05.08.2022 Справа №607/3914/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Безручко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степана Будного, 20А» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затопленням квартири ,-
ОСОБА_1 звернулась із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степана Будного, 20А», у якому просить стягнути з відповідача на свою користь шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 21 146 грн., а також 5000 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно. Відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлове офісне приміщення АДРЕСА_2 . 13 червня 2019 року квартира позивача була залита каналізаційними стоками, які виливались через каналізаційну трубу в умивальник, а звідти на підлогу у кухні та коридору. Вказаний факт підтверджено актом обстеження аварійної ситуації по АДРЕСА_3 складеного комісією ОСББ «С.Будного,20А», яким встановлено, що причиною затоплення було несанкціоноване втручання власником офісного приміщення АДРЕСА_4 до системи каналізації житлового будинку, а саме каналізаційної труби з офісного приміщення, яка була під'єднана до житлової каналізації, що заборонено будівельними нормами. Як наслідок, в результаті засмічення даної труби будівельними відходами, каналізаційні стоки витекли в квартирі АДРЕСА_5 через умивальник на кухні. Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи №524/525/20-22 від 19.11.2020 року, проведеного у справі №607/18836/19, самочинне, не професійне, влаштування каналізації з офісних приміщень без встановлення прочистки у відвідному трубопроводі могло стати однією з причин засмічення трубопроводу і затоплення квартири АДРЕСА_5 . На звернення ОСББ «Степана Будного, 20А» у КП «Тернопільводоканал» по питанню розміщення каналізації у нежитлових приміщеннях, було надано відповідь за №3296/19 від 04.11.2019 року, що системи каналізації нежитлових приміщень громадського призначення, вбудованих, вбудовано-прибудованих у житлові будинки та прибудовані до них, необхідно передбачати окремими від систем каналізації житлової частини із самостійними випусками в зовнішню мережу. Згідно з актів про залиття квартири АДРЕСА_1 від 14.06.2019 року та 08.07.2019 року, складеного комісійно, вбачається, що позивачу, як власнику квартири спричинені матеріальні збитки, внаслідок залиття квартири, а саме пошкоджено плитку на кухні, стіни, кухонні меблі. Актом обстеження квартири АДРЕСА_1 інженером будівельником ОСОБА_3 від 23.02.2021 року встановлено, що під час затоплення пошкоджено підлога з керамічної плитки - 14,0 м.кв. та стіни 34,1 м.кв. Згідно локального зведеного кошторису, та відомості до локального кошторису на ремонтні роботи, залитої квартири АДРЕСА_1 складеного інженером проектувальником ОСОБА_4 для ремонтних робіт слід витратити 21146 грн. Також, позивач зазначила, що внаслідок залиття її квартири, у неї було порушено звичайний спосіб життя, виникла потреба у докладанні додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання свого часу для усунення заподіяної шкоди. Моральну шкоду, завдану залиття квартири позивач оцінює у розмірі 5000 грн., мотивуючи тим, що неправомірні дії відповідача призвели до душевних страждань позивача та стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання останнього та членів його сім'ї. Внаслідок залиття квартири у ній з'явився запах сирості та плісняви, позивачу довелось пережити сильний душевний стрес та знаходитись в антисанітарних умовах. Наявність плям на стінах та підлозі, пошкодження меблі на кухні спричинило позивачу стрес та тривалі незручності.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не подавав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степана Будного, 20А» у поданих письмових поясненнях щодо позову зазначили, що дійсно 13.06.2019 року було встановлено факт залиття квартири АДРЕСА_1 , що стверджується актом обстеження аварійної ситуації по АДРЕСА_3 , складеного комісією ОСББ «С.Будного,20А», де причиною затоплення є несанкціоноване втручання власником офісного приміщення АДРЕСА_4 до системи каналізації житлового будинку, а саме каналізаційна труба з офісного приміщення під'єднана до житлової каналізації, що заборонено будівельними нормами. Згідно актів про залиття квартири АДРЕСА_6 від 14.06.2019 року та від 08.07.2019 року, складеного комісійно ОСББ «С.Будного 20А», вбачається, що власнику квартири нанесені матеріальні збитки, внаслідок залиття квартири, а саме пошкоджено плитку на кухні, стіни та кухонні меблі.
09 березня 2022 року у даній справі відкрито провадження та ухвалено проводити її розгляд у порядку загального позовного провадження.
13 липня 2021 року у даній справі закрито підготовче провадження, за наслідками якого, справу призначено до судового розгляду.
