22.08.2022 Справа № 756/6528/22
Справа №756/6528/22
Провадження №1-кс/756/ 1123/22
17 серпня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050001485 від 14.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Києві, громадянки України, яка офіційно не працює, не заміжня, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої в порядку ст. 89 КК України ,
У провадженні СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050001485 від 14.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
17.08.2022 року слідчий слідчого відділення Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 із визначенням застави у розмірі п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_4 14.08.2022 приблизно о 14:08 годині, перебуваючи у приміщенні ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» магазину «Фозі», розташованому за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери, 23-А, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, переконавшись у тому, що за їх протиправними діями ніхто не спостерігає і вони діють таємно, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення ОСОБА_7 взяв зі стелажів магазину шоколад «Milka» та почав складати до переносної корзини, яку тримала ОСОБА_4 . Після чого ОСОБА_7 поклав 7 одиниць шоколаду «Milka» крем - печиво до жіночої сумки сірого кольору, яку тримала у лівій руці ОСОБА_4 , остання в свою чергу поклала до рюкзака ОСОБА_7 6 одиниць шоколаду «Milka» крем - печиво на загальну суму 1348,97 грн. (без урахування ПДВ).
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з викраденим майном пройшли через касову зону, не розплатившись за товар, де останніх було затримано працівниками охорони ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ № 32294905).
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , у разі доведення їх до кінця,ТОВ «ЕКСПАНСІЯ», магазину «Фозі», могло бути спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1348 гривень 97 копійок (без урахування ПДВ).
Слідчим зазначено, що застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст.177 КПК України, а саме тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні замаху на тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, у зв'язку з чим остання, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, підозрювана може незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана офіційно не працює, не має постійного джерела доходу.
Слідчим зазначено, що незастосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливить запобігання вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим існує необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у вигляді п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання з викладених у ньому підстав. Зазначила, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні замаху на тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, ніде не працює та не має джерела доходів, не має стійких соціальних зв'язків. Просила визначити заставу у вигляді двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначила, що посилання сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_4 повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження, з яких, зокрема, вбачається, що як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_4 разом бралди с полиць шоколадки, які поклали до сумки та рюкзаку, а в подальшому перетнули лінію кас у тому місці, де не було касира, що доводить той факт, що вони не мали наміру розрахуватися за товар. Щодо скарги захисника, заявленої в порядку ст. 206 КПК України, зазначила, що строки затримання особи, визначені діючими нормами КПК України, не порушені.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозра є необґрунтованою, його підзахисна не мала наміру вчиняти злочин, вважала, що за товар розрахувався ОСОБА_7 . Крім того, на думку сторони захисту, жоден з ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, не доведений та не обґрунтований, базується на припущеннях, а стороною обвинувачення не обґрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Одночасно, захисником підозрюваної було заявлено в усній формі скаргу в порядку ст.206 КПК України про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, оскільки остання тримається під вартою більш, ніж 72 години.
Підозрювана у судовому засіданні погодилася з думкою захисника, зазначила, що злочин вона не вчиняла, вважала, що за товар розрахувався її приятель ОСОБА_7 . Просила обрати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або будь-який інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
У провадженні СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12022100050001485 від 14.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
14.08.2022 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.08.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується наступними матеріалами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_4 від 14.08.2022 року; протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 14.08.2022; протокол огляду предмету від 15.08.2022; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 від 15.08.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.08.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.08.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.08.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.08.2022; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 14.08.2022; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 14.08.2022.
Таким чином, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, на думку слідчого судді, існує достатньо підстав для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію, майновий стан та наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання доцільності застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваної, міцність соціальних зв'язків, те, що остання підозрюється у вчиненні замаху на тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, не працює, не має офіційного джерела доходу, стійких соціальних зв'язків, як то батьків, неповнолітніх дітей.
Крім того, 27.06.2018 відносно ОСОБА_4 Оболонською окружною прокуратурою м. Києва направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України; 19.11.2020 відносно ОСОБА_4 Подільським УП ГУНП у м. Києві направлено до суду обвинувальний акт за ч.2 ст. 186 КК України, що підтверджується відомостями з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей».
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризиків того, що підозрювана може у подальшому переховуватися від органів досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим застосування щодо підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зокрема домашнього арешту або особистого зобов'язання, про які просила сторона захисту, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним у судовому засіданні ризику незаконного впливу з боку підозрюваної на представника потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, адже сама лише обізнаність підозрюваної про місце проживання вказаних осіб не доводить існування такого ризику.
Відсутній, на думку слідчого судді, також ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на його обґрунтування не було надано жодних доказів та не наведено належних обґрунтувань.
Таким чином, з метою запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Крім того, слідчий суддя враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останньої, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема прав потерпілого.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_4 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення, особу та майновий стан підозрюваної, беручи до уваги вимоги кримінального процесуального закону щодо помірності застави як альтернативи триманню під вартою, яка не повинна бути заздалегідь непомірною для підозрюваної та призводити до неможливості її виконання, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме: у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52000,00 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків.
Щодо скарги захисника підозрюваної, заявленої в усній формі в порядку ст.206 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено до 23 серпня 2022 року.
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” не можуть бути обмежені права, що передбачені ст. 29 Конституції України. За цією нормою Основного Закону ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Відповідно до п/п “с” п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до п. 3 зазначеної статті кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту “с” пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно з п. 4 цієї статті кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Відповідно до ст. 15 цієї Конвенції під час війни або іншої суспільної небезпеки, як загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.
Відповідно до п. 4 постанови Верховної Ради України “Про Заяву Верховної Ради України “Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод” з метою забезпечення життєво важливих інтересів суспільства і держави в умовах збройної агресії Російської Федерації Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та інші органи державної влади вимушені приймати рішення, які становлять певний відступ від зобов'язань України за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 9 даної постанови Україна користується своїм правом на відступ від зобов'язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в окремих районах Донецької та Луганської областей України, визначених Антитерористичним центром при Службі безпеки України у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України та повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй та Генеральному секретарю Ради Європи про продовження застосування у повному обсязі Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням зазначеного вище виникла об'єктивна потреба в адаптації кримінального процесуального законодавства до умов воєнного часу.
Законом України “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану” ст. 615 розділу IX-1 КПК України викладено в новій редакції. Вказана норма кримінального процесуального Закону направлена на удосконалення кримінального процесуального законодавства, яке діє в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 615 розділу IX-1 КПК України, у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану не пізніше двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
У відповідності до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом IX-1 цього Кодексу.
На підставі викладеного слідчий суддя враховує, що ст. 615 КПК України, яка регулює вказані правовідносини, є спеціальною нормою, передумовою застосування якої, є саме запровадження воєнного стану на території України, інших передумов для застосування зазначеної норми не передбачено.
У передбаченому законом порядку ст. 615 КПК України не визнано неконституційною.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що скарга захисника підозрюваного не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-177, 183, 184, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , заявленої в порядку ст. 206 КПК України, про звільнення підозрюваної ОСОБА_4 з-під варти - відмовити.
Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050001485 від 14.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, по 12.10.2022 включно.
Визначити розмір застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52000 (п'ятдесят дві тисячі) гривень 00 копійок, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 , з-під варти.
Підозрювана ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
У разі внесення застави звільнити підозрювану ОСОБА_4 з-під варти та покласти на неї такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити по 12.10.2022 включно.
У разі внесення застави заставодавцем покласти на нього обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та її явки за викликом до слідчого, прокурора, суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 22.08.2022 о 17 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1