Справа № 567/827/22
11 серпня 2022 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючий суддя Василевич О.В.
секретар Клімович О.О.
з участю прокурора Волкової І.М.
представника Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального
будівництва на селі Анощенка С.І.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації та Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації та Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №03/18 від 25.06.2018 року у розмірі 93 641,64 грн. та судові витрати по справі.
Позов обгрунтований тим, що 25 червня 2018р. між Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (надалі - Фонд) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 03/18, відповідно до якого Фонд надав ОСОБА_1 на підставі Порядку надання та використання кредитів для підтримки фермерських господарств Рівненської області пільговий кредит на строк 5 років для придбання сільськогосподарської техніки та причіпного інвентаря в розмірі 200 000 грн., зі сплатою 2 % річних в гривнях за користування кредитом, зі строком повернення до 20.11.2023 р. Фонд виконав умови кредитного договору та надав ОСОБА_1 кредит у вищевказаному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням №3 від 25.06.2018 року.
Згідно п.п.2.2, 2.3, 2.4 кредитного договору повернення кредиту здійснюється рівними частинами щорічно. Одночасно з погашенням суми основного боргу ОСОБА_1 зобов'язувався сплачувати відсотки за користування кредитними коштами. Повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом ОСОБА_1 повинен був здійснювати згідно графіку повернення кредиту - щорічно до 30 листопада однаковими платежами по 40 000 грн. основного боргу, а також відсотки за користування кредитом.
В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 допустив прострочення зі сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, що призвело до виникнення простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 80 000 грн. та відсотків за користування кредитом в розмірі 13 641,64 грн.
Фонд повідомляв ОСОБА_1 щодо необхідності погашення заборгованості, проте такі повідомлення відповідачем були проігноровані.
В подальшому ні Фонд, ні Департамент агропромислового розвитку Рівненської ОДА не вживали будь-яких передбачених законом заходів для стягнення з відповідача простроченої заборгованості, що й спонукало прокурора звернутися до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави у суді прокурор зазначає, що з урахуванням відсутності у відповідачів коштів для сплати судового збору, останні будь-яких заходів представницького характеру не вживали, та вказане свідчить про їх бездіяльність та пасивну позицію щодо захисту порушених законних інтересів держави в частині повернення до бюджету кредитних коштів.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів становлять суспільний інтерес, а неналежне виконання кредитного договору предметом якого є бюджетні кошти, такому суспільному інтересу не відповідає.
Порушення відповідачем умов кредитного договору не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.
Існуючий спір зачіпає майнові інтереси держави у сфері пільгового кредитування, а відсутність належного контолю з боку уповноважених державою органів у вказаному напрямку створює сприятливі умови для неналежного використання бюджетних коштів.
Звернення прокурора до суду спрямоване на захист інтересів держави щодо забезпечення державної політики в сфері задоволення суспільних потреб сільського населення та фермерських господарств, зокрема, у придбанні сільськогосподарської техніки, оскільки несвоєчасне виконання або невиконання умов кредитних угод, укладених Фондом призводить до зменшення фінансових надходжень, що веде до заподіяння шкоди інтересам держави, а також зниження якості послуг, що надає Фонд, що в свою чергу порушує права та законні інтереси інших осіб, які мали можливість отримати відповідні кредити при умові своєчасного погашення боргу недобросовісними позичальниками.
Підставою представництва інтересів держави в суді прокуратурою у даній справі стало те, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері пільгового кредитування за рахунок бюджетних коштів.
Бездіяльність позивачів щодо звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів свідчить про нездійснення цими органами захисту інтересів держави у бюджетній сфері, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень та підтверджує наявність «виключного випадку» для звернення прокурора з позовом до суду.
Ухвалою суду від 21 липня 2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
В судовому засіданні прокурор Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовільнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, а також вирішити питання судових витрат.
В поданій до суду заяві Департамент агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, розгляд справи просив здійснювати у відсутності їх представника.
