печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18788/22-к
12 серпня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката: ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/10813/22-к від 19.05.2022 у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022, -
27.07.2022 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/10813/22-к від 19.05.2022 у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12022000000000313 від 21.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, звернувся до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках фізичних та юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, серед яких грошові кошти на банківських рахунках, які належать мені ОСОБА_5 .
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2022 у справі №757/10813/22-к, накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках фізичних та юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, загалом 6 суб'єктів, серед яких грошові кошти, які містяться на рахунках Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), а саме:
1. НОМЕР_2 (українська гривня), відкритий 05.08.2014;
2. НОМЕР_3 (євро), відкритий 02.02.2016;
3. НОМЕР_4 (українська гривня), відкритий 29.01.2018;
4. НОМЕР_5 (долар США), відкритий 05.09.2014.
ОСОБА_5 , як фізична особа-підприємець не може належним чином виконувати діючи договори (контракти) з суб'єктами господарювання, в тому числі належним чином виконувати свої зобов'язання перед контрагентами.
Також в клопотанні про скасування арешту майна зазначено, що при зверненні з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, стороною обвинувачення, в порушення вимог ст.ст. 91-93 КПК України, не було доведено належними і допустимими доказами, що я, ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні №12022000000000313 від 21.04.2022.
Окрім того, на момент звернення прокурора з клопотанням про арешт майна (грошових коштів) та постановлення слідчим суддею ухвали, ОСОБА_5 не повідомлялось про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а тому, виходячи зі змісту ст. 64-2 КПК України, у цьому кримінальному провадженні він має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Як відомо ОСОБА_5 , досудове розслідування у кримінальному провадженні, проводиться за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.
ОСОБА_5 , як фізична особа-підприємець та/або як фізична особа не мав і не має будь-яких господарських відносин з Міністерством оборони України та, не здійснював і не здійснює поставку товарів для потреб ЗСУ, тобто не здійснював жодних дій щодо придбання товарів для Міністерства оборони України.
Таким чином, досудове розслідування проводиться відносно посадових осіб юридичної особи із привласненням грошових коштів бюджету, через розпорядника останніх Міністерство оборони України та ОСОБА_5 не має жодного відношення до вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_5 не має жодного відношення до подій кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 , не є підозрюваним та/або обвинуваченим за зазначеним кримінальним провадженням та не несу цивільну відповідальність, за шкоду завдану діями саме підозрюваного та/або обвинуваченого чи юридичної особи.
Як відомо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022000000000313, не має ані підозрюваної особи, ані заявленого цивільного позову, та відповідно жодним чином не обґрунтовано та не доведено належними, достатніми й допустимими доказами, що за рахунок вжиття такого заходу забезпечення, як арешт належних ОСОБА_5 грошових коштів - може бути досягнута мета кримінального провадження.
Таким чином, прокурором в порушення вимог ст.ст. 91-93 КПК України, не було доведено, що ОСОБА_5 взагалі причетний до вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а тим більше до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання про скасування арешту з викладених у ньому підстав.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, заслухавши доводи учасників судового процесу, вивчивши матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2022 у справі №757/10813/22-к, накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках фізичних та юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, загалом 6 суб'єктів, серед яких грошові кошти, які містяться на рахунках Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), а саме:
1. НОМЕР_2 (українська гривня), відкритий 05.08.2014;
2. НОМЕР_3 (євро), відкритий 02.02.2016;
3. НОМЕР_4 (українська гривня), відкритий 29.01.2018;
4. НОМЕР_5 (долар США), відкритий 05.09.2014.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Протягом досудового розслідування не встановлено, що джерело походження грошових коштів, які перебувають арештованими на розрахункових рахунках ОСОБА_5 є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.
Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на розрахункові рахунки ОСОБА_5 .
При цьому, за встановлених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що майно, яке належить ОСОБА_5 не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту, накладеного на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, які належать ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/10813/22-к від 19.05.2022 у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022 - задовольнити.
Скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2022 у кримінальному провадженні № 2022000000000313 від 21.04.2022 (справа № 757/10813/22-к) на грошові кошти, які містяться на рахунках ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), а саме:
- НОМЕР_6 (українська гривня), відкритий 05.08.2014, діючий;
- НОМЕР_7 (євро), відкритий 02.02.2016, діючий;
- НОМЕР_8 (українська гривня), відкритий 29.01.2018, діючий;
- НОМЕР_9 (долар США), відкритий 05.09.2014, діючий.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1