Справа № 753/11849/19
Провадження 1-кп/991/194/19
Іменем України
18 серпня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участі:
прокурора ОСОБА_5
представника третьої особи,
щодо майна якої вирішується
питання про арешт ОСОБА_6
розглянувши клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Цвіклівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, проживає на АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 210 КК України,
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Рудня Овручанського району Житомирської області, проживає на АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 210 КК України,
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Озерянка Житомирського району Житомирської області, проживає на АДРЕСА_3 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Мікрах Ахтинського району Республіки Дагестан, проживає на АДРЕСА_4 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в ст. Арись Південно-Казахстанської області, Казахстан, проживає на АДРЕСА_5 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Чугуївка Чугуївського району Приморського Краю Російської Федерації, проживає на АДРЕСА_6 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, проживає на АДРЕСА_7 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
1.Короткий зміст клопотання та позиції учасників судового провадження
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту на грошові кошти, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 08 серпня 2017 року в ході проведення обшуку у квартирі, яка на праві приватної власності належала матері ОСОБА_7 - ОСОБА_15 , виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 53 150,00 дол. США та 100 Євро, на які згодом накладено арешт.
ОСОБА_7 у своєму клопотанні зазначила, що вилучені грошові кошти є її особистими коштами, здобутими від реалізації нерухомого майна, отримання заробітної плати, пенсії та інших доходів, колишній же її чоловік - обвинувачений ОСОБА_13 , який з дозволу ОСОБА_15 проживав у її квартирі, жодного відношення до вказаних коштів немає. ОСОБА_7 наголосила, що вона не причетна до вчинення жодного кримінального правопорушення, а вилучені в неї кошти не є предметом вчинення злочину чи доходами від злочинної діяльності.
У зв'язку з викладеним, 18 травня 2021 року ОСОБА_7 звернулась до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про скасування арешту, накладеного на грошові кошти, у задоволенні якого ухвалою від 26 травня 2021 року було відмовлено. При розгляді клопотання ОСОБА_7 26 травня 2021 року прокурор надав суду довідку про доходи ОСОБА_7 , яка, як вона вважає, була сфальсифікована. Повторно звертаючись до суду із клопотанням про скасування арешту, накладеного на грошові кошти, ОСОБА_7 до свого клопотання додала відповідь податкових органів про те, що станом на 23 листопада 2021 року до ГУ ДПС у м. Києві запити від представників правоохоронних органів не надходили, що, на думку ОСОБА_7 , додатково підтверджує факт внесення до довідки, наданої суду прокурором, некоректних відомостей. Ураховуючи вказану відповідь, колишній чоловік ОСОБА_7 - обвинувачений ОСОБА_13 подав заяву по вчинення злочину прокурором ОСОБА_5 до Державного бюро розслідувань.
ОСОБА_7 звернула увагу суду, що у цьому кримінальному провадженні вона не є підозрюваною чи обвинуваченою, а тому до неї не може бути застосований арешт майна з метою забезпечення конфіскації як виду покарання.
Окрім того, в клопотанні ОСОБА_7 зазначила про необхідність проходження дороговартісного лікування у зв'язку з наявністю у неї захворювання з дитинства та, як наслідок, - інвалідності, чим додатково обґрунтувала необхідність знаття арешту з грошових коштів - для забезпечення можливості оплати подальшого лікування.
Представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні вимоги поданого її довірителькою клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому, та додатково зазначила, що, на її думку, саме факт незвернення прокурора до органів податкової служби для отримання довідки про доходи ОСОБА_7 дає підстави стверджувати, що остання могла накопичити суму коштів, яка була вилучена під час обшуку.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання ОСОБА_7 заперечував. Зазначив, що питання скасування арешту грошових коштів уже розглядалось судом, за результатами чого у задоволенні клопотання ОСОБА_7 суд відмовив, при цьому суд встановив факт відсутності доказів того, що вилучені під час обшуку в квартирі її матері кошти належали ОСОБА_7 . Під час попереднього розгляду клопотання суд встановив, що арешт на грошові кошти накладено обґрунтовано. Інших підстав для скасування арешту ОСОБА_7 своєму повторному клопотанні не зазначила. Щодо довідки податкових органів, то прокурор ОСОБА_5 зазначив, що відповідну інформацію про доходи ОСОБА_7 сторона обвинувачення могла отримати самостійно, оскільки відповідно до законодавства має доступ до різних баз. Водночас, ОСОБА_7 не надала жодних доказів того, що вона мала законне джерело надходження коштів в еквіваленті вилученої та арештованої суми коштів, у зв'язку з чим прокурор ОСОБА_5 уважав клопотання про скасування арешту майна необґрунтованим, а його доводи такими, що зводяться до перегляду судового рішення в позапроцесуальному порядку.
2.Оцінки та мотиви суду
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд уважає, що повторне клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту на грошові кошти у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
11 серпня 2017 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва накладено арешт на грошові кошти у розмірі 53 150,00 дол. США та 100 Євро, що були вилучені 08 серпня 2017 року під час обшуку в квартирі АДРЕСА_8 , яка на праві власності належить матері ОСОБА_7 - ОСОБА_15 .
Підставою для накладення арешту на вказані грошові кошти стало ймовірне застосування до на той час підозрюваного ОСОБА_13 покарання у виді конфіскації майна за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, окрім того, в органу досудового розслідування було достатньо підстав уважати, що такі кошти належали саме ОСОБА_13 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного на вказані кошти, відмовлено. Відповідне рішення суд ухвалив з урахуванням оцінки наступних доказів: копії розписки ОСОБА_16 від 27 жовтня 2016 року про те, що вона купила у ОСОБА_7 два гаражні бокси загальною вартістю 30 000 доларів США; копії договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_8 від 27 липня 2012 року, із змісту якого вбачається, що заявниця продала вказану квартиру своїй матері - ОСОБА_15 за 219 194, 00 гривень; копію договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2012 року про реалізацію за 110 000, 00 грн. квартири АДРЕСА_9 , яка належала на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_15 ; довідок Управління пенсійного фонду України в Правобережному ОУПФУ м. Києва, в яких зафіксовано розмір пенсії по інвалідності, що її отримувала ОСОБА_7 у період з 2008 по 2017 роки, та документів з органів податкової служби про отриману заробітну плату та дивіденди ОСОБА_7 за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2017 року. За результатами дослідження зазначених документів суд дійшов висновку, що вони не є беззаперечними свідченням можливості накопичення ОСОБА_7 заощаджень у розмірі арештованої суми коштів, водночас заявниця не навела достатніх аргументів на підтвердження того, що відповідні кошти належать їй.
Аналогічні документи, що вже були досліджені та враховані при постановлені ухвали від 26 травня 2021 року, ОСОБА_7 додала до свого повторного клопотання про скасування арешту, накладеного на грошові кошти.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду (п. 61, 62 рішення «Брумареску проти Румунії»).
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 не довела приналежність їй грошових коштів, які були вилучені під час обшуку в квартирі її матері, та в подальшому арештовані хвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 11 серпня 2017 року. Як убачається зі змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2021 року, висновок щодо недоведеності належності ОСОБА_7 вилучених під час обшуку коштів зроблено виходячи зі змісту саме наданих заявницею довідок, що підтверджують її доходи за вказаний період часу, у тому числі і в частині дивідендів, а не зі змісту довідки податкового органу, наданої стороною обвинувачення. У цьому судовому засіданні при розгляді клопотання жодних інших документів на підтвердження вищевказаних обставин заявниця не надала. Суд критично оцінює посилання адвоката ОСОБА_6 на факт начебто зазначення недостовірних відомостей у документах, наданих стороною обвинувачення під час розгляду первісного клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна, оскільки довідка із органів податкової служби, надана прокурором, жодним чином не впливає на обсяг тих обставин, довести існування яких повинна особа, за клопотанням якої вирішується питання про скасування арешту майна.
Як при первісному, так і при повторному розгляді клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного на грошові кошти, ні самою заявницею, ні її представником не надано доказів необґрунтованості накладення такого арешту або відсутності потреби в подальшому застосуванні арешту, однак виключно зі встановленням вказаних обставин кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість постановлення судом рішення про скасування арешту майна.
Підстави та мотиви скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді на вилучені у ході досудового розслідування грошові кошти, були наведені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2021 року, а отже становлять res judicata для вирішення цього клопотання ОСОБА_7 .
При розгляді клопотання суд також дослідив документи, що підтверджують необхідність проходження ОСОБА_7 дороговартісного лікування, однак вони жодним чином не підтверджують обставини, які повинен встановити суд при вирішенні питання про скасування арешту майна відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Ураховуючи викладене, суд за результатом повторного розгляду клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києві від 11 серпня 2017 року на грошові кошти, приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки арешт накладено обґрунтовано, подальша потреба в такому арешті продовжує існувати.
Статтею 350 КПК України визначено, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленою з інших підстав. Водночас, суд уважає, що повторне звернення до суду з клопотанням із тих самих підстав, що вже були досліджені та оцінені судом, є проявом недоброчесної процесуальної поведінки та не сприяє досягненню завдань кримінального судочинства.
Керуючись статтями 174, 369, 372, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 11 серпня 2017 року у справі № 760/12190/17 (провадження 1-кп/760/11651/17) на грошові кошти у розмірі 53 150,00 дол. США та 100 Євро, що були вилучені 08 серпня 2017 року під час обшуку в квартирі АДРЕСА_8 , у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3