Представник Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. В наданих суду поясненнях підтвердив факт укладення з ОСОБА_1 кредитного договору та надання останньому кредитних коштів у розмірі 200 000 грн. Також підтвердив існування простроченої заборгованості зі сплати тіла кредиту у заявленому прокурором розмірі 80 000 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 13 641,64 грн.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення. Пояснив, що він є головою СФГ «Тесівське», що знаходиться в с.Тесів Рівненського району Рівненської області. Підтвердив факт укладення 25.06.2018 р. кредитного договору з Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та отримання кредитних коштів в сумі 200 000 грн., зі сплатою 2% річних в гривнях, зі строком повернення до 20.11.2023р. згідно графіка погашення кредиту. Зазначив, що даний кредит він брав на потреби СФГ «Тесівське», та у зв'язку з незалежними від нього обставинами, зокрема, несвоєчасні розрахунки контрагентів за поставлену фермерським господарством продукцію, виникла прострочена заборгованість з повернення чергових платежів за кредитним договором. Окрім того, виникнення заборгованості пояснив неодноразовим перебуванням на лікуванні з приводу коронавірусної хвороби. Заявлений прокурором розмір простроченої заборгованості за кредитним договором не оспорює.
Встановлюючи наявність підстав для представництва в суді прокурором інтересів держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації та Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, суд дійшов таких висновків.
У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів судом, у тому числі, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно з ч.3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
Згідно повідомлень Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та Департаменту агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації від 01.06.2022 р. та 10.06.2022 р., адресованих керівнику Здолбунівської окружної прокуратури, заходи щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 в судовому порядку не вживались та у зв'язку з недостатністю коштів для сплати судового збору позивачі просили прокуратуру розглянути можливість звернення до суду.
Згідно ст.1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру»).
Згідно ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Згідно п.31 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України кредитування бюджету - це операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов'язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.30 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині кредитування є повернення кредитів, наданих з державного бюджету фермерським господарствам.
Частиною 1 статті 50 Бюджетного кодексу України визначено, що у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.
У спорі, який розглядається судом прокурор звернувся з позовом з метою захисту інтересів держави в особі Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, який є стороною кредитного договору, та в інтересах Департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА, який є розпорядником коштів. Вказані органи є уповноваженими державою органами у спірних правовідносинах.
Згідно п.п. 4, 16 Положення про Департамент агропромислового розвитку Рівненської ОДА, затвердженого розпорядженням голови Рівненської ОДА №645 від 16.10.2020 року, Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, та згідно додатку № 4 до рішення Рівненської обласної ради «Про обласний бюджет на 2018 рік» №826 від 22.12.2017 року є головним розпорядником бюджетних коштів щодо надання та повернення довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, а також бюджетних позичок суб'єктам господарювання.
Відповідно до п.п.2, 3, 7, 9, 11 Статуту Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, затвердженого розпорядженням голови Рівненської ОДА № 784 від 28.10.2021р., Фонд є державною, спеціалізованою, кредитно-фінансовою, господарською, неприбутковою організацією. Засновником Фонду є Рівненська ОДА. Фонд є юридичною особою та діє на принципах повної господарської самостійності, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов'язань перед засновником, бюджетом і партнерами. Фонд має право від свого імені укладати угоди, контракти, набувати майнові та немайнові особисті права, бути позивачем і відповідачем у судах всіх юрисдикцій.
Відповідно до п.3 розділу IV Порядку надання та використання кредитів для підтримки фермерських господарств Рівненської області, що є додатком до Програми підтримки фермерських господарств Рівненської області на 2016-2020 роки, затвердженої рішенням Рівненської обласної ради № 1545 від 11.09.2015р., у разі невиконання позичальником умов кредитної угоди Фонд відповідно до законодавства здійснює заходи щодо стягнення заборгованості та інші дії, передбачені умовами кредитної угоди.
Водночас, як встановлено судом позивачами не вживались заходи щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №03/18 від 25.06.2018 року.
З огляду на те, що ні Департамент агропромислового розвитку Рівненської ОДА, який виконує відповідні функції у спірних правовідносинах, ні Рівненський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, як сторона кредитного договору, які мають право на подання до суду позовної заяви, не вжили відповідних заходів для захисту інтересів держави і не звернулися до суду в розумний строк після того як прокуратура розпочала перевірку з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, прокурор попередньо повідомив останніх про намір звернутися до суду, то суд приходить до висновку про те, що прокурор має право на звернення до суду з цим позовом з метою захисту інтересів держави.
З досліджених доказів судом встановлено, що 25.06.2018 року між Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №03/18, предметом якого є надання Фондом ОСОБА_1 як позичальнику пільгового кредиту у розмірі 200 000 грн., зі сплатою 2% річних за користування кредитом, для придбання сільськогосподарської техніки та причіпного інвентаря, на строк 5 років з терміном погашення кредиту та сплати відсотків до 20.11.2023 року згідно графіку повернення кредиту, який є додатком № 1 до кредитного договору.
З матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 200 000 грн., які йому були перераховані згідно платіжного доручення №3 від 25.06.2018 року.
Згідно п.п.2.2, 2.3, 2.4 кредитного договору повернення кредиту здійснюється через один рік після надання кредиту та відбувається рівними частинами щорічно. Одночасно з внесенням платежів з погашення суми основного боргу позичальник сплачує 2 % річних за користування кредитом. Повернення отриманого кредиту та відсотків за користування здійснюється грошовими коштами згідно з графіком повернення кредиту (додаток № 1 до договору).
Згідно додатку № 1 до кредитного договору №03/18 від 25.06.2018 року (графік погашення кредиту) відповідач зобов'язаний повертати кредит щорічно до 30 листопада однаковими платежами по 40 000 грн. основного боргу та відсотки за користування кредитом : 40 000 грн. до 30.11.2019 року, 40 000 грн. до 30.11.2020 року, 40 000 грн. до 30.11.20221 року, 40 000 грн. до 30.11.2022 року, 40 000 грн. до 30.11.2023 року.
З матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що відповідач неодноразово користувався кредитними коштами, зокрема, для придбання глибокорозпушувача типу ГР (навісний), агрегата дискового для обробки ущільненого грунту ЛДП-3 (причіпний) та для оплати транспортних послуг з їх доставки, та здійснив погашення заборгованості 24.10.2019 року в розмірі 40 000 грн., без сплати відсотків за користування кредитними коштами.
В подальшому в 2020 та 2021 роках відповідач будь-яких платежів з погашення поточної заборгованості за тілом кредиту та зі сплати відсотків за користування кредитом не здійснював.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено обов'язок з повернення кредитних коштів, що підтверджується поясненнями відповідача та розрахунком заборгованості, а відтак у позивачів та прокурора виникло право вимагати повернення простроченої заборгованості у розмірі 80 000 грн. (40 000 грн. з терміном платежу до 30.11.2020 року та 40 000 грн. з терміном платежу до 30.11.2021 року), а також сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статі 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Змістом статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно розрахунку заборгованості, визначеної Фондом та не спростованої відповідачем, борг ОСОБА_1 зі сплати відсотків за користування кредитом становить 13 641,64 грн. та на даний час не сплачений, а відтак вказана сума також підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості (за тілом кредиту, за відсотками нарахованими на прострочений кредит), а відтак наданий розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.
При вирішенні даного спору судом взято до уваги, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку Фонду не повернуті, що свідчить про порушення прав позивачів, а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову.
З врахуванням наведеного, сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача становить 93 641,64 грн., з яких 80 000 грн. - заборгованість за простороченим тілом кредиту за 2020-2021 роки, та 13 641,64 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, нарахована за період з 27.06.2018 р. по 01.06.2022 року.
Враховуючи наявні у матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь держави в особі Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 25.06.2018 р. № 03/18 у розмірі 93 641,64 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури слід стягнути понесенні останньою витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2481 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 81, 83, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (м.Рівне, вул.Данила Галицького, 19, офіс 203 Рівненської області, індекс 33027, код ЄДРПОУ 25323032, р/р НОМЕР_2 , МФО 351005, ЗКПО 25323032, банк АТ «УкрСиббанк», одержувач платежу : Рівненський обласний фонд підтримки індивідувального житлового будівництва на селі) заборгованість за кредитним договором №03/18 від 25.06.2018 року у розмірі 93 641 (дев'яносто три тисячі шістсот сорок одна) грн. 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Державна казначейська служба м.Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.08.2022р.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.