83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157
22.07.10 р. Справа № 41/210а
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гончарова С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвія”, м. Горлівка
до відповідача-1: Горлівської міської ради, м. Горлівка
до відповідача-2: Виконавчого комітету Горлівської міської ради, м. Горлівка
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Горлівка
про визнання частково недійсним рішення відповідача-2 від 16.03.2005 року № 337; визнання частково недійсним рішення відповідача-1 від 23.09.2005 року № IV/25-26; визнання недійсним рішення відповідача-1 від 24.02.2006 року № IV/31-29; зобов'язання відповідача-1 відновити стан земельної ділянки площею 0,2246 га по АДРЕСА_1 в м. Горлівка, яке існувало до порушення прав позивача та передати її за актом приймання-передачі позивачу
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ольвія”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Горлівської міської ради та Виконавчого комітету Горлівської міської ради про визнання недійсним рішення відповідача-2 від 16.03.2005 року № 337 в п. 1.2. в частині припинення права постійного користування позивача частиною земельної ділянки площею 0,2246 га по АДРЕСА_1 в Центрально-Міському районі м. Горлівки; в п. 2 в частині передання земельної ділянки площею 0,2246 га в землі запасу територіальної громади; в п. 3.2. в частині затвердження документації землеустрою з відведення земельних ділянок площею 0,1912 га (ідеальної долі 189/100 -0,0361 га) площею 0,1028 га, площею 0,1218 га по АДРЕСА_1 в м. Горлівка та передачі них із земель територіальної громади для підприємницької діяльності в оренду строком на 5 років, згідно пунктів 4, 5, 6 Додатку № 2; в п. 7.1. в частині внесення змін до п. 2 рішення виконкому Горлівської міської ради від 03.02.1999 року № 68/5; визнання недійсним рішення відповідача-1 від 23.09.2005 року № IV/25-26 в п. 3.3. в частині затвердження документації землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,1028 га по АДРЕСА_1 в м. Горлівка та передачі її із земель запесу територіальної громади для підприємницької діяльності в оренду на 5 років, згідно п. 1 Додатку № 3; визнання недійсним рішення відповідача-1 від 24.02.2006 року № IV/31-29 про продаж ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,1218 га по АДРЕСА_1 в м. Горлівка; зобов'язання відповідача-1 відновити стан земельної ділянки площею 0,2246 га по АДРЕСА_1 в м. Горлівка, яке існувало до порушення прав позивача та передати її за актом приймання-передачі позивачу.
Ухвалою суду від 17 грудня 2009р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.
У судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.
Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились.
Від ОСОБА_2, якого зазначено в клопотанні в якості представника ТОВ „Ольвія” через канцелярію суду надійшло клопотання від 20.07.2010 року про відкладення розгляду справи у зв'язку з його неможливістю прибуття в судове засідання у зв'язку з участю в засіданні суду Центрально-Міського районного суду м. Горлівки по справі №2-219/10, яке було призначено раніше.
Проте, в матеріалах справи наявна довіреність від 14.07.2009 року на представництво ОСОБА_2 інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвія”. Як вбачається з наведеної довіреності, вона видана строком на один рік. Тобто, строк наведеної довіреності закінчився 14.07.2009 року; інших довіреностей, виданих позивачем ОСОБА_2, станом на сьогоднішній день матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, судом не розглядаються клопотання, які заявлені ОСОБА_2 від ТОВ „Ольвія” після закінчення строку довіреності від 14.07.2009 року.
Від представників третьої особи через канцелярію суду надійшло клопотання від 21.07.2010 року про відкладення розгляду справи на іншу дату. Клопотання вмотивовано тим, що вони не мають можливості з'явитися в судове засідання у зв'язку з участю в судових засіданнях, які відбудуться в Центрально-Міському районному суді м. Горлівки та Вищому господарському суді України.
Суд вважає причини неприбуття в судове засідання представників третьої особи поважними, а клопотання про відкладення розгляду справи таким, що підлягають задоволенню.
Представником третьої особи, ОСОБА_1, заявлено до суду клопотання про припинення провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в господарських судах. Клопотання вмотивовано тим, що відповідачі у справі є суб'єктами владних повноважень та даний спір, відповідно до положень ст.ст. 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Третьою особою наведено, що позиція про те, що спори фізичних чи юридичних осіб із органом місцевого самоврядування щодо оскарження його рішень у сфері земельних відносин повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства, висловлена в рішенні Конституційного суду України від 01.04.2010 року у справі № 10-рп/2010.
