Справа № 513/570/22
Провадження № 2-о/513/35/22
Саратський районний суд Одеської області
23 серпня 2022 року Саратський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - В.С.Миргород
при секретарі В.В. Челак
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Сарата Одеської області цивільну справу №513/570/22 за заявою ОСОБА_1 , про встановлення належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, суд,
ОСОБА_1 звернувся до Саратського районного суду Одеської області з заявою про встановлення належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Заява мотивована тим, що заявник тривалий час робив водієм та завідуючим фермою КРС у колгоспі «Рассвєт» Саратського району Одеської області. 22 грудня 1977 року за добросовісну працю Указом Президії Верховної Ради СРСР був нагородженим орденом «Знак Пошани», та йому 22.12.1977 року, була видана орденська книжка серії НОМЕР_1 .
На цей час ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та отримує пенсію. При призначенні пенсії йому, як кавалеру ордену «Знак Пошани», не враховано факт нагородження у зв'язку з тим, що в орденській книжці на його ім'я, замість ОСОБА_1 , помилково вказано ОСОБА_2 .
У квітні 2019 року, заявник звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі з метою нарахування йому надбавки до пенсії, як кавалеру ордену «Знак Пошани», однак в задоволенні його заяви було відмовлено.
Отже, наявність невідповідностей в написанні імені в документах, які дають йому право на надбавку, змушує звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності йому правовстановлюючого документу, від якого залежить виникнення у нього права на надбавку, як особі, нагородженій орденом колишнього Союзу РСР.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 03 серпня 2022 року провадження у справі було відкрито у загальному порядку. Заінтересованій особі встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на заяву.
Заявник в підготовче засідання не з'явився, про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, шляхом направлення SMS повідомлення, яке отримано останнім. До суду направив заяву в якій наполягає на задоволенні заявлених вимог та просить суд розглянути справу без його участі на підставі наданих доказів.
Представник заінтересованої сторони, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до зали суду не з'явився, в судове засідання надав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, при цьому заінтересована особа не заперечує щодо встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський (Саратський) район, с.Михайлівка: орденської книжки серії НОМЕР_1 від 22.12.1977 року, виданої на імя ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи без участі заявника та заінтересованої особи, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст.13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п.п. 3,4 ст. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.
Відносно надання суду будь-яких інших доказів сторони до суду заяв та клопотань не надавали.
З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293, частини другої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення та від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого Татарбунарським РАГС Одеської області 16 листопада 1965 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 .
Відповідно до паспорту громадянина України, серії НОМЕР_3 , останній видано 19 грудня 2013 року Саратським РС ГУ ДМС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
27.11.1977 року в колгоспі «Расвет» Саратського району Одеської області було виписано трудову книжку колгоспника №972 на ім'я ОСОБА_2 из зазначенням року вступу до колгоспу -1965 рік. 31.01.2001 року в трудову книжку №972 було внесено зміни, які належним чином засвідчені в частині імені, а саме ім'я « ОСОБА_3 », виправлено на « ОСОБА_4 ».
22.12.1977 року ОСОБА_2 Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений орденом «Знак Пошани», № ордена 1396357, тобто ім'я заявника зазначено у орденській книжці серія НОМЕР_1 , як « ОСОБА_3 », замість « ОСОБА_4 ».
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами, внесених згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25 травня 1998 року), при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
До справ окремого провадження не застосовується вимоги процесуального закону щодо змагальності процесу та меж судового розгляду справи, не діє право на укладення мирової угоди, справа не передається на розгляд третейського суду.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. У зв'язку із цим, суд відповідно до ст. 82 ЦПК України, визнає вказані заявником обставини такими, що не підлягають доказуванню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз'яснення, викладені Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за якими, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.82 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.
Представником заінтересованої особи до суду подано заяву, відповідно до якої Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не заперечує щодо встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський (Саратський) район, с.Михайлівка: орденської книжки серії НОМЕР_1 від 22.12.1977 року, виданої на ім'я ОСОБА_2 .
Суд приймає до уваги таку заяву заінтересованої особи, не вбачає підстав вважати, що визнання заінтересованою особою вимог заявника є не добровільним чи умовним, суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Встановлення факту для заявника має юридичне значення, оскільки з ним пов'язано оформлення пенсійних прав.
Наявність помилки в написанні імені заявника позбавляє можливості ОСОБА_2 реалізовувати надане йому право на нарахування надбавки до пенсії.
Заявник не має можливості одержати новий чи внести зміни в наявний правовстановлюючий документ через те, що законодавством не передбачена така можливість.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що внести виправлення у орденську книжку серії И №274755 від 22.12.1977 року позасудовим шляхом не вбачається можливим, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265, 315 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орденської книжки, серії НОМЕР_1 , виданої 22.12.1997 року на ім'я ОСОБА_2 , який Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений орденом «Знак Пошани», № ордена 1396357.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.
Повне рішення складено 23.08.2022 року
Суддя В. С. Миргород