Номер провадження: 11-сс/813/1069/22
Справа № 947/15089/22 1-кс/947/6943/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18 серпня 2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження №12022160000000479, внесеного до ЄРДР 11.07.2022 року,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження №12022160000000479, внесеного до ЄРДР 11.07.2022 року.
Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 18.09.2022 року, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 700 (сімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 736 700 (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч сімсот) гривень, - залишено без змін.
Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, обставин його вчинення та тяжкості, особи підозрюваного, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлених під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, які не зменшилися та продовжує існувати, тому є необхідність подальшого тримання під вартою підозрюваного.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, яка їх подали.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована, зокрема, звертає увагу на те, що:
- заявлені слідчим ризики стороною обвинувачення не доведені;
- підозрюваний раніше не судимий та має позитивні характеристики за місцем проживання;
- визначений слідчим суддею розмір застави необґрунтовано перевищує встановлені ст. 182 КПК України межі.
Посилаючись на викладене, захисник просить скасувати оскаржену ухвалу і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.
Позиції учасників судового розгляду.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважала безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просила залишити її без змін.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 199 КПК України передбачено що, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На підставі аналізу мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався з огляду на наступні обставини.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Оскільки в апеляційній скарзі сторони захисту не оспорюється обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу слідчого судді в цій частині та констатує, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за кваліфікуючим ознаками - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон вчинена за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, є обґрунтованою.
Що стосується наявності ризиків у вказаному провадженні, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують доведені органом досудового розслідування ризики, передбачені пунктами 1, 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків та може перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, обумовлені наступним:
- ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та розуміючи, що за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до 9-ти років, останній, перебуваючи на волі, буде мати можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, крім того, підозрюваний не є громадянином України;
- враховуючи, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , у значній мірі підтверджується показаннями свідків, анкетні данні яких відомі підозрюваному, тому з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК), апеляційний суд дійшов висновку, що вказані обставини зумовлюють можливість поза процесуального впливу підозрюваним на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- оскільки всі особи, які можуть бути причетні до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не встановлені, ОСОБА_8 , може перешкоджати встановленню зазначених осіб, шляхом повідомлення їм інформації, яка стала йому відома під час досудового розслідування та може бути використана ними для уникнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- оцінюючи фактичні обставини справи, зокрема характером інкримінованого кримінального правопорушення, який направлений на посягання встановленого порядку перетинання державного кордону, зокрема особами військовозобов'язаного віку під час воєнного стану в Україні, свідчить про наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування на даному етапі досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Апеляційний суд приймає до уваги посилання захисника відносно того, що підозрюваний раніше не судимий, та має позитивні характеристики за місцем проживання, водночас зауважує, що такі обставини не зменшують існування вищенаведених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, з огляду на, встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Однак, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника відносно того, що визначений слідчим суддею розмір застави є необґрунтованим з огляду на такі обставини.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При цьому, розмір застави визначається слідчим суддею, судом, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, підвищеного суспільного інтересу до такої категорії справ, та суми коштів, яка передавалася за організацію незаконного перетину кордону, застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Апеляційний суд не погоджується з висновками слідчого судді відносно того, що застава в межах ч. 5 ст. 182 КПК України, яка визначена для осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого злочину є недостатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання зазначеним вище ризикам, та вважає, що апеляційна скарга захисника в цій частині підлягають задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява № 12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається, виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25.04.2000 р. (заява № 31315/96, пункт 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ані в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.
У будь-якому випадку із структури статті 5 Конвенції в цілому, та її третього пункту, зокрема, слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007 р., заява № 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009 р., заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Однак, на переконання апеляційного суду, слідчим суддею не було враховано майновий стан підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, та в порушення ч. 4 ст. 183 КПК України, визначила непомірний для нього розмір застави.
Зважаючи на обґрунтованість підозри, характер інкримінованого злочину наявність ризиків та дані про особу підозрюваного, апеляційний суд, вважає, що визначений розмір застави у розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 198 480(сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень), буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали.
Керуючись статями 176, 177, 178,182, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження №12022160000000479, внесеного до ЄРДР 11.07.2022 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження №12022160000000479, внесеного до ЄРДР 11.07.2022 року, - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 18.09.2022 року, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень).
Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:
Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321
Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172
Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720
Призначення платежу: згідно ухвали суду від 18.08.2022 року, заставна сума за ОСОБА_8 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У разі внесення визначеної застави звільнити підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти та покласти на підозрюваного ОСОБА_8 строком до 18.09.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному або заставодавцю наслідки невиконання вимог ухвали, передбачені ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.
Строк дії ухвали до 18.09.2022 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3