ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7774/22
провадження № 3/753/3916/22
"23" серпня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від уповноваженого Ради адвокатів Київської області члена Ради адвокатів Лішневського І.Г. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , керівника ОСББ «Простір», м. Київ, вул.Харківське шосе, 58 «А», за ч. 5 ст. 2123 КпАП України, суддя -
Уповноваженим Ради адвокатів Київської області членом Ради адвокатів Лішневським І.Г. складений протокол від 18.07.2022 року про притягнення керівника ОСББ «Простір» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 2123 КпАПУкраїни.
Згідно протоколу у справі про адміністративне правопорушення від 18.07.2022 року, вбачається, що 03.11.2021 року для отримання інформації з метою правничої допомоги у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат Зіневич О.В. звернувся з адвокатським запитом № 03-11/21 від 03.11.2021 року до керівника ОСББ «Простір» ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Тому керівник ОСББ «Простір» ОСОБА_1 зобов'язана була надати інформацію у відповідь на адвокатські запити адвоката Зіневича О.В. або аргументовано відмовити в наданні інформації у разі, якщо доступ до такої інформації обмежений.
Листом від 03.12.2021 року № 32 за підписом керівника ОСББ «Простір» ОСОБА_1 було надано неповну відповідь на адвокатський запит адвоката Зіневича О.В., так як не було надано копію актуальної редакції статуту ОСББ «Простір». Отже в діях керівника ОСББ «Простір» ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 2123 КпАП України, а саме - неповне надання інформації на адвокатський запит.
Правопорушник на виклик суду не з"явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення - рекондованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному сайті судової влади (суду).
Пояснення за складом адміністративного правопорушення, будь-які заяви про причини неприбуття до суду не надходили, а тому суд позбавлений надати їм оцінку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
За таких підстав суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності правопорушника, на на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Суддя, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, надавши правову оцінку наданим доказам, правовій кваліфікації правопорушення, визначеної уповноваженою особою на складання протоколу про вчинення адміністративне правопорушення, у їх сукупності, вважає, що провадження у цій справі відносно ОСОБА_1 за вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 2123 КпАП України, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України із таких підстав.
Ч. 5 ст. 2123 КпАП України визначений склад правопорушення за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Зважаючи на склад правопорушення, визначений ч. 5 ст. 2123 КпАП України, й події, які мали місце 03.12.2021 року, надані уповноваженою особою на складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення докази про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, вказують на відсутність в її діях складу правопорушення ч. 5 ст. 2123 КпАП України.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що листом від 03.12.2021 року № 32 за підписом керівника ОСББ «Простір» ОСОБА_1 було надано неповну відповідь на адвокатський запит адвоката Зіневича О.В., так як не було надано копію актуальної редакції статуту ОСББ «Простір». Отже в діях керівника ОСББ «Простір» ОСОБА_1 уповноважена особа вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 2123 КпАП України, а саме - неповне надання інформації на адвокатський запит.
Проте, як вбачається із вказаного листа, у його додатку (пункт 3) вказано, що керівником ОСББ «Простір» ОСОБА_1 у відповідь на запит адвоката Зіневича О.В. від 03.11.2021 року надається актуальна редакція статуту ОСББ «Простір» 1_065_003104_08 Код: 362690554884, що вказує на відсутність складу правопорушення, відтак в діях керівника ОСББ «Простір» ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, визначений ч. 5 ст. 2123 КпАП України, за відсутності доказів про таке правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
А відповідно до положень ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України)
Відповідно до частини 1 статті 8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Як вказано у справах «Малофеева проти Pocії» рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673/04) та «Карелін проти Pocії» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейського суду з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 280 КпАП України суд при розгляді справи зобов"язаний з"ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччин»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КпАП України питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. А такі протоколи мають складати лише уповноважені на те органи (особи) (ст. 255 КпАП України).
Суть адміністративного правопорушення - є основною складовою правопорушення, за відсутності якого особа до адміністративної відповідальності притягнутою бути не може.
Особа, щодо якої складений протокол/постанова про адміністративне правопорушення, має знати в чому вона звинувачується.
Безпідставно особа не може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Згідно з статтею 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст.ст. 279, 280 КпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Практикою ЄСПЛ констатується, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в Демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст. ст. 9, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, а саме комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
За таких підстав, зважаючи на відсутність доказів про те, що керівник ОСББ «Простір» ОСОБА_1 вчинила згідно протоколу про адміністративне правпорушення від 18.07.2022 року правопорушення за ч. 5 ст. 2123 КпАП України, за відсутності доказів про таке правопорушення, в діях останньої відстутній склад такого правопорушення.
На підставі вищевикладеного та, керуючись п.1 ч.1 ст. 247 та ч. 5 ст. 2123 КпАП України, суддя -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 2123 КпАП України закрити з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення через Дарницький районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Копію постанови невідкладно вручити (направити) для відома особі, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, та прокурору.