23 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 640/907/20
адміністративне провадження № К/990/20916/22
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року
у справі №640/907/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посади керівника закладу охорони здоров'я, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та підпорядковані Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи на стороні Відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, -
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посади керівника закладу охорони здоров'я, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та підпорядковані Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Постійно діюча конкурсна комісія), треті особи на стороні Відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2 та з урахуванням збільшення позовних вимог, викладених у заяві від 13 лютого 2020 року, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої конкурсної комісії, оформлене протоколом №1 від 21.10.2019 в частині оголошення конкурсу на зайняття посади головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру, затвердження змісту оголошення про проведення такого конкурсу та встановлення у вказаному оголошенні кваліфікаційних вимог до претендентів, які не відповідають вимогам чинного законодавства, та оприлюднення такого оголошення на офіційному веб-сайті Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої конкурсної комісії, оформлене протоколом №2 від 28.11.2019 в частині допущення ОСОБА_2 до участі у конкурсі на зайняття посади головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру;
- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої конкурсної комісії, оформлене протоколом №3 від 26.12.2019 щодо визнання ОСОБА_2 переможцем конкурсу на зайняття посади головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру, а також підписання та внесення відповідного подання директору Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про призначення переможця конкурсу ОСОБА_2 на посаду головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про призначення ОСОБА_2 » №55/к від 16.01.2020.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2021 року - скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посади керівника закладу охорони здоров'я, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та підпорядковані Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене протоколом від 28.11.2019 № 2, в частині допущення ОСОБА_2 до участі у конкурсі на зайняття посади головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру.
Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посади керівника закладу охорони здоров'я, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та підпорядковані Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене протоколом від 26.12.2019 № 3, про визнання ОСОБА_2 переможцем конкурсу на зайняття посади головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру. У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що вона не містить посилань на конкретний підпункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та належних обґрунтувань такого посилання. Скаржником лише процитовано частину четверту статті 328 КАС України, проте це не може вважатися належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження. Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди скаржника із оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції та посиланням на нормативно-правові акти, що свідчить про формальний підхід скаржника до належного оформлення касаційної скарги в частині обов'язкового зазначення підстав касаційного оскарження з урахуванням частини 4 статті 328 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №640/907/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посади керівника закладу охорони здоров'я, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та підпорядковані Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи на стороні Відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська