Справа № 308/10705/22
1-кс/308/3363/22
17 серпня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Ужгород клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42022071210000154, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.07.2022 року за ч.3 ст.332 КК України, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ніде не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням, яке мотивує тим, що відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022, на території України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022, строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.
Так, 24.02.2022року указом Президента України №69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Поряд з цим, згідно ст. 22 даного Закону, передбачено, що граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років.
Пунктом 6 частини 1 статті 8 даного Закону України «Про правовий режим воєнного стану», передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Враховуючи вказане, на період введення воєнного стану в Україні, на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України, осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Поряд з цим, у ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 29.07.2022року, виник злочинний корисливий умисел на протиправне збагачення шляхом організації незаконного переправлення осіб, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації через державний кордон України та керівництвом такими діями.
Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що з 24.02.2022 року, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», організував, за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами протиправний механізм незаконного переправлення військовозобов'язаних громадян України, що підлягають призову на військову службу через державний кордон України поза пунктами пропуску.
Зокрема, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.07.2022 перебуваючи у м. Львів, ОСОБА_5 разом із своїм товаришем ОСОБА_8 зустрілись з Швейх Абдулкадер Ібрагімом, де ОСОБА_5 та ОСОБА_8 запропонували останньому підшуковувати осіб, які бажають виїхати до країн Європейського Союзу, однак через військову агресію російської федерації на території України, виїзд їм заборонено. Також останні зазначили, що за свої дії вони хочуть отримувати 3200 доларів США за кожну особу, яку вони переправлять через державний кордон України.
В подальшому, 22.07.2022 року перебуваючи у м. Львів, в ході особистої зустрічі з Швейх Абдулкадер Ібрагім ОСОБА_5 підтвердив свої наміри щодо незаконного переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 через державний кордон України за суму 3200 доларів США з кожного.
Приблизно о 10:30 годин 15.08.2022 року ОСОБА_5 зустрівся з Швейх Абдулкадер Ібрагімом (особою залученою до конфіденційного співробітництва) на вул. А. Міцкевича у м. Львів. ОСОБА_5 знаходився у своєму автомобілі «Рено Меган» л.н.з. НОМЕР_1 , запропонував сісти у вказаний автомобіль та проїхатись по Львову, під час вказаної поїздки ОСОБА_5 зазначив, що готовий переправити через державний кордон України осіб, з якими він познайомився під час попередньої їхньої зустрічі, та щоб вони були готові на 11: НОМЕР_2 і знаходились в районі ТРЦ «King Cross Leopolis» у м. Львів.
Приблизно об 11:45 год. 15.08.2022року біля ТРЦ «King Cross Leopolis» у м. Львів ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел підібрав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою доставлення їх в Закарпатську область та подальшим переправлення останніх через державний кордон України.
Виїхавши з м. Львів в напрямку м. Свалява, Закарпатської області, в м. Стрий Львівської області транспортний засіб ОСОБА_5 , «Рено Меган» л.н.з. НОМЕР_1 , вийшов з ладу, однак вказана проблема не зупинила ОСОБА_5 та продовжуючи свої протиправні діяння, які направленні на його збагачення, перебуваючи на СТО в м. Стрий підшукав до цього часу невідому йому особу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця м. Стрий, який погодився за компенсацію на витрати на пальне та витрачений час (точна сума не обговорювалась) довести ОСОБА_5 та інших пасажирів до м. Свалява, Закарпатської області на своєму автомобілі «БМВ 525 ХD», д.н.з. НОМЕР_3 .
Приблизно о 19:17 год. 15.08.2022 року будучи на території Свалявського району автомобіль «БМВ 525 ХD», д.н.з. НОМЕР_3 зупинився біля кафе «Затишок», де ОСОБА_5 почав вимагати гроші в сумі 6200 доларів США у Швейх Абдулкадер Ібрагіма, за переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України, на що останній не погодився так як згідно домовленості про передачу грошей, вони мають передатись після успішного перетину кордону ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . В подальшому, між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 було досягнуто домовленості, що ОСОБА_5 доставить ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до невстановленої на даний час особи, яка й буде безпосередньо супроводжувати цих осіб до державного кордону України й після передачі останніх вказаній невстановленій особі ОСОБА_12 передасть ОСОБА_5 обумовлені гроші.
Після цієї розмови ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , сіли в автомобіль останнього та почали рух в напрямку м. Мукачево, проїжджаючи с. Сусково, Мукачівського району, за вказівкою ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , повернув до готелю «Гранд Хол» неподалік від якого зупинились та о 20:30 год. ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції, в порядку ст. 208 КПК України.
