23 серпня 2022 року
м. Київ
справа №420/6896/19
адміністративне провадження № К/990/17805/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Білак М.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі № 420/6896/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач, ГУ НП в Одеській області), в якому просив:
- визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеській області за №2132 від 29 серпня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції позивача;
- визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеській області за №1174 о/с від 10 вересня 2019 року про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби позивача з 12 вересня 2019 року;
- поновити позивача на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ НП в Одеській області;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивачем засобами поштового зв'язку подано касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Одночасно скаржнику було роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102936840008) копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху отримана ОСОБА_1 03 серпня 2022 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.
Проте, станом на момент постановлення цієї ухвали скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху не виконано, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не заявлено.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).
Доцільно зауважити, що строк, який сплинув з дня постановлення судом ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 25 липня 2022 року, був більше ніж достатнім для забезпечення скаржнику можливості усунути недоліки касаційної скарги.
Водночас скаржник протягом місяця рухом касаційного провадження за його касаційною скаргою не цікавився та обов'язку виконувати процесуальні дії не дотримався.
Частиною першою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби.
При цьому, будь-яких заяв про зміну адреси місцезнаходження чи листування до суду касаційної інстанції від скаржника не надходило.
Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху не виконано, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не заявлено.
За наведених обставин, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився, а скаржником виявлені недоліки касаційної скарги не усунуто.
Інших заяв чи клопотань на усунення недоліків касаційної скарги від скаржника станом на момент постановлення цієї ухвали не надходило.
За наслідками не виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідно до частини другої статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі № 420/6896/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк М.В. Білак