83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.07.10 р. Справа № 7/162
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Державного підприємства „Свердловантрацит” м. Свердловськ
До відповідача: Державного підприємства „Шахта „Глибока” м. Макіївка
Предмет спору: стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 278 733, 00 грн.
За участю представників:
Від позивача: Угнівенко О.В. - довір.
Від відповідача: Артамонова М.В. - довір.
Державне підприємство „Свердловантрацит” м.Свердловськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Шахта „Глибока” м.Макіївка про стягнення заборгованості та штрафних санкцій -278 733, 00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №547/3-09 від 11.12.2009р. з додатковими угодами; претензію №9-2/10 від 17.02.2010р.; відповідь на претензію №00/03 від 02.04.2010р.; рахунки-фактури №2346 від 30.12.2009р., №2346а від 30.12.2009р., №2361 від 31.12.2009р., №2361а від 31.12.2009р., №9 від 04.01.2010р., №9а від 04.01.2010р., №32 від 06.01.2010р., №32а від 06.01.2010р.; акти приймання-передачі вугільної продукції б/н; квитанції про приймання вантажу від 29.12.2009р., від 30.12.2009р., від 02.01.2010р., від 03.01.2010р., від 05.01.2010р.
В уточненнях до позову №9-853 від 20.07.2010р. позивач зазначив, що сума позову складається із заборгованості - 257 831, 03 грн., із штрафних санкцій (пені) - 20 901, 97 грн.
У відзиві від 20.07.2010р. відповідач визнав суму боргу у повному обсязі, просить зменшити розмір штрафних санкцій до 168, 97 грн.
Позивач проти зменшення суми штрафних санкцій (пені) заперечив.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №547/3-09 від 11.12.2009р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатковими угодами.
Відповідно до п.10.1 Договору, він діє до 31.12.2010р.
З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.
Згідно п.п.1.1-1.2 Договору, постачальник (позивач) на умовах передбачених цим Договором, зобов'язується передати (поставити) у власність покупця вугільну продукцію (далі вугілля). Покупець (відповідач) на умовах, передбачених цим Договором, зобов'язується оплатити його вартість та прийняти вказане вугілля.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що ціна однієї тони вугілля, яке підлягає поставці за цим Договором встановлюється сторонами у специфікації та/або додаткових угодах до Договору.
Розрахунки за вугілля, яке поставляється та за транспортування вагонів здійснюється покупцем протягом 15 календарних днів з дати відвантаження (п.6.3 Договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 28.12.2009р. до Договору).
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач відповідно до умов Договору поставив відповідачу у грудні 2009р. та січні 2010р. вугілля, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі вугільної продукції б/н та квитанціями про приймання вантажу від 29.12.2009р., від 30.12.2009р., від 02.01.2010р., від 03.01.2010р., від 05.01.2010р. Факт отримання вугілля на спірну суму також підтверджений відповідачем.
Для оплати спірного вугілля позивач виставив відповідачу відповідні рахунки-фактури, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, отримане паливо вугілля в узгоджені Договором строки та у повному обсязі не оплатив.
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до відповідача із претензією №0-2/10 від 17.02.2010р. на загальну суму заборгованості 257 831, 03 грн.
Відповіддю №00/03 від 02.04.2010р. відповідач гарантував оплату заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, той факт, що до теперішнього часу заборгованість у розмірі 257 831, 03 грн. відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду та просить стягнути цю суму у примусовому порядку.
Шляхом оцінки матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем на теперішній час наявна сума боргу в розмірі 257 831, 03 грн., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.7.2 Договору, за невиконання грошових зобов'язань за цим Договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання, виходячи із загального розміру невиконання грошового зобов'язання.
Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач заявив до стягнення з відповідача штрафні санкції (пеню) у сумі 20 901, 97 грн. за період з 21.01.2010р. по 16.06.2010р.
Сума пені нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства та арифметично вірно.
В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені до 168,97 грн. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду наказ Міністерства вугільної промисловості України №97 від 31.03.2010р. про припинення діяльності ДП „Шахта „Глибока” з 01.12.2010р., розпорядження Міністерства вугільної промисловості України №50-р від 08.12.2009р.
Позивач заперечив проти зменшення розміру пені.
У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми штрафних санкцій (пені) з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін та у зв'язку з тим, що відповідач знаходиться в стадії ліквідації і дійсно наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені до 2000,00 грн.
Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 2 000, 00 грн.
Враховуючи наведене, у зв'язку із зменшенням господарським судом суми штрафних санкцій на підставі ст.83 ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 526, 527, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Державного підприємства „Свердловантрацит” м. Свердловськ до Державного підприємства „Шахта „Глибока” м. Макіївка про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 278 733, 00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Шахта „Глибока” (86115, Донецька обл.., м.Макіївка, Гірняцький район, вул.Південно-західна, промзона, 2, р/р 26008959969206 Донецька філія ЗАТ „ПУМБ”, МФО 335537, ЄДРПОУ 34685706) на користь Державного підприємства „Свердловантрацит” (94800, Луганська обл.., м.Свердловьк, вул.Енгельса, 1, р/р 26005301220740 у Свердловській філії Промінвестбанку Луганськоїобл., МФО 304472, ЄДРПОУ 32355669) заборгованість у сумі 257 831, 03 грн., штрафні санкції (пеню) - 2 000, 00 грн., державне мито у сумі 2 787, 33 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.
В залишковій частині вимог відмовити, у зв'язку зі зменшенням стягуваної пені судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.
Суддя