Дата документу 04.08.2022 Справа № 554/1776/22
Провадження № 2/554/2021/2022
04 серпня 2022 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Материнко М.О.,
за участю секретаря - Бормотова А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Маліченка Дмитра Васильовича, представника ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про відшкодування моральної шкоди,
Позивачадвокат ОСОБА_2 , представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позов вказував, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року у справі № 440/2090/20, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021, позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській областізадоволено частково. Визнано протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008). Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу учасникам бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008) у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2767,50 грн.
09.07.2021 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/5425/21 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуваню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 в частині вирішення спору по суті, позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Отже, на думку позивача,рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року у справі №440/2090/20 та від 09.07.2021 у справі № 440/5425/21 встановлено протиправність дій та бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, чим завдано моральної шкоди позивачу, яка полягає в порушенні норма життєвих зв'язків, втрати звичайного способу життя та необхідністю докладати додаткових зусиль для захисту порушених прав у судах.
Просивстягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь ОСОБА_3 10000,00 (десять тисяч) грн. в рахунок
відшкодування моральної шкоди, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00(п ять тисяч) грн.
04.03.2022 року ухвалою судді відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено справу до підготовчого судового розгляду.
11.04. 2022 року на адресу суду надійшов відзив на позов Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області у якому останній прохав відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Ухвалою суду від 06.07.2022 року закрито підготовче провадження. Справу призначено до слухання.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленими про день і час слухання справи. Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленим про день і час слухання справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку прочасткове задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до посвідченнясеріїУБД №140241 від29.04.2016 ОСОБА_1 є учасникомбойовихдій.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року у справі № 440/2090/20, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021, позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008). Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу учасникам бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008) у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2767,50 грн.
09.07.2021 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/5425/21 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуваню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 в частині вирішення спору по суті, позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та
здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Частиною 2 ст.16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин першої-другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п'ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Разом з тим згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 (в редакції від 24.10.2003) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв'язок та є вина зазначеної особи. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі
незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає доведеними факт спричинення позивачу моральних страждань внаслідок неправомірних дій відповідача при нарахуванні виплат, оскільки внаслідок цього позивачу не в повній мірі виплачено разову допомогу, що об'єктивно негативно вплинуло на психологічний стан позивача та його соціальне функціонування.
Оскільки позивач був обмежений у можливості розпорядитись належною щорічною разовою допомогою у повному обсязі, дана ситуація мала психотравмуючий характер, у зв'язку із чим позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних втратах і стражданнях внаслідок обмеження його соціальних прав, чим були порушені нормальні життєві зв'язку, оскільки для поновлення своїх прав позивач змушений був звертатись до суду.
Враховуючи викладене, вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наявності підстав для відшкодування позивачу завданої моральної шкоди.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн. є завищеним та не в повній мірі відповідає характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач, суті спірних правовідносин та засадам розумності, виваженості та справедливості.
Суд виходить з того, що встановлюючи розмір відшкодування моральної шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб'єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв - порушення звичайного для даної людини способу життя.
При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її необґрунтованого збагачення.
Тому з урахуванням фактичних обставин справи, беручи до уваги, що позивач мав законні сподівання на отримання грошової виплати у передбаченому законом розмірі, не отримання якої об'єктивно призвели до порушення нормальних життєвих зв'язків, суд з урахуванням принципу розумності та справедливості, а також принципу пропорційності вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача підлягають до задоволення в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 500 грн.
Відповідно 141 ЦПК України, враховуючи відсоток задоволених позовних вимог (5%) з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 250 грн судових витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 206, 229, 247, 263, 354 ЦПК України, суд ,
Позов адвоката Маліченка Дмитра Васильовича, представника ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з Центру по нарахуванню та здійснення соціальних виплату Полтавській областіна користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн. та 250 грн судових витрат на правничу допомогу.
Стягнути з Центру по нарахуванню та здійснення соціальних виплату Полтавській областіна користь держави судовий збір в сумі 49,62 грн.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: Центр по нарахуванню та здійснення соціальних виплат у Полтавській області, вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, 36023,ЄДРПОУ 02770127 .
Повний текст рішення складено 05 серпня 2022 року.
СуддяОктябрського районного
суду м.Полтави М.О.Материнко