Справа № 752/12663/17
Провадження № 2-п/752/66/22
15 серпня 2022 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11.03.2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солодко Любов Володимирівна, ОСОБА_4 про визнання договору дарування квартири недійсним,-
встановив:
заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.03.2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солодко Любов Володимирівна, ОСОБА_4 про визнання договору дарування квартири недійсним - задоволено. Визнано недійсним договір дарування квартири від 29.01.2002 року, укладений щодо квартири під номером АДРЕСА_1 , який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С., зареєстрованого в реєстрі за № 267. Визнано недійсним довіреність від 17.01.2002 року на ім'я ОСОБА_3 , яка нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солодко Л.В, зареєстровано в реєстрі за № 194.
08.08.2022 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення, мотивована поважністю причин неявки в судове засідання та наявністю відомостей, що мають істотне значення для вирішення справи.
Крім того, ОСОБА_1 подала заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, обґрунтовану її необізнаністю про наявність судового засідання, призначеного на 11.03.2020 року, а також не направлення на її адресу жодних процесуальних документів від суду, в тому числі заочного рішення, ухваленого 11.03.2020 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Розглянувши матеріали заяви, суд надійшов до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко О.Л. від 15.09.2017 року відкрито провадження у даній справі.
Копія ухвали про відкриття провадження разом із позовною заявою й доданими до неї документами були направлені ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , яка, доречі, вказана останньою й при зверненні до суду із вказаною заявою, та отримані ОСОБА_1 27.10.2017 року (т. 1 а.с. 24).
01.11.2017 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подано клопотання про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 33).
03.02.2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подана заява про застосування строків позовної давності (т. 1 а.с. 63).
03.02.2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подано заперечення на позовну заяву (т. 1 а.с. 71-73).
В судовому засіданні 13.02.2018 року приймав участь представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 87-89).
26.03.2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 104-107).
Як вбачається, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 приймав участь у судових засідання, призначених на 27.04.2018 року, 19.06.2018 оку (т. 1 а.с. 130-135, 161-164).
22.10.2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подано клопотання про долучення доказів (т. 1 а.с. 71-73).
09.11.2018 року справа на підставі розпорядження керівника апарату суду Щербак А.В. про повторний авторозподіл розподілена судді Мазуру Ю.Ю. (т. 1 а.с. 184-185).
Ухвалою від 12.11.2018 року справа прийнята до провадження суддею Мазур Ю.Ю.
14.05.2019 року ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи (т. 1 а.с. 241-242).
Ухвалою від 20.05.2019 року підготовче провадження у справі закрито (т. 2 а.с. 2).
11.03.2020 року у справі в порядку ст. ст. 280-284 ЦПК України ухвалено судове рішення.
11.03.2020 року копія заочного рішення була направлена рекомендованим листом, в тому числі, й відповідачці ОСОБА_1 на адресу її місця реєстрації.
Заява про перегляд заочного рішення суду подана ОСОБА_1 08.08.2022 року, тобто після закінчення встановленого строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення.
Згідно ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 122 ЦПК України).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок(ст. 123 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, відомостей саме поважності пропуску строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду, відповідач у заяві про поновлення не зазначає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Основними засадами цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно зі ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, зокрема сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, ОСОБА_6 була достовірно обізнана про наявність спору, порушеного за позовом до неї, достовірно знала про хід розгляду справи, подавала клопотання з процесуальних питань, ознайомлювалась з її матеріалами, разом з тим, з моменту ухвалення судового рішення у даній справі майже понад 2,5 роки, реалізуючи надані їй законодавством права, не цікавилась провадженням у її справі у жодний допустимий спосіб. Доказів на підтвердження зворотного нею не надано.
ОСОБА_6 , скориставшись наданими їй процесуальними правами на власний розсуд, ознайомилася з матеріалами справи лише 29.07.2022 року.
Тому, посилання ОСОБА_6 на поважність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення на увагу не заслуговують й оцінюються судом критично.
Інших будь-яких переконливих доказів в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України про те, що по теперішній час вона була з об'єктивних причин позбавлена можливості звернутись з відповідними вимогами до суду, ОСОБА_6 не наведено.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що судом було вжито всіх заходів в розрізі положень ст. 128 ЦПК України щодо повідомлення ОСОБА_6 про судовий розгляд справи.
Посилання сторони заявника з даного приводу на те, що ОСОБА_6 жодні судові документи не отримувались, судом не приймаються, оскільки усі документи направлялися за місцем реєстрації відповідача. Доказів на підтвердження того, що повідомляла будь-які органи чи осіб про зміну місця проживання, також не надала.
Тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11.03.2020 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 126, 127 ЦПК України, суддя, -
постановив:
в задоволенні заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11.03.2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солодко Любов Володимирівна, ОСОБА_4 про визнання договору дарування квартири недійсним - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.С. Хоменко