Ухвала від 17.06.2022 по справі 640/8761/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 червня 2022 року м. Київ № 640/8761/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.02.2020 року № 3821366/2915107618 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 23.12.2021 - в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 9 від 23.12.2021 року, подану позивачем, за датою фактичного подання.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, за приписами частини 4 статті 122 КАС України передбачено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.12.2021 №9.

Як вбачається з доданих до позову матеріалів, вказане рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, якою за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення від 23.02.2022 №10351/2915107618/2 про залишення без змін рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 17.02.2022 №3821366/2915107618, а скаргу позивача - без задоволення.

Разом з тим, з даним позовом позивач звернувся до суду 14.06.2022, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеним позовом позивачем не надано жодних належних та достатніх доказів, які надавали підстави вважати причини поважними, як і не подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Окрім того, з доданих до позову матеріалів вбачається, що оскаржуване рішення прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві від 17.02.2022 №3821366/2915107618, в той час у позовних вимогах позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.02.2020 № 3821366/2915107618.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що об'єктом справляння судового збору, є, зокрема, подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривень.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, за звернення до суду з даним позовом позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Проте в порушення частини третьої статті 161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Одночасно до позовної заяви позивачем подало клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з скрутним майновим станом.

Згідно з частини першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами частини першої статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є незадовільний майновий стан заявника. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Варто зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Приймаючи до уваги викладене, оскільки заявник не довів обставин та не надав жодних належних доказів, які свідчили б незадовільний майновий стан, враховуючи те, що відстрочення судом сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтею 161 КАС України.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази наявності поважних причин його пропуску, а також доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

4. Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.П. Шулежко

Попередній документ
105879293
Наступний документ
105879295
Інформація про рішення:
№ рішення: 105879294
№ справи: 640/8761/22
Дата рішення: 17.06.2022
Дата публікації: 25.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (02.03.2026)
Дата надходження: 24.02.2026
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії