КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/3520/22
Провадження № 2/552/1747/22
23.08.2022 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Сороці Є.С.,
За участю адвокатів - Зязюн Ю.А., Коломієць С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі у вихованні та спілкуванні з нею батька,-
08.07.2022 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі у вихованні та спілкуванні з нею батька. В позовній заяві вказував на те, що 21.06.2014 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який 12.05.2021 року рішенням Київського районного суду було розірвано. Від спільного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 . На даний час він не бачить сина та не спілкується з ним, тому що ОСОБА_2 перешкоджає їх спілкуванню та негативно налаштовує щодо нього сина. В зв'язку з чим, просив суд зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити йому час для спілкування з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним способом: особисте побачення з 15 год. 00 хв. п'ятниці до 21 год. 00 хв. кожної суботи тижня без присутності матері, поза місцем проживання/реєстрації дитини з правом забирати сина до місця свого фактичного проживання/реєстрації; додатково особисте побачення в період шкільних осінніх, зимніх та весняних канікул один день тижня з 09-00 год. до 21-00 год., без присутності матері, поза місцем реєстрації/проживання дитини; спільний відпочинок щорічно в період шкільних канікул протягом безперервних 14 днів з врахуванням інтересів дитини, без супроводу матері, поза місцем проживання/реєстрації дитини; в день народження дитини, тобто 03 червня, кожного року, з можливістю спільного відвідування громадських місць, закладів громадського харчування, розважальних закладів для дітей та спільного відпочинку поза місце проживання/реєстрації дитини: з 09-00 год. до 15-00 год., у разі, якщо день народження припадає на день, коли навчання не проводиться чи з 15 год. 00 хв. до 18 год.00 хв., у разі, якщо день народження припадає на день, коли навчання проводиться; необмежене спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобі зв'язку відповідно з врахуванням режиму дня дитини, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування. Зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти про наявність об'єктивних причин, які перешкоджають дотриманню встановленого судом графіку зустрічей та спільного відпочинку батька з дитиною. Та зобов'язати ОСОБА_2 на його вимогу надавати інформацію про місцезнаходження дитини, умови її життя, навчання та виховання.
11.07.2022 року судом відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
05.08.2022 року служба у справах дітей Виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради надали заяву про те, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, при винесенні рішення просять врахувати інтереси дитини.
18.08.2022 року службою у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві надано рішення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради №179 від 09.08.2022 року про затвердження висновку щодо визначення участь батька, ОСОБА_1 , у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23.08.2022 року адвокатом Коломієць С.В., що представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 , надано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що у своїй позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_2 перешкоджає йому у спілкуванні з сином, що не відповідає дійсності. Відповідач не має заперечень щодо спілкування батька з сином, про що також свідчить висновок виконавчого комітету Київського районної в м.Полтаві ради. Вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. А саме просила визначити порядок участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким способом: перша та третя субота місяця з 15.00 год. до 18:00 год. протягом перших шести місяців у присутності матері, далі після нормалізації психоемоційного стану дитини без присутності матері, з урахуванням погодних умов, режиму дня, стану здоров'я та бажання дитини; двічі на тиждень, за домовленістю батьків, 10 хвилин спілкування з дитиною засобами зв'язку, з урахуванням режиму дня, стану здоров'я та бажання дитини; у дні народження, святкові дні, у період хвороби - відвідування дитини за місцем її проживання та фактичного перебування, за домовленістю батьків. В задоволенні іншої частини позовних вимог просили відмовити.
В судовому засіданні учасники процесу наполягали на розгляді справи в підготовчому судовому засіданні, оскільки в матеріалах справи маються всі докази, що необхідні для розгляд справи по суті.
Суд враховує те, що в матеріалах справи зібрані всі необхідні докази, а також те, що сторони наполягають на розгляді справи по суті в попередньому судовому засіданні, вважає за можливе розгляд справи провести в підготовчому судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його адвокат Зязюн Ю.А. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її адвокат Коломієць С.В. позовні вимоги визнали частково, а саме не заперечували щодо визначення участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким способом: перша та третя субота місяця з 15.00 год. до 18:00 год. протягом перших шести місяців у присутності матері, далі після нормалізації психоемоційного стану дитини без присутності матері, з урахуванням погодних умов, режиму дня, стану здоров'я та бажання дитини; двічі на тиждень, за домовленістю батьків, 10 хвилин спілкування з дитиною засобами зв'язку, з урахуванням режиму дня, стану здоров'я та бажання дитини; у дні народження, святкові дні, у період хвороби - відвідування дитини за місцем її проживання та фактичного перебування, за домовленістю батьків. В задоволенні іншої частини позовних вимог просили відмовити.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.06.2014 року сторони зареєстрували шлюб, який рішенням Київського районного суду м.Полтави від 12.05.2021 року було розірвано (а.с.17).
Від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується рішенням Київського районного суду м.Полтави від 12.05.2021 року про розірвання шлюбу та рішенням Київського районного суду м.Полтави від 05.05.2022 року про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
05.05.2021 року рішенням Київського районного суду м.Полтави позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1500 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень) на місяць до повноліття дитини, починаючи з 13 квітня 2021 року (а.с.15-16).
Крім того, вищевказаними рішеннями, а також сторонами по справі було підтверджено той факт, що малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 . Між сторонами відсутній спір щодо місця проживання дитини.
Під час оцінки доводів учасників процесу, суд керується положеннями Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», а також іншими правовими актами.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
За правилами статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частиною першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Рішенням виконавчого комітету Київської районної м.Полтаві ради №179 від 09.08.2022 року затверджено висновок виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради, як органу опіки та піклування, щодо визначення участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого визначено участь батька у вихованні малолітнього сина наступним чином: перша та третя субота місяця з 15.00 год. до 18:00 год. протягом перших шести місяців у присутності матері, далі після нормалізації психоемоційного стану дитини без присутності матері, з урахуванням погодних умов, режиму дня, стану здоров'я та бажання дитини; двічі на тиждень, за домовленістю батьків, 10 хвилин спілкування з дитиною засобами зв'язку, з урахуванням режиму дня, стану здоров'я та бажання дитини; у дні народження, святкові дні, у період хвороби - відвідування дитини за місцем її проживання та фактичного перебування, за домовленістю батьків (а.с.42-43).
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Таким чином, за результатами розгляду справи, судом встановлено, що є спір між батьками щодо спілкування та участі батька у вихованні їхньої спільної дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Активна поведінка батька (звернення до суду із цим позовом, відвідування дитини за місцем її проживання, зацікавленість процесом її життя), свідчить про те, що незважаючи на те, що сторони припинили сімейні відносини, не проживають разом, - має намір та бажання спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні та житті. Жодних обставин, які б свідчили про негативну поведінку батька відносно дитини, судом не встановлено. При цьому, слід зазначити, ОСОБА_1 отримує пенсію, характеризується виключно з позитивної сторони, а також сплачує вчасно та в належному розмірі аліменти.
Не встановлено обставин, за яких можна було б позбавити батька дитини реалізувати своє право на участь у спілкуванні та вихованні із дитиною. Відповідно, мати дитини, з якою остання проживає, і з якою більше часу знаходиться разом, може і повинна сприяти дитині, зокрема враховуючи і її вік, та батьку їхньому спільному спілкуванню, проведенню разом часу задля того, щоб не втрачався родинний зв'язок сина із батьком.
Крім того, кожен із батьків повинен усвідомлювати, що в разі настання будь-яких обставин у їхньому особистому житті, дитина має розраховувати на те, що вона залишається частиною життя кожного з батьків окремо і не може бути позбавлена на це лише з-за того, що самі між собою батьки не можуть порозумітися з будь-яких питань, в тому числі і матеріальних.
Слід також зазначити, що мати дитини не повинна зловживати своїм правом на спілкування з дитиною і давати можливість бачитися із батьком, захищаючи та поважаючи право дитини на сімейне виховання.
Не встановлено під час розгляду справи обставин про те, що участь батька у спілкуванні та вихованні дитини можлива лише за бажанням дитини, а також про те, що між батьком та дитиною існують психоемоційні перешкоди у спілкуванні, оскільки враховуючи вік дитини, ту обставину, що дитина тривалий час знаходиться з матір'ю, відповідно поступово віддаляє її від батька, що не є прийнятливим.
Суд вважає, що під час розгляду справи за дослідженими доказами, встановлені обставини, які свідчить про наявність перешкод з боку матері на спілкування батька із дитиною, а тому слід зобов'язати її не чинити перешкоди у їхньому спілкуванні.
На підставі вищевикладеного, наявні підстави для визначення судом способу спілкування батька з сином, дотримуючись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, зокрема батько зобов'язаний приймати участь у вихованні дитини постійно, а не тільки за домовленістю із матір'ю, оскільки не врахування цього при вирішенні спору і встановлення способу спілкування відповідача з дитиною виключно за домовленістю з позивачем, може протиправно обмежити права ОСОБА_1 щодо участі у вихованні дитини.
З метою збереження рівності прав батьків та забезпечення інтересів дитини, суд вважає, що спілкування батька з дитиною має бути визначене не суцільно, а з певною періодичністю. Саме такий графік не суперечить інтересам дитини, не перешкоджає її нормальному розвитку і відповідає обсягу обов'язків та прав батька щодо сина.
Разом з тим, до запропонованого позивачем порядку, необхідно внести окремі уточнення виключно в інтересах дитини. При цьому, слід зазначити, що сторони і в судовому засіданні не змогли прийти до спільної згоди щодо варіантів про участь батька у вихованні та спілкування з сином.
Слід зазначити, що позовні вимоги, тобто запропонований позивачем графік, враховуючи викладені обставини справи, може призвести до порушення прав дитини, а тому в повній мірі вони не можуть бути задоволені. Так, враховуючи позицію, яка висловлена позивачем та відповідачем в судовому засіданні, що вони не заперечують проти того, щоб певний період часу спілкування та участь батька у вихованні сина, зустрічі та побачення відбувалися без присутності матері, враховуючи, що на даний час дитина більше прихильна до матері і тривалий час не спілкувалася із батьком.
Враховуючи викладене, встановлюючи порядок спілкування з дитиною, суд виходить з урахуванням позиції сторін та інтересів дитини, а також того, що дитина є фізично здоровою та розвинутою, будь-яких обставин, які б свідчили про неможливість спілкування її з батьком, чи можуть шкодити інтересам дитини, наявності особливих умов при визначенні порядку спілкування, не встановлено, ОСОБА_1 має можливість та бажання приймати активну участь у вихованні сина, враховує інтереси дитини, і те, що виховання дитини, участь у піклуванні про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток є не лише правом, але і обов'язком кожного з батьків, а також висновок щодо доцільності встановлення такого порядку участі батька у вихованні дитини, а саме: особисте побачення з 15 год. 00 хв. п'ятниці до 15 год. 00 хв. першої та третьої суботи місяця без присутності матері, поза місцем проживання/реєстрації дитини з правом забирати сина до місця свого фактичного проживання/реєстрації; додатково особисте побачення в період шкільних осінніх, зимніх та весняних канікул один день тижня з 09-00 год. до 21-00 год., без присутності матері, поза місцем реєстрації/проживання дитини; спільний відпочинок щорічно в період шкільних канікул протягом безперервних 14 днів з врахуванням інтересів дитини, без супроводу матері, поза місцем проживання/реєстрації дитини; в день народження дитини, тобто 03 червня, кожного року, з можливістю спільного відвідування громадських місць, закладів громадського харчування, розважальних закладів для дітей та спільного відпочинку поза місце проживання/реєстрації дитини: з 09-00 год. до 15-00 год., у разі, якщо день народження припадає на день, коли навчання не проводиться чи з 15 год. 00 хв. до 18 год.00 хв., у разі, якщо день народження припадає на день, коли навчання проводиться. необмежене спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобі зв'язку відповідно з врахуванням режиму дня дитини, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування.
При визначенні способу участі батька у спілкування та вихованні дитини, судом враховано і той факт, що позивач не може вільно розпоряджатися своїм часом і підлаштовуватися під графік та режим дитини. Крім того, такий спосіб спілкування не позбавить матір на особисте виховання нею дитини та на спілкування із родичами по лінії матері. Зазначений спосіб буде відповідати першоосновам розвитку особистості дитини, враховуючи її вік, стан здоров'я.
Крім того, в судовому засіданні відповідачем не було надано будь-яких доказів того, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має наданий час порушення психоемоційного стану, а також не надано жодних доказів чи взагалі дитина мала порушений психоемоційний стан.
Також необхідно зобов'язати ОСОБА_2 , з урахуванням фізичного стану, графіку навчань та відпочинку дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не чинити перешкод позивачеві у спілкуванні із сином ОСОБА_4 , засобами телефонного та/або електронного зв'язку.
Таким чином, з мотивів, зазначених вище, суд вважає, що вищенаведений порядок та спосіб є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримку зв'язків між рідними. А тому позов підлягає задоволенню частково, як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами. Позбавлення позивача права на спілкування й участь у вихованні сина може позбавити дитину родинних зв'язків із батьками, любові та турботи з їхнього боку.
Водночас суд зауважує, що в подальшому, з урахуванням вікових особливостей дитини, її потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.
Суд також наголошує на те, що у разі виникнення підстав для твердження про настання негативних наслідків для дитини за результатами спілкування з батьком ОСОБА_2 не позбавлена права порушити питання про зміну способу участі батька у вихованні сина.
Оскільки позивач відповідно до ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а також те, що позовні вимоги задоволено частково, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 12, 81, 229, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати батькові ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) час для спілкування з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним способом:
-особисте побачення з 15 год. 00 хв. п'ятниці до 15 год. 00 хв. першої та третьої суботи місяця без присутності матері, поза місцем проживання/реєстрації дитини з правом забирати сина до місця свого фактичного проживання/реєстрації;
-додатково особисте побачення в період шкільних осінніх, зимніх та весняних канікул один день тижня з 09-00 год. до 21-00 год., без присутності матері, поза місцем реєстрації/проживання дитини;
-спільний відпочинок щорічно в період шкільних канікул протягом безперервних 14 днів з врахуванням інтересів дитини, без супроводу матері, поза місцем проживання/реєстрації дитини;
-в день народження дитини, тобто 03 червня, кожного року, з можливістю спільного відвідування громадських місць, закладів громадського харчування, розважальних закладів для дітей та спільного відпочинку поза місце проживання/реєстрації дитини: з 09-00 год. до 15-00 год., у разі, якщо день народження припадає на день, коли навчання не проводиться чи з 15 год. 00 хв. до 18 год.00 хв., у разі, якщо день народження припадає на день, коли навчання проводиться.
-необмежене спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобі зв'язку відповідно з врахуванням режиму дня дитини, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування.
Зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти про наявність об'єктивних причин, які перешкоджають дотриманню встановленого судом графіку зустрічей та спільного відпочинку батька з дитиною.
Зобов'язати ОСОБА_2 на вимогу батька дитини надавати інформацію про місцезнаходження дитини, умови її життя, навчання та виховання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 496 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради, ідентифікаційний номер: 05384703, юридична адреса: м.Полтава, вул.М.Бірюзова, Ѕ.
Повний текст рішення складено 24.08.2022 року.
Головуючий суддя Т.В.Турченко