695/1349/22
1-кп/709/76/22
23 серпня 2022 року колегія суддів Чорнобаївського районного суду Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу,-
У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження №12022250370000008, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 січня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою посилаючись на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, з часу обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить їх запобіганню. Так, він може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на потерпілу та свідків. В матеріалах кримінального провадження є інформація з допитів про телефонні дзвінки неповнолітнім свідкам від обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_6 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечував, зазначив про наявність свідків його невинуватості, просив змінити запобіжний захід на більш м'який.
Захисник ОСОБА_7 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечував, одночасно звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш м'який - домашній арешт в нічний час доби. Зазначив, що ОСОБА_6 раніше не судимий, до затримання працював, проживає разом з батьками та меншим братом, за місцем проживання характеризується позитивно. Також має на утриманні малолітню дитину і на даний час, враховуючи перебування під вартою, позбавлений можливості забезпечувати дитину. Згідно медичних документів має ряд хронічних захворювань, і в умовах тримання під вартою не має можливості отримувати належну медичну допомогу. Паспорту для виїзду за кордон не має, і враховуючи воєнний стан у країні та молодий вік, виїхати за межі країни не зможе.
Потерпіла, її законний представник та представник адвокат ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не з'явилися.
Суд ухвалив проводити розгляд вищевказаних клопотань за відсутності нез'явившихся осіб.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов такого висновку.
На всіх етапах кримінального провадження строк дії запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою повинен перебувати під контролем суду.
Періодичний судовий контроль забезпечує дотримання прав обвинуваченого чи особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру, згідно зі ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині реалізації права на забезпечення періодичного контролю за законністю застосування запобіжного заходу в судовому провадженні.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 досудовим слідством кваліфіковано за ч. 3 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої неповнолітньої особи.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.01.2022 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.
Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, на теперішній час по даному кримінальному провадженню неповнолітня потерпіла та свідки не допитані судом.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь тяжкості обвинувачення, наявність ризиків, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду (загроза кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років і невідворотність покарання за кримінальне правопорушення), незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд не бере до уваги доводи сторони захисту про врахування обставин та фактів щодо вчинення кримінального правопорушення саме при розгляді питання продовженні строку запобіжного заходу, оскільки наведене порушує принцип презумпції невинуватості та суперечить нормам кримінально-процесуального закону та ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно яких рішення суду повинно бути викладено у формулюваннях, які забезпечують принцип невинуватості особи, і вважає, що під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, суд не вправі досліджувати докази і давати їм оцінку чи в інший спосіб перевіряти доведеність вини обвинуваченого, розглядати й вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті обвинувачення.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, що узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ.
Постійне місце проживання з батьками, перебування на утриманні дитини, з якою обвинувачений разом не проживав, не є тією інформацією про наявність міцних соціальних зв'язків, що могла б нівелювати встановлені в провадженні ризики.
ОСОБА_6 не одружений, офіційне працевлаштування стороною захисту належними доказами стороною захисту не підтверджено.
Належних даних про стан здоров'я обвинуваченого, які б виключали застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту суду не надано.
Щодо посилань захисника на відсутність у суду повноважень в підготовчому судовому засіданні продовжувати строк запобіжного заходу колегія зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
За змістом ч. 1-3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
З системного аналізу зазначених положень та судової практики вбачається, що при проведенні підготовчого судового засідання суд не обмежений в праві продовжити строк дії раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу.
А відтак, в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу нічного домашнього арешту відмовити.
Згідно з ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З огляду на те, що 03 вересня 2022 року спливає строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, враховуючи неможливість з об'єктивних причин до вищезазначеної дати завершити розгляд даного провадження, беручи до уваги відсутність підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючого запобіжного заходу на 40 днів, тобто до 01 жовтня включно. Даний строк є достатнім для здійснення судом завдань кримінального судочинства за умови належної процесуальної поведінки сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 196, 197, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів
у х в а л и ла:
В задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор" строком на 40 (сорок) днів - до 01 жовтня 2022 року включно.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - до 01 жовтня 2022 року включно.
Копію ухвали вручити учасникам та направити до Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор".
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3