Автоматизованою системою документообігу, на підставі розпорядження №244 від 04.11.2021 року проведено повторний розподіл даної цивільної справи у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Грицай К.М. 09.11.2021 року, у зв'язку із наведеним, дану справу прийнято до провадження суддею Ромазан В.В.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Снітинський Б.Є.в судове засідання не з'явився, подавши заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити, справу розглянути у його відсутності на підставі поданих доказів.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степана Будного, 20А» в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.
Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №176155283 від 02.08.2019 року, відповідачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданого 06.02.2009 року виконкомом Тернопільської міської ради, належить на праві приватної власності трикімнатна квартира по АДРЕСА_7 .
Відповідачу ОСОБА_2 належить на праві приватної власності приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 63,4 кв.м., що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №170377650 від 13.06.2019 р.
13 червня 2019 року комісією ОСББ «С.Будного 20А» складено акт обстеження аварійної ситуації по АДРЕСА_3 , за повідомленням власника квартири АДРЕСА_8 - ОСОБА_5 . При огляді квартир було виявлено, що у квартирі АДРЕСА_5 , власником якої є ОСОБА_1 , витікала вода через умивальник та капала на підлогу кухні, інші кімнати були неушкоджені. При огляді та опитуванні було встановлено, що всі водяні крани перекриті, інших підтікань не виявлено. Викликавши сантехніка, спеціальними приладами було обстежено водопровідну трубу, яка проходить через кухні власників квартир, та зроблено висновок про те, що сантехнічна труба закупорена на місці врізки водопровідної труби, яка виходить із офісного приміщення АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_2 . Обстежуючи підвальне приміщення, створеною комісією було виявлено несанкціоноване втручання власником офісного приміщення №91 ОСОБА_2 , а саме те, що труба, яка виходить з офісного приміщення була вмонтована до загальної системи водовідвідних труб з грубим порушенням та приєднана до аварійної пробки, яка необхідна при забитті труб. Знявши вмонтовану трубу, яка виходить з офісного приміщення, розміром 1,5 метра було виявлено, що вона повністю забита будівельними відходами та зроблено висновок про те, відсутність аварійної пробки сприяло тому, що рівень води піднявся та розпочалось витікання води через умивальник власника квартири АДРЕСА_5 .
Аналогічні обставини викладені в акті про залиття квартири по АДРЕСА_3 від 14.06.2019 року складеного комісією в складі голови правління ОСББ «С.Будного 20А» та за участю власників квартир АДРЕСА_9 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_10 .
Крім цього, як вбачається із акту обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет виявлених пошкоджень ввід 08.07.2019 року складеного комісією в складі голови ОСББ «С.Будного 20А», за участю власників квартир АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_5 , при огляді квартири АДРЕСА_5 було виявлено «…замокання стін в кухні, на межі з кухнею в коридорі, де встановлено дубовий паркет площею 1,5 м.кв., паркет здутий, плінтус 1-,1.5 м. відійшли від паркету і потребують заміни. Підставки кріплення на яких утримуються кухонні меблі потріскали, від'єднались від основних меблів стіни. Стіни в кухні внаслідок води замокли і потребують просушування та нової побілки. В коридорі біля вхідних дверей , де здувся паркет замокла стіна та потребує нового фарбування. Також було встановлено, що внаслідок попадання води в кухні більшість плиток рухаються і потребують їх заміни…На час обстеження холодильна камера погано закривається, бо підставки замокли і потріскали, потребують ремонту. Також вимагають заміни підставки під умивальником, мийкою та іншими тумбочками, стойки бокові потріскали, відклеїлись, розділ очна плита (стільниця) пошкоджена та її потрібно замінити, бо ремонту не підлягає..».
Відповідно до інформації, викладеній у листі КП «Тернопільводоканал» від 04.11.2019 року №3296/19, адресованого голові ОСББ «Будного 20А», системи каналізації нежитлових приміщень громадського призначення, убудованих, убудовано-прибудованих у житлові будинки та прибудовані до них, необхідно передбачати окремими від систем каналізації житлової частини із самостійними випусками в зовнішню мережу.
