Справа № 755/7394/22
про залишення позовної заяви без руху
"22" серпня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, поділ майна,-
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кишеня В.С. з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, поділ майна.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд:
1.встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із 01 січня 2004 року по
16 червня 2022 року проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 ;
2.в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на такі речі: телевізор, шафу двостулкову, холодильник, кухонні меблі, стіл кухонний дубовий, диван, шафу тристулкова, пароварку, змішувач для ванни Globus
GB-DOMINOX-0316, гайку кріплення гусака плоского латунна, прокладку резина на імпорт гусак плоский (кільце), прокладку гума 18*13,2*2,4 на імпорт гусак (кільце) 2 шт.;
3.в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на такі речі: вхідні двері, пластикові вікна, балкон, а саме вхідні двері, шафу двостулкова, газову плиту, унітаз, ліжко, домофон, електрочайник, магнітолу PHILIPS
AZ 302.
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до змісту п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Разом з тим, представником позивача заявлено вимоги про визнання права власності на майно в порядку поділу спільного майна подружжя, проте зі змісту позову вбачається, що сторони в зареєстрованому шлюбі не перебували.
Зазначене свідчить про суперечливості фактичних підстав позову та змісту позовних вимог, які підлягають уточненню.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Положеннями пунктів 1 та 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 992,40 грн; за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (12 405,00 грн).
Так, прохальна частина позовної заяви фактично містить одну вимогу немайнового характеру - встановлення факту проживання однією сім?єю, та вимогу майнового характеру - визнання права власності на речі.
Представником позивача визначено ціну позову в розмірі 18 142,76 грн та додано до матеріалів позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 985,00 грн.
Відповідно до п. 2, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 16 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.
Однак матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку майна та/або інших доказів актуальної ринкової вартості спірного майна, з урахуванням яких можна було дійти обґрунтованого висновку про сплату судового збору в передбаченому законом розмірі.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач (представник позивача) має подати до суду позовну заяву в новій редакції з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту, привівши зміст позовних вимог у відповідність з фактичними обставинами та викласти їх у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивача та у спосіб, передбачений законом. Також надати документи, що підтверджують дійсну актуальну вартість зазначеного у позові спірного майна, та в разі недостатності розміру сплаченого судового збору - долучити документ, що підтверджує доплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» за вимогою майнового характеру.
Долучити до позовної заяви її копію для вручення відповідачу з копіями доданих документів.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, поділ майна - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.