Справа № 560/12379/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
23 серпня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення №222430002333 від 23.06.2021 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати відповідача зарахувати у страховий стаж періоди навчання та роботи: з 01.09.1979 по 13.09.1981 навчання в ГПТУ № 4; з 16.09.1981 по 11.01.1983 кравцем по шиттю одягу на Рівненській фабриці пошиву і ремонту одягу; з 19.01.1983 по 26.09.1984 слюсарем сантехніком БУ- З «Союзенергожил строй»; 26.09.1984 по 09.06.1986 газоелектрозварником БУ- З «Союзенергожилстрой»; з 25.06.1986 по 24.06.1990 в МНР газоелектрозварником; з 14.09.1990 по 01.11.199 в БУ-3 ПМСО «Енергожилстрой» електрозварником 5 розряду; 01.11.1993 по 06.12.1993 в БУ-3 ПМСО «Енергожилстрой» кравцем; з 06.12.1993 по 27.04.1998 майстром УПП в БУ-3 ПМСО «Енергожилстрой»; з 28.04.1998 по 12.07.1999 виконання електромонтажних робіт від підприємства Монтажне управління №13 "Електропівденьзахідмонтаж" у відрядженні в Ірані; з 27.07.1999 по 30.11.1999 на посаді техніка-інструктора по монтажу зв'язку ЗАО «Атомстройекспорт» Москва; з 01.12.1999 по 01.04.2006 в ООО корпорація АК «Електросевкавмонтаж» на посаді техніка-інструктора по монтажу зв'язку, доз контролю та пожежній сигналізації; з 01.04.2006 по 03.06.2008 на посаді інженера-енергетика по ГПМ «Електросевкавмонтаж»; з 15.07.2008 по 18.07.2008 електромонтажником 4 розряду в «Електросевкавмонтаж» Московський філіал; з 18.07.2008 по 27.12.2008 на посаді інженера-електрика в «Електросевкавмонтаж» Московський філіал; з 02.11.2009 по 31.08.2012 електромонтажником 4 розряду в приватному підприємстві «Будспецпроект»; з 03.09.2012 по 26.12.2012 на посаді головного інженера в ТОВ «Електроцентромонтаж»; з 11.11.2013 по 26.02.2014 на посаді начальника виробничо-технічного відділу ВАТ Нижегородська інжинірингова компанія «Атоменергопроект» (представництво ВАТ НІАЕП в республіці Беларусь); з 26.02.2014 по 29.05.2015 на посаді ведучого інженера на тому ж підприємстві, яке 07.10.2014 та 11.11.2014 змінювало назву; з 12.01.2015 по 11.01.2020 в ЗАТ "Атомстройекспорт" ведучим спеціалістом, головним спеціалістом, головним енергетиком у філіалі підприємства народної республіці Бангладеш; з 12.01.2020 по 05.05.2021 в АТ "Атомстройекспорт" головним спеціалістом у філіалі республіки Бангладеш; в тому числі у пільговий стаж за списком №2 з 19.01.1983 по 26.09.1984 слюсарем сантехніком БУ-3 «Союзенергожилстрой», з 26.09.1984 по 09.06.1986 газоелектрозварником БУ-З «Союзенергожилстрой», з 25.06.1986 по 24.06.1990 в МНР газоелектрозварником, з 14.09.1990 по 01.11.1993 в БУ-3 ПМСО «Енергожилстрой» електрозварником 5 розряду, з 06.12.1993 по 27.04.1998 майстром УПП в БУ-3 ПМСО «Енергожилстрой», та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 05.05.2021 з врахуванням розміру заробітної плати згідно з довідки про зарплату від 05.03.2021 №007/290/21-25, виданої філією АТ «Атомстройекспорт».
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Також, не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.05.2021 Позивач - ