Рівненський апеляційний суд
Іменем України
18 серпня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - адвоката - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» і Рокитнівським районним судом Рівненської області апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 01 липня 2022 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів щодо ОСОБА_6 з одночасним визначенням застави в сумі 99240,00 грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , покликаючись на незаконність ухвали, доводить, що слідчим суддею залишено поза увагою практику Європейського суду щодо наявності конкретних фактів, відповідних підставам для тримання особи під вартою, та можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки слідчим і прокурором не наведено ризиків, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання органу досудового розслідування.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_7 , підтримані підозрюваним ОСОБА_6 , доводи прокурора, який просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 5 Європейської Конвенції з прав людини ( 1995 р.) законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 194 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду епізодів тяжкого злочину проти власності, вчинених в умовах воєнного стану, і існують ризики переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування або суду, продовження протиправної діяльності та вчинення нових кримінальних правопорушень.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 ніде не працює, не має постійного джерела прибутку і визначеного місця проживання, згідно наявної в матеріалах справи характеристики, негативно характеризується, зловживає спиртними напоями, раніше неодноразово судимий, і обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в період іспитового строку, встановленого судом, що свідчить про схильність підозрюваного до скоєння злочинів, та визначає ризик продовження ним злочинної діяльності і недотримання своїх процесуальних обов'язків, зважаючи на системність злочинної поведінки, про що йдеться і в доводах прокурора.
За таких обставин колегія суддів вважає, що при обранні запобіжного заходу ОСОБА_6 суд дотримався вимог п. п. 3-8 ч. 1 ст. 178 КПК України і вірно прийшов до висновку про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, належним чином вмотивувавши прийняте рішення, підстав для скасування якого не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 01 липня 2022 року, якою застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 серпня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3