на шлях виправлення. До того ж засудженому у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України скорочено значну частину призначеного покарання шляхом зарахування у строк відбування покарання періоду попереднього ув'язнення. Тому, з врахуванням значної частини невідбутого строку покарання, в даному випадку відсутня доцільність та необхідність в заміні ОСОБА_5 невідбутої частини покарання більш м'яким, оскільки мета призначеного йому покарання ще не досягнута.
Суд дійшов переконання, що засуджений ОСОБА_5 ще не став на шлях виправлення, а тому його клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 82 КК України, суд -
Клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя: