Справа № 529/777/22
Провадження № 1-кп/529/84/22
23 серпня 2022 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
секретаря c/з - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12022170440000474 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Карлівка Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 30.07.2022 близько 22 год. за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , під час спільного відпочинку з потерпілою ОСОБА_6 побачив на столі належний останній мобільний телефон марки «РОСО» модель М2010J19CG, синього кольору із сім картою ПрАТ «ВФ Україна», який вирішив вкрасти.
Реалізуючи свій злочинний намір на викрадення чужого майна, ОСОБА_4 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, в умовах воєнного стану введеного в Україні на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого ЗУ №2102-хі ВІД 24.02.2022 та в подальшому продовженого, викрав мобільний телефон марки «РОСО» модель М2010J19CG, синього кольору, вартістю 4 400 грн. із сім картою ПрАТ «ВФ Україна», вартістю 100 грн. належних потерпілій ОСОБА_6 . Викраденим обвинувачений ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальних збитків 4 500 грн.
Отже, вказаними умисними діями, які виразились в таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 , на підставі письмової згоди потерпілої ОСОБА_6 укладена угода про визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якій зазначені формулювання обвинувачення, його правова кваліфікація, вказано, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, беззастережно визнав свою винуватість у таємному викраденні чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.
Також в угоді зазначене узгоджене прокурором і підозрюваним ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, із звільненням від відбування покарання згідно ст. 75 КК України. Також сторони угоди погодилися з наслідками укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідками її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просили затвердити угоду, обвинувачений вказав, що наслідки її укладення та невиконання йому зрозумілі.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди, вказала, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має.
Прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Заслухавши сторін угоди, думку потерпілої ОСОБА_6 , перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства, суд дійшов до наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо тяжких злочинів. При цьому укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, угода про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором укладена щодо вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого завдана шкода потерпілій ОСОБА_6 , яка надала свою письмову згоду прокурору на укладення такої угоди.
При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, зазначені у ст. 470 КПК України.
Також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди між сторонами відбулося добровільно і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди між прокурором і обвинуваченим про визнання винуватості та призначення узгодженого покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.
Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
В порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави судові витрати, понесені на проведення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 374, 376, 468, 472, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17.08.2022 між прокурором Диканської окружної прокуратури і обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022170440000474 від 01.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість проведеної судово - товарознавчої експертизи в розмірі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 12 коп.
Речовий доказ мобільний телефон марки «РОСО» модель М2010J19CG, синього кольору із сім-картою ПрАТ «ВФ Україна», - залишити ОСОБА_6 , як власнику.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому ОСОБА_4 та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію після подачі до суду відповідної заяви.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного протягом 30 днів з дня проголошення вироку шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд засудженим, його захисником з підстав, передбачених п.1 ч.4 ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених п.2 ч.4 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1