Провадження № 1-кп/243/499/2022
Справа № 243/2574/22
24 серпня 2022 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_3,
за участю секретаря:
судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні дистанційно за допомогою відео конференції кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №22022050000000850, від 21 травня 2022 року за обвинуваченням :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бессоново Ірбітського району Свердловської області, громадянина України, не судимого, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 114-2 КК України,-
В провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 114-2 КК України.
Кримінальне провадження підсудне Слов'янському міськрайонному суду Донецької області.
Підстав для прийняття рішень передбачених п. п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду судом визначено дату та місце проведення судового засідання, з'ясовано, що слід здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, з'ясоване питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Питання про складання досудової доповіді не вирішується, оскільки ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2022 року відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпра.
На адресу суду від прокурора надійшло клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивоване тим, що останній обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, що є особливо тяжким злочином, та існують
всі підстави для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України. Зокрема зазначив, що існують ризики того, що ОСОБА_2 спроможний переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що ОСОБА_1 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється або вчинити нове кримінальне правопорушення. У зв'язку з вищевикладеним, більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання, просив його задовольнити. у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 просив відмовити.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заявив суду клопотання про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника, заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.
На сьогодні до суду направлений обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,
обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Враховуючи, що положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так у своїх рішеннях, а саме «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
З огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_2 у
випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, який ніде не працює та немає стабільного джерела доходів, його протиправні дії носили тривалий характер до затримання, суд вважає реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду. Суд вважає, що обвинувачений з метою уникнути покарання у виді позбавлення волі може ухилитись від суду, в тому числі покинути територію України чи виїхати на тимчасово непідконтрольну владі України територію, або на окуповану територію Автономної республіки Крим, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
Ризик можливого переховування від суду обумовлен тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 відноситься до особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Саме той факт, що за скоєння вказаного злочину йому можливо буде призначено покарання, передбачене санкцією статті у виді позбавлення волі на тривалий час, може побудити його на спробу ухилення від суду.
Таким чином, обмеження права ОСОБА_2 на свободу у данному випадку на теперішній стадій судового розгляду є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб запобігти вказаним ризикам.
Суд також у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону розглянув й альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого які передбачені ст. 176 КПК України, у тому числі і домашній арешт, на якому наполягали обвинувачений та його захисник, однак звертає увагуна те, що Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Станом на теперішній час, у місті Слов'янськ Донецької області, де фактично мешкає обвинувачений, тривають активні бойові дії, що унеможливлює здійснювати контроль за виконанням обвинуваченим умов будь-якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб із визначенням розміру застави.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 214-2 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, що є тяжким злочином, суд вважає за доцільне визначити йому також заставу в розмірі трьохста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить: 2 600 х 300 = 780 000 грн. 00 коп..
Суд вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_2 застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, обвинувачений зобов'язаний прибувати за кожною
вимогою до суду, а також виконувати один або кілька покладених на нього обов'язків.
В разі невиконання обов'язків застава звертається в доход держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314 - 317, 176-178, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2КК України, прийняти до провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 114-2КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні дистанційно за допомогою власних технічних засобів у режимі відео конференції на 11 годину 00 хвилин 05 вересня 2022 року.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження та інших осіб, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Дніпровська установа виконання покарань №4" Південно- Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 24 серпня по 22 жовтня 2022 року, включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч ) грн. 00 коп.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 будуть
покладені наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи
перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
У разі невиконання обвинувавченим ОСОБА_1 покладених на нього вищевказаних обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4" Південно- Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала про обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_3