Таке клопотання третьої особи задоволенню не підлягає з огляду на наступне
Імперативні приписи норм статей 13, 14 Конституції України, статей 177 і 181 Цивільного кодексу України та статей 1, 6-17 Земельного кодексу України прямо визначають, що земля та її надра, які знаходяться в межах території України - є об'єктами права власності Українського народу. При цьому, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Означені норми вказують не тільки те, що земля є об'єктом цивільного права з усіма необхідними ознаками нерухомої речі, але й те, що реалізація визначених частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України повноважень власника цієї нерухомої речі здійснюється відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування, на підставі відповідних законів, причому суб'єкти прав є рівними у праві на користування природними об'єктами права власності Українського народу.
Участь державних органів та органів місцевого самоврядування у земельних відносинах як колегіальних представників, які реалізують права держави, територіальних громад та Українського народу в цілому, як власників землі - докорінно відрізняється від участі цих органів у земельних відносинах, як суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, юридичний факт участі у спорі суб'єкта владних повноважень не є вирішальним критерієм віднесення цього спору до такого, який підлягає розгляду виключно адміністративним судом. При розмежуванні компетенції адміністративних і господарських судів ключове значення мають саме ознаки „предмет спору" та „підстави заявленого спору", які розкривають характер спірних правовідносин між сторонами і вказують на рівність або адміністративне підпорядкування сторін спору.
Пунктом 6 частини 1 статті 12 ГПК України визначено господарську підвідомчість справ у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів. При цьому, чинне законодавство України, зокрема, норми статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 133 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України встановлюють, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або у користування, відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, укладення, зміна, розірвання договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки, про встановлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) - діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Оспорювання зацікавленими особами рішень, дій чи без діяльності органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності по зазначених вище категоріях спорів (що мають приватноправовий характер) - має провадитись у порядку господарського судочинства, оскільки прийняття компетентними органами (місцевого самоврядування або державної адміністрації) рішень з означених питань є єдиним способом втілення волевиявлення власника землі - Українського народу. За змісту статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" випливає, що орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти виключно у формі рішень, тому віднесення статтею 17 КАС України до адміністративної юрисдикції спорів із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності - не виключає процесуальної можливості розгляду господарськими судами відповідних спорів щодо оскарження рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у правових ситуаціях, коли підстави та предмет такого спору є приватноправовими.
На це вказує і резолютивна частина рішення Конституційного суду України від 01.04.10 року у справі № 1-6/2010, виходячи з якої, випадки поширення компетенції адміністративних судів на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності - слід розуміти у ракурсі того, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має виступати у цьому спорі не тільки як суб'єкт владних повноважень, але і як учасник публічно-правового спору.
Зокрема, зазначеним критеріям публічно-правового земельного спору за участі суб'єкта владних повноважень відповідають лише спори, пов'язані з управлінням в галузі використання земель, врегульовані розділом VII ЗК України, зокрема, встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень, планування використання земель, землеустрій, контроль за використанням та охороною земель, моніторинг земель, ведення державного земельного кадастру, у відносинах охорони земель, врегульованих розділом VI ЗК України, а також у відносинах, визначених частиною 1 статті 16 Закону України „Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".
Системно аналізуючи вищенаведені обставини та норми закону, суд доходить висновку, що відносини щодо набуття та реалізації суб'єктами підприємництва прав на земельні ділянки та цивільного обороту земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін та є цивільно-правовими, тому, як наслідок, спори щодо вказаних відносин мають розглядатися у порядку господарського судочинства.
Також, представником третьої особи, ОСОБА_1, заявлено до суду клопотання про недопущення до участі у справі № 41/210а громадянина ОСОБА_2 у якості представника ТОВ „Ольвія”. Клопотання вмотивовано тим, що надані ОСОБА_2 документи на підтвердження його повноважень не є належними та не відповідають вимогам законодавства України.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Як встановлено судом, строк довіреності від 14.07.2009 року на представництво ОСОБА_2 інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвія” закінчився 14.07.2009 року; інших довіреностей, виданих позивачем ОСОБА_2, станом на сьогоднішній день матеріали справи не містять.
Тобто на цей час в межах даної справи та наявних у неї матеріалів у ОСОБА_2 у будь-якому випадку відсутні повноваження на представництво інтересів товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвія”.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 28, п. 1 ст. 77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи - задовольнити.
Відкласти розгляд справи на 13:45 год. 29.07.10 року.
У задоволенні клопотання представника третьої особи від 21.07.2010 року про припинення провадження у справі - відмовити.
Визнати обов'язковою явку представників сторін та третьої особи в судове засідання з належним чином оформленою довіреністю.
Суддя