Справа № 2/702/244/22
Провадження №2/702/193/22
10.08.2022 м. Монастирище
Монастирищенський районний суду Черкаської області у складі
головуючого судді Нейло І.М.,
за участю секретаря Прилуцької О.І.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні Монастирищенського районного суду Черкаської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Акцент-Банк" про захист прав споживачів у спосіб визнання недійсним (нікчемним) кредитного договору, стягнення незаконно отриманих коштів,
У травні 2022 року позивач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діяв адвокат Латюк П.Я., звернулася до суду з позовом до АТ "Акцент-Банк" згідно якого просила визнати недійсним (нікчемним) кредитний договір від 27.06.2017 р. укладений із відповідачем та стягнути грошові кошти у сумі 23 200 грн., які були одержані відповідачем на виконання зазначеного кредитного договору.
В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_2 посилається на те, що нею на поточні потреби 27.06.2017 був укладений кредитний договір з АТ "Акцент-Банк" на суму 21000 грн., шляхом підписання Анкети-заяви. Згідно позовних вимог позивач не була обізнана з умовами кредитного договору від 27.06.2017 та сам договір не підписувала. Вважає, що сторони укладаючи спірний договір не домовилися про всі істотні умови, зокрема в договорах не вказані: процентна ставка, порядок її обчислення, наслідки прострочення виконання зобов'язання. Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку, не визнаються позивачкою оскільки не містять її підпису, тому вважає, що їх не можна вважати частиною кредитного договору від 27.06.2017 р. Отримані від АТ "Акцент-Банк" гроші за вказаним кредитним договором, повернула тому вважає, що нею була здійсненна переплата під час виконання спірного кредитного договору у сумі 23200 грн. тому просила стягнути зазначені кошти з відповідача.
Ухвалою від 24.05.2022 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
04.07.2022 на адресу суду від АТ "А-Банк" надійшов відзив на позовну заяву , згідно якого відповідач просив у позовних вимогах відмовити з підстав викладених у відзиві.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Латюк П.Я., позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Просив застосувати правову позицію ВП ВС, викладену у Постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Представником АТ "А-Банк" заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 27.06.2017 ОСОБА_2 подала заяву позичальника ANW1F1166750060666 до АТ "Акцент-Банк". Заява була складена представником АТ "Акцент-Банк" та підписана позивачем (а.с. 38).
Відповідно до пунктів 1-10 Заяви сума та валюта кредиту становить 10910 грн 64 коп..; строк кредиту становить 20 місяців, відсоткова ставка (фіксована) становить 0,12% річних; щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 381 грн. 87 коп. Також в даній заяві сторони погодили графік платежів, згідно якого сума платежу за розрахунковий період становить 546 грн. 11 коп. щомісяця.
При укладені даного договору позивачу були надані графік погашення кредиту та паспорт споживчого кредиту, які були підписані позивачем та містять аналогічні умови (а.с. 39-40).
Згідно поданої заяви кредит надається Позичальнику на придбання побутової техніки згідно з зазначеним в заяві переліком а також для оплати двох договорів страхування, що також підтверджується рахунком-фактурою від 27.06.2017 р. /а.с. 38, 41/.
Згідно пункту 13 указаної Заяви своїм підписом ОСОБА_2 підтвердила факт надання їй повної інформації про умови кредитування в ПАТ "Акцент-Банк".
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьої, п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
На момент укладення договору вже діяли положення Закону України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 №1734-УІІ. Вказаний Закон є спеціальним законом, який регулює кредитні правовідносини у сфері споживчого кредитування. У п. 3 ч. 3 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону зазначено, що Закон України "Про захист прав споживачів" застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Банк у письмовій формі надав ОСОБА_2 у повному обсязі всю необхідну інформацію про умови кредиту та сторони узгодили істотні умови договору, а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, суму винагороди за надання фінансового інструменту, порядок сплати за встановленим графіком кредиту, тощо, та ОСОБА_2 особистим підписом засвідчила, що погоджується на отримання кредитних коштів саме на умовах, що були зазначені в Анкеті-заяві, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.
Суд вважає безпідставним посилання представника позивача на правову позицію ВП ВС, викладену у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, оскільки предметом зазначеного спору є недійсність умов договору споживчого кредиту про встановлення банком комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та визнання кредитного договору недійсним.
Щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів у сумі 23 200 грн., які були одержані відповідачем на виконання зазначених кредитних договорів, суд прийшов до переконання про те, що оскільки в основній вимозі відмовлено повністю, а відтак відсутні підстави для задоволення похідних вимог, а тому у таких слід відмовити.
У відповідності до ч. 7 ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено та позивач звільнений від слати судового збору, останні необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
В позовних вимогах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Акцент-Банк" про захист прав споживачів у спосіб визнання недійсним (нікчемним) кредитних договорів, стягнення незаконно отриманих коштів, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Черкаського апеляційного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 18.08.2022 р.
Суддя І.М. Нейло