16.08.2022 року відносно ОСОБА_5 складено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчий стверджує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом затримання, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ..
Обгрунтовуючи доводи клопотання та необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину який він вчинив повторно, порушивши обов'язки покладені на нього ухвалою слідчого суді Ужгородського міськрайоного суду після внесення застави.
Крім того наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину пов'язаного з незаконним перетином державного кордону, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза пунктами пропуску, а також переховуватись на території України, враховуючи те, що останій проживає в Житомирській області, тобто далеко від місця проведення досудового розслідування.
Також, враховуючи той факт, що в основу підозри, та однією із підстав притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності будуть покази свідків, відповідно є підстави вважати, що він може здійснювати тиск та вплив на останніх.
Так, ОСОБА_5 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, в тому числі із особами які намагались незаконно перетнути державний кордон України та схиляти їх до зміни наданої слідству інформації. Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних свідків про обставини кримінального провадження. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких. Знаходячись на волі, ОСОБА_5 може використати свої зв'язки, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи під дією обов'язків, які були застосовані до нього після внесення застави, за вчинення ним аналогічного злочину продовжив свою протиправну діяльність та вчинив новий злочин, а відтак, перебуваючи на волі зможе продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
З урахуванням наведеного вище слідчий у клопотання просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження. Зазначив, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинив злочин перебуваючи під заставою за вчинення аналогічного злочину, а відтак, більш м'який запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, які наведені у клопотанні.
Адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання слідчого, зазначила, що таке є необґрунтованим та безпідставним, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України надуманими, у зв'язку з цим просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, пояснив, що їхав до м. Ужгород на судове засідання до апеляційного суду на розгляд апеляційної скарги. Вказав, що дійсно підвозив двох осіб на імя ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до Закарпатської області і просив їх оплатити проїзд в розмірі 500 доларів США. Однак, наміру переправляти вказаних громадян через державний кордон України не мав.
Заслухавши думку прокурора ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Слідчим суддею встановлено, зокрема з витягу з ЄРДР, що в провадженні Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022071210000154 від 29.07.2022 року, в ході якого досліджуються обставини незаконного переправлення осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
16 серпня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме у організації переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, вчинене повторно та щодо кількох осіб, з корисливих мотивів.
Підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою, згідно пояснень сторони обвинувачення, було обґрунтованість підозри, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання, зокрема долучені: протокол затримання ОСОБА_5 від 15.08.2022 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 15.08.2022 року, протоко допиту свідка від 16.08.2022 року, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення гр. Швейх ОСОБА_15 від 29.07.2022 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_12 від 16.08.2022 року, ОСОБА_9 від 16.08.2022 року, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Окрім зазначеного вище, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрівається у вчиненні тяжкого злочину, розуміючи невідворотність свого покарання може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. Поряд з цим, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім звищезазначеного, слідчий суддя враховує те, що тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки в основу підозри та однією із підстав притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності є покази свідків, а також ризику вчинення нового кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, так як ОСОБА_5 вчинив дане кримінальне правопорушення перебуваючи під заставою визначеною в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за вчинення аналогічного злочину.
Що стосується ризику наведеного у клопотанні слідчого щодо можливості ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то ані прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні, ані слідчий у клопотанні таке нічим не обґрунтували та не довели наявність такого.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, злочин вчинено умисно, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме, те, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання, вчинив кримінальне правопорушення перебуваючи під заставою визначеною в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за вчинення аналогічного злочину.
Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного ОСОБА_16 , вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
У зв'язку із наведеним клопотання слідчого підлягає до задоволення, а доводи сторони захисту, хоч і заслуговують на увагу, однак не доводять, що незастосування запобіжного заходу або застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
У відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
У відповідності з ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , з урахуванням положення Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2022 року складає 2 481 гривень, та з урахуванням даних щодо майнового стану підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідним визначити заставу у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 148860,00 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень (60х2481). Такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України та забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати ОСОБА_5 прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - м. Коростишів, Житомирської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Житомирській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42022071210000154, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.07.2022 року за ч.3 ст.332 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ніде не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання з 20 год. 30 хв. 15 серпня 2022 року.
Встановити строк дії ухвали до 11 жовтня 2022 року включно.
На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 148860,00 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень (60х2481).
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - м. Коростишів, Житомирської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Житомирській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 жовтня 2022 року включно.
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься підозрюваний.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, в порядку ч.5 ст.194 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 22.08.2022 року о 10 год. 30 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1