ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 червня 2022 року м. Київ № 640/7511/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Департаменту захисту економіки Національної поліції України
доВідділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
провизнання протиправними та скасування постанов,
Департамент захисту економіки Національної поліції України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 16.02.2022 у виконавчому провадженні № 68640857 в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 25532,99 гривень; визнати протиправною та скасувати постанову від 16.02.2022 у виконавчому провадженні № 68641132 в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 24645,67 гривень.
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За правилами частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Аналіз наведених правових положень дають підстави для висновку, що спір з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця, але саме тим окружним адміністративним судом, який видав виконавчий документ.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, тобто, незважаючи на те, що дана адміністративна справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, але саме тим окружним адміністративним судом, який видав виконавчий документ.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчих провадженнях №№ 68640857, 68641132, які відкриті з примусового виконання виконавчих листів № 440/5244/19, виданих 01.02.2022 Полтавським окружним адміністративним судом.
Боржником за вказаними виконавчими провадженням є позивач - Департамент захисту економіки Національної поліції України.
З урахуванням викладеного, оскільки у даному випадку Департамент захисту економіки Національної поліції України є стороною виконавчого провадження (боржником), який оскаржує постанову державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому з примусового виконання виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом, суд приходить до висновку, що належним судом для розгляду відповідного позову є саме Полтавський окружний адміністративний суд.
При цьому, суд зазначає про неможливість застосування у даному випадку правил територіальної юрисдикції, що визначені Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки спір виник з приводу рішень та дій (бездіяльності) державного виконавця та, на переконання суду, положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» є пріоритетними для застосування.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.05.2018 у справі № 826/9930/17 та від 11.07.2018 в справі № 813/2871/17, у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі № 826/1312/17, від 03.07.2019 у справі № 826/1313/17.
З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин вбачається, що даний спір належить до юрисдикції (підсудності) Полтавського окружного адміністративного суду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва та вважає за необхідне передати її Полтавському окружному адміністративному суду за належною юрисдикцією.
Керуючись положеннями ст.ст. 29, 241, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. Передати позовну заяву Департаменту захисту економіки Національної поліції України до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до статті 294, частини другої статті 293, статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов