83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.07.10 р. Справа № 7/126
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Кіровських електричних мереж
До відповідача: Фізичній особи підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк.
Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 1730,42 грн. та заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання у сумі 1777,70 грн., пені в розмірі 172,44 грн., 3% в розмірі 20,20 грн., інфляційних в розмірі 76,14 грн.
За участю представників:
від позивача: Бєльскіх С.С. - довір.
від відповідача: не з'явились.
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичній особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 1730,42 грн. та заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання у сумі 1777,70 грн., пені в розмірі 172,44 грн., 3% в розмірі 20,20 грн., інфляції в розмірі 76,14 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №5227 від 07.12.2006р. з додатками; рахунки за активну електроенергію та за перевищення договірних величин споживання електроенергії за грудень 2009р.; повідомлення №2360 від 28.12.2009р.
В ході розгляду спору позивач зазначив, що відповідач до нього не звертався із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії.
Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав, причин такого не повідомив, хоча про датку та час судових засідань був повідомлений належним чином.
Згідно довідки ЄДРПОУ серії АД №№596662-596663, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець за адресою: 83027, АДРЕСА_1.
У зв'язку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №5227 від 07.12.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.
Додатковою угодою від 16.11.2009р. сторони змінили номер Договору з 227 на 5227.
Відповідно до п.9.4 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2009р. та договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про його припинення.
З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 10,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.
Згідно з п.7 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку. Для проведення остаточного розрахунку споживач в термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за договором у грудні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію у загальній кількості 3000 кВт/год, що підтверджено актом прийому - передачі за грудень 2009р., підписаним обома сторонами без зауважень.
На підставі викладеного, позивач виставив відповідачу рахунок на сплату за фактично спожиту активну електроенергію у кількості 3000 кВт/год. на суму 1 730, 42 грн., про отримання якого свідчить підпис представника споживача на самому рахунку.
Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії не виконав, отриманий рахунок у повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та у зв'язку з чим у відповідача перед ВАТ „Донецькобленерго” виникла заборгованість за спожиту в грудні 2009р. активну електричну енергію у розмірі 1 730, 42 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права, посилаючись на несвоєчасну та не у повному обсязі оплату спожитої у грудні 2009р. активної електричної енергії, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача за період з 11.01.2010р. по 01.06.2010р. 3% річних в сумі 20, 20 грн. та інфляційні з 11.01.2010р. по 01.06.2010р. у сумі 76, 14 грн.
Сума 3% річних перерахована судом, нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, розрахована арифметично вірно та підлягає стягненню у повному обсязі.
Інфляційні перераховані судом, складають 19, 50 грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі.
Вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в залишковій сумі задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Разом з цим, згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, посилаючись на несвоєчасну та не у повному обсязі оплату спожитої у грудні 2009р. активної електричної енергії, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 138, 01 грн. за період з 11.01.2010р. по 01.06.2010р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ, що відповідає приписам діючого законодавства України.
Пеня перерахована судом, нарахована позивачем арифметично вірно та у відповідності до приписів діючого законодавства України.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 138, 01 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, посилаючись на перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання у грудні 2009р. та несплату останнім рахунку за перевищення договірних величин, позивач просить стягнути в примусовому порядку з відповідача суму за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 1 777, 70 грн.
Згідно п.1.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.
Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 „Обсяги постачання електричної енергії та споживачу та субспоживачу” до цього Договору. (п.5.1 Договору).
Пунктом 11 Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441 із змінами та доповненнями, встановлено, що граничні величини споживання електроенергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.5.2 Договору, заявлені споживачем згідно п.5.1 Договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами та оформлюються додатком №8 „Договірні величини споживання електричної енергії” до цього Договору як договірні величини споживання електричної енергії.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У виконання умов договору та приписів чинного законодавства, сторони уклали відповідний додаток „Договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік” до Договору, згідно якого обсяг постачання електроенергії на грудень 2009р. складає 0,1 тис.кВт/год. Вказаний додаток підписаний обома сторонами без зауважень.
Згідно п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Пунктом 5.9 Договору передбачено, що споживач, надавши обґрунтування, має право протягом поточного розрахункового періоду письмово звернутися до постачальника електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався до позивача у передбаченому Договором та чинним законодавством порядку із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії, що також підтверджено позивачем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що договірною величиною споживання електроенергії на грудень 2009р. є 100 кВт/год (0,1 тис. кВт/год = 100 кВт/год) і іншого відповідачем не доведено.
Згідно п. 6.14 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Відповідно до акта прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2009р., підписаного обома сторонами без зауважень, відповідач спожив у грудні 2009р. 3000 кВт/год.
Згідно п.5.8 Договору, перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії визначається постачальником як різниця фактично спожитої активної електричної енергії за розрахунковий період (згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та договірною величиною споживання електричної енергії, встановленої на цей розрахунковий період згідно з умовами розділу 5 цього Договору.
Таким чином, відповідач фактично спожив електричної енергії понад договірну величину у грудні 2009р. на 2900 кВт/год (3000 кВт/год - кількість фактично спожитої електроенергії у грудні 2009р. мінус 100 кВт/год - договірна величина електроспоживання на червень 2009р.).
Пунктом 6.16 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період) передбачено, що обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживачі (крім населення) у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно п. 6.11 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка.
У п.9 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору сторонами передбачено, що нарахування за понаддоговірне споживання електроенергії відображається в окремому рахунку, який споживач в термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ та сплатити в термін, передбачений п.7 цього Додатку (протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку).
Враховуючи наведене, позивач виставив відповідачу рахунок №04/5227.112852 від 28.12.2009р. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у грудні 2009р. у кількості 2900 кВт/год. на суму 1 777, 70 грн. про отримання якого свідчить підпис представника відповідача на самому рахунку.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що до теперішнього часу рахунок на суму 1 777, 70 грн. є несплаченим.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що факт перевищення договірної величини у сумі 1 777, 70 грн. позивачем доведений, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Кіровських електричних мереж до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк. про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 1730,42 грн. та заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання у сумі 1777,70 грн., пені в розмірі 172,44 грн., 3% в розмірі 20,20 грн., інфляційних в розмірі 76,14 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юр.адреса: 83027, АДРЕСА_1, пошт.адреса: 85485, АДРЕСА_2, ідент.код. НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок Кіровських електричних мереж зі спеціальним режимом використання 260353021291 у ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ Кіровських електричних мереж 00130915) - заборгованість за активну електроенергію - 1 730, 42 грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії - 1 777, 70 грн.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юр.адреса: 83027, АДРЕСА_1, пошт.адреса: 85485, АДРЕСА_2, ідент.код. НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок Кіровських електричних мереж 26004301490128 у Селидівській філії ПІБ України м.Селідово, МФО 334312, ЄДРПОУ Кіровських електричних мереж 00130915) пеню - 138, 01 грн., 3% річних - 20, 20 грн., інфляційні - 19, 50 грн.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юр.адреса: 83027, АДРЕСА_1, пошт.адреса: 85485, АДРЕСА_2, ідент.код. НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок 26001185394800 в АКЦ КОМ.ІНН,ОВ БАНК „УкрСиббанк”, МФО 351005) - державне мито у сумі 99, 54 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230, 31 грн.
В залишковій частині вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.
Суддя