Справа 556/476/22
Номер провадження 2/556/252/2022
(заочне)
01.08.2022
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Іванків О.В.,
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок та земельну ділянку,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на частину житлового будинку та земельної ділянки.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 14.07.1990 по 17.05.2021 позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 .. Від спільного шлюбу мають двох повнолітніх дітей. За період перебування у шлюбі вони за спільні кошти побудували житловий будинок на виділеній Володимирецькою селищною радою земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Дана земельна ділянка та житловий будинок зареєстровані за відповідачем. Посилаючись на те, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя, просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку; 1/2 земельної ділянки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка вважає, що дане майно є спільною сумісною власністю, а оскільки шлюбний договір сторони не укладали та будь-яких домовленостей про зміну розміру часток майна не погоджували вважає, що зазначене у позові нерухоме майно підлягає поділу між ними в рівних частках. Добровільно вирішити це питання з відповідачем позивач не може, що і спонукало її звернутись до суду.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 28.03.2022.
27.04.2022 у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
20.06.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги, про що надала суду письмову заяву, просила розглянути справу у її відсутності.
Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 14.07.1990 перебували у зареєстрованому шлюбі, про що Володимирецьким відділом ЗАГС Рівненської області зроблено актовий запис № 27.
Від спільного шлюбу мають двоє дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в даний час є повнолітніми.
Також встановлено, що рішенням Володимирецької селищної ради №448 від 24.10.2007 року ОСОБА_2 виділено земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1398 га в АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД №248660 від 03.04.2008.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 15.11.2011 та витягу про державну реєстрацію прав №32120635 від 21.11.2011, ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
На підставі рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 17.05.2021 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Згідно ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
А як зазначено в ч.1 ст.62 СК України, об'єктом спільної сумісної власності подружжя є будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Так, вказаними правовими нормами встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу, яка може бути спростована. Так, один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.
Судом встановлено, що домовленості між сторонами щодо визначення інших часток у спільному майні подружжя в разі його розділу немає, а шлюбний договір не укладався.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в пп. 23, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Судом встановлено, що спірне нерухоме майно набуте та побудоване під час шлюбу, отже, є спільною сумісною власністю подружжя.
Будь-яких обставин, які б свідчили про належність усього майна чи його частини на праві особистої приватної власності одному з подружжя під час судового розгляду не встановлено.
Разом з тим, підстав для визначення розміру часток кожного з подружжя, суд не вбачає. Зокрема, за змістом ст.368 ч.3 Цивільного Кодексу України, ст.ст.70, 71 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є спільним сумісним майном, тобто майном, без визначення часток кожного із співвласників. Визначення розміру часток подружжя здійснюється виключно в разі поділу майна подружжя, при цьому презюмується , що частки кожного з подружжя є рівними, і відступ від принципу рівності часток допускається за рішенням суду за наявності істотних обставин.
В той же час, ОСОБА_5 в прохальній частині позову просила суд про визнання за нею та відповідачем права власності на спільне майно, що не є тотожним вимогам про поділ майна подружжя, оскільки, як це вбачається зі ст.71 СК України, поділ майна подружжя здійснюється шляхом поділу його в натурі. У зв"язку з викладеним, визначення часток та фактичний поділ або виділення такої частки суперечитиме принципам диспозитивності та змагальності, які визначені ст.ст.12, 13 ЦПК України.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме в частині визнання нерухомого майна, вказаного в позовній заяві, спільною сумісною власністю сторін по справі.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60-62, 65, 70 СК України, ст. 368 ЦК України, ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 141, 259, 263-265, 274-275, 279, 430 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 11.11.1998 року Володимирецьким РВ УМВС України в Рівненській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 26.08.2016 Володимирецьким PC УДМС України в Рівненській області,право спільної сумісної власності на земельну ділянку, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер - 5620855100:01:030:0080 та на розміщеній на даній ділянці житловий будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп..
Заочне рішення може бути переглянуто Володимирецьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5