Як вбачається із письмового доказу, а саме висновку експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи №524/525/20-22 від 19.11.2020 року у цивільній справі №607/18836/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степана Будного, 20А» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення нежитлових приміщень, «...самочинне, не професійне, влаштування каналізації з офісних приміщень без встановлення прочистки у відвідному трубопроводі могло стати однією з причин засмічення трубопроводу і затоплення квартири АДРЕСА_5 …»
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 13.10.2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степана Будного, 20А» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення нежитлових приміщень, яке набрало законної сили, у задоволенні позовної заяви, відмовлено у повному обсязі.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що «…причиною затоплення нежитлового приміщення відповідача було самочинне, не професійне, влаштування каналізації з належних йому офісних приміщень без встановлення прочистки у відвідному трубопроводі, що стало причиною засмічення трубопроводу та затоплення квартири АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_1 , що в свою чергу спричинило затопленню нежитлового офісного приміщення № НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_3 …».
В силу вимог ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із актом обстеження від 23.02.2021 року складеним інженером -будівельником ОСОБА_3 , останнім проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 після її затоплення. При обстеженні встановлено, що під час затоплення пошкоджено підлогу з керамічної плитки та стіни, а саме підлога з керамічної плитки 14,0 м.кв., стіни 34,1 м.кв.
Згідно із зведеним кошторисом розрахунку вартості об'єкта будівництва (ремонт затопленої квартири за адресою: АДРЕСА_7 ), складеного інженером проектувальником ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат АР №011856, виданий атестаційно-будівельною комісією), станом на 23.02.2021 року вартість ремонтних робіт по відновленню квартири АДРЕСА_1 складає 21146 грн.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Стаття 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 151 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМ України «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» №572 від 08 жовтня 1992 року, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки, проводити за власні кошти ремонт квартири.
Згідно з п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій), у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Форма цього акта встановлена в додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Тобто, в акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Основною метою при складанні акту залиття квартири є встановлення причин залиття, та осіб, відповідальних за спричинену шкоду.
Таким чином, факт залиття квартири, характер та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення у постанові ВС від 11 грудня 2018 року у справі №759/4781/16ц.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Пунктом 2 Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни від27.03.1992року №6«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Приписами частин 1-4 статті 12, частин 1,6 статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд дослідивши та оцінивши докази надані сторонами вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степана Будного, 20А» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затопленням квартири, слід задовольнити частково, стягнувши із відповідача у користь позивача заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 21 146 грн., а також 2000 грн.. моральної шкоди. При цьому суд вважає, що вина відповідача у заподіянні шкоди позивачу, завданої внаслідок залиття її квартири доводиться актами обстеження складених комісією ОСББ «С.Будного 20А» від 13 червня 2019 року, від 14 червня 2019 року, а також від 08.07.2019 року у яких зазначено причину такого залиття та переліку пошкодженого майна.Крім цього, суд також ураховує у якості письмового доказу висновок експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи №524/525/20-22 від 19.11.2020 року у цивільній справі №607/18836/19, яким встановлено, що «...самочинне, не професійне, влаштування каналізації з офісних приміщень без встановлення прочистки у відвідному трубопроводі могло стати однією з причин засмічення трубопроводу і затоплення квартири АДРЕСА_5 …». При цьому, суд вважає, що між затопленням квартири позивача, як наслідок заподіяння їй шкоди та самочинним влаштуванням каналізації з офісних приміщень, які належать відповідачу існує причинно-наслідковий зв'язок.
Також, суд вважає, що підлягають до часткового задоволення вимоги позивача у частині відшкодування їй моральної шкоди. Так, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер неправомірних дій відповідача, тривалість порушення прав позивача, глибину його душевних та психічних страждань пов'язаних із пошкодженням його майна, яке є його власністю, порушення нормального ритму життя (необхідність вчинення додаткових дій, які за нормальних обставин не було необхідності вчиняти), нормальних життєвих зв'язків, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд ураховує вимоги п.п.3, 5, 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. № 4, суд погоджується з твердженням відповідача, щодо спричинення йому моральної шкоди, в той же час, враховуючи принцип розумності та справедливості, обставини справи, розмір спричиненої матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди позивачем завищені, в зв'язку з чим, підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 000 грн.
Відповідно до вимог ст..141 ЦПК України, суд вважає, що слід стягнути із відповідача у користь позивача сплачений нею судовий збір у розмірі 908 грн..
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степана Будного, 20А» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затопленням квартири, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 21 146 (двадцять одну тисячу сто сорок шість) грн., 2000 (дві тисячі) грн.. моральну шкоду, а також 908 (дев'ятсот вісім) грн.. сплаченого судового збору.
У решті вимог, відмовити.
Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан