Справа №:760/2064/22
Провадження №: 2-а/755/270/22
про повернення адміністративного позову
"22" серпня 2022 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В. вивчивши матеріали адміністративного позову громадянина Вірменії ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особи т.в.о начальника Пустовіта О.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
28 січня 2022 року до Солом'янського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов громадянина Вірменії ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвокат Войтенко Катерина Валеріївна, до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі т.в.о начальника Пустовіта О.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
11 лютого 2022 року ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва направлено за підсудністю адміністративну справу 760/2064/22 за позовом громадянина Вірменії ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особи т.в.о начальника Пустовіта О.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, на підставі ч.1 ст.25 КАС України до Дніпровського районного суду міста Києва.
15 серпня 2022 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшла адміністративна справа 760/2064/22 за позовом громадянина Вірменії ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особи т.в.о начальника Пустовіта О.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
15 серпня 2022 року, згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справу передано в провадження судді Коваленко І.В.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, вона підписана та подана до суду представником позивача - адвокатом Войтенко Катериною Валеріївною.
Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України, Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У силу норм ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 168 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 КАС України.
В силу ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п.2 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною 2 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши позовну заяву громадянина Вірменії ОСОБА_1 з додатками, проаналізувавши положення чинного законодавства, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам встановленим КАС України, а тому суддя позбавлений можливості відкрити провадження у справі з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У свою чергу, відповідно до зазначеного Закону (частина перша статті 26) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (частина перша статті 26).
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 1312 Конституції України, стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 14.03.2018 року чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Та дійшла висновку, що у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналіз наведених норм діючого законодавста дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.
Отже, повноваження адвоката, щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтами та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з позовної заяви, остання підписана адвокатом Войтенко Катериною Валеріївною при цьому на підтвердження повноважень представника до позовної заяви додано такі документи:
- Ордер серії АА № 1187771 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 , виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 09/20 від 10.04.2020 року у Солом'янському районному суді;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Войтенко Катерини Валеріївни;
- завірену копію договору про надання правової допомоги № 09/20 від 10.04.2020 року.
З системного аналізу чинного законодавства випливає, що доданий до позовної заяви ордер не є підтвердженням наявності повноважень адвоката Войтенко Катерини Валеріївни на підписання та звернення до суду із адміністративним позовом від імені ОСОБА_1 .
Згідно ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Так, доданий до позовної заяви договір про надання правової допомоги № 09/20 від 10.04.2021 року не є належним доказом на підтвердження обсягу повноважень адвоката Войтенко Катерини Валеріївни у адміністративному провадженні, оскільки не містить істотних умов договору, зокрема, в договорі про надання правової допомоги зазначено, що ОСОБА_3 приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу в кримінальному провадженні в інтересах - ОСОБА_1 . Про можливість здійснювати представництво позивача та підписувати будь-які процесуальні документи в адміністративному судочинстві, в тому числі позовну заяву, ОСОБА_3 не надала.
З огляду на викладене, жоден з поданих документів не засвідчує право адвоката Войтенко Катерини Валеріївни на підпис позовної заяви.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви громадянина Вірменії ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особи т.в.о начальника Пустовіта О.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яка подана та підписана адвокатом Войтенко К.В., оскільки за своєю формою поданий до суду позов не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність належних повноважень щодо підписання позовної заяви в адміністративному судочинстві.
Частиною 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 55, 57, 169, 256, 293-294 КАС України, суддя,-
Позовну заяву громадянина Вірменії ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - визнати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.В.Коваленко