Справа № 755/1976/22
"23" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Свої вимоги мотивувала тим, що з 22 червня 2018 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
З 22 червня 2018 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем (а.с. 2). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем (а.с. 3).
Між сторонами виникли аліментні правовідносини щодо зобов'язання батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Предметом доказування є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилалась на відсутність у відповідача аліментних зобов'язань перед іншими особами та соціальних зобов'язань.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку. Відповідач офіційно працевлаштований у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Цетехно» на посаді продавця консультанта та загальна сума доходу за період з серпня 2021 року по січень 2022 року становить у розмірі 17 927,89 грн. Крім того, зазначив, що він має проблеми з шлунково-кишковим трактом та хронічний гайморит. Також відповідач має на утриманні непрацездатну матір ОСОБА_4 . Твердження позивача, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина спростовується випискою з банківського рахунку, відкритого на ім'я відповідача.
На підтвердження відзиву відповідач надав суду довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Цетехно» про доходи відповідача за період з серпня 2021 року по січень 2022 року (а.с. 18), копію протоколу ультразвукового дослідження ОСОБА_4 (а.с. 19), огляд лікаря невролога ОСОБА_4 (а.с. 20), МРТ-дослідження шийного відділу хребта ОСОБА_4 (а.с. 21, 25), виписку з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 (а.с. 22-23), протокол обстеження щитовидної залози ОСОБА_4 (а.с. 24, 26, 27, 28), виписку з банківського рахунку, відкритого на ім'я відповідача у Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» за період з 01 січня 2017 року по 30 травня 2022 року (а.с. 29-43).
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 с. 182 Сімейного кодексу України).
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 с. 182 Сімейного кодексу України).
Суд приймає до уваги те, що відповідач працює на посаді продавця консультанта у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Цетехно» та загальна сума доходу за період з серпня 2021 року по січень 2022 року становить у розмірі 17 927,89 грн.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності у нього хронічного гаймориту, захворювань шлунково-кишкового тракту, а також перебування на утриманні непрацездатної матері ОСОБА_4 .
Крім того, відповідачем суду не надано будь-яких доказів наявності аліментних зобов'язань перед іншими особами та соціальних зобов'язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів.
Малолітня діта проживає разом з позивачем та потребує матеріальної допомоги.
Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати їй добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально, однак відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання в добровільному порядку.
При визначені розміру аліментів судом враховуються обставини, що передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України, норми статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", якою встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні, суд вважає можливим вимоги про стягнення аліментів задовольнити частково: стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 10 лютого 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті позовних вимог відмовити.
Згідно ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі п.3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 992 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353, 430, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 10 лютого 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто два) грн. 40 коп.
Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна