Справа № 303/795/22
15.08.2022 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Іванчик І.І., потерпілої ОСОБА_2 , захисника Гетик О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП за апеляційною скаргою Іванчик Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2022 року,
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2022 року ОСОБА_1 , визнано винною за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 гривню.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі - 496,20 грн.
Відповідно до постанови, - ОСОБА_1 о 14 год. 13 хв. 21.01.2022 року, знаходячись на подвір"ї загального користування по АДРЕСА_1 , виражалася нецензурною лайкою на адресу громадянки ОСОБА_2 , показувала образливі жести, на зауваження не реагувала, чим порушувала громадський порядок та спокій громадян.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
02.06.2022 року до Закарпатського апеляційного суду надійшли пояснення представника потерпілої ОСОБА_4 , вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисників Іванчик І.І., Гетик О.М., дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Диспозицією ст. 173 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Громадський порядок - урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров'я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.
В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомісті.
У ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинно бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також повинно бути з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №435100 від 21.01.2022 року,
-рапортами працівників поліції від 21.01.2022 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
-поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ,
-поясненнями свідка ОСОБА_7 ,
-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_8 ,
-фототаблицями місця події та відеозаписами вчиненого правопорушення.
Підстави, які б давали можливість вважати їх сумнівними та неправдивими, відсутні.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення ВАБ № 435100 від 21.01.2022 року, складений щодо ОСОБА_1 , за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та особи-порушника.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта, щодо віднесення місця події - двору будинку АДРЕСА_1 до громадського місця.
Відповідно до чинного законодавства визначення поняття громадського місця міститься лише в одному нормативному акті - ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення») громадське місце - це частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно або періодично або час від часу.
При цьому, за приписом вказаної статті - таке визначення цього терміну стосується виключно для цілей цього Закону, отже стосується лише правовідносин, що регламентують публічне вживання тютюну.
Іншого законодавчого визначення, громадського місця для цілей проваджень про адміністративні правопорушення не існує, тому такий термін є по суті оціночним, і оцінку обставинам, у т.ч. щодо віднесення місця вчинення до громадського надає суд з урахуванням всіх обставин справи.
Місце скоєння правопорушення у громадському місці є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
За своїм змістом громадське місце відмінне від приватного тим, що - це територія або простір потенційного перебування людей, куди кожен з них може потрапити вільно, при цьому громадські місця визначаються з метою врегулювання правовідносин, що виникають за межами приватних просторів, де правовий стан і сама можливість перебування окремих громадян обмежена загальним законом чи заснованими на законі приватними нормами
Характеризуючи двір будинку АДРЕСА_1 слід вказати, що цей двір знаходиться у центрі міста Мукачево, вхід на територію двору не має будь-якої огорожі, оскільки надає вільний доступ до місць надання публічних послуг, у т.ч. стоматологічного кабінету, слону краси, фірми "Астрей", хостелу, і до кабінету адвоката Лишенко Н.С., які знаходяться безпосередньо на території загального двору.
Також, суд не бере до уваги доводи апелянта, що вона не вчиняла правопорушення, оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі вищепереліченими доказами, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, а невизнання правопорушником своєї вини у скоєному, суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, та відхиляє їх.
Таким чином, покликання апелянта про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя, відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП, повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Отже, доводи апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Іванчик Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага