17.08.2022 Справа № 756/6344/22
Справа №756/6344/22
Провадження № 2-а/756/117/22
про залишення позовної заяви без руху
17 серпня 2022 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції 1 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кулинич Тетяни Володимирівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до інспектора поліції 1 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кулинич Тетяни Володимирівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ознайомившись з даним позовом, суддя приходить до висновку, що він підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
В порушення п.8 ч.5 ст.160 КАС України у позові не зазначені відомості про наявність чи відсутність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивачем не сплачений судовий збір та не подано документів, на підставі яких відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач може бути звільнений від сплати судового збору.
Відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 (Провадження № 11-1287апп18) за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 496,20 грн. відповідно до підп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження чого надати до суду відповідний платіжний документ.
Частиною першою статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідний висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі№742/2298/17.
У зв'язку з наведеним, враховуючи правову позицію суду касаційної інстанції, позивачу слід привести у відповідність позовну заяву, уточнивши відповідача за даним позовом, а також вказати ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
При цьому, відповідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні (ч. 3 ст. 121 КАС України).
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 5434694 від 31.05.2022.
Позивач зазначає, що 06.06.2022 на адресу Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції ним було подано скаргу на вищевказану постанову. Листом Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції № С-854/41/11/4/02-2022 від 11.07.2022 позивача було повідомлено про відмову у задоволенні його скарги. ОСОБА_1 зазначає, що вказаний лист він отримав 01.08.2022, у зв'язку з чим, просив поновити йому строк на подання позовної заяви. Разом з тим, в порушення п.5 ч.5 ст. 160, ч.4 ст. 161 КАС України, позивачем не надано доказів, що вказаний лист був отриманий ним саме 01.08.2022, у зв'язку з чим, суд вважає неповажними підстави, зазначені у позові, для поновлення строку звернення до суду.
Згідно з ч.1ст.123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, або якщо підстави, вказані позивачем у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення адміністративного позову без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Таким чином, заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вищевказаних порушень ст.ст. 160,161 КАС України, а саме: сплати судового збору у визначеному законом розмірі, надання належним чином завірених копій документів, доданих до позову, уточнення найменування відповідача, надання доказів поважності причин пропуску строку для пред'явлення вказаного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 286, 293 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора поліції 1 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кулинич Тетяни Володимирівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк заява буде вважатися неподаною і повернута йому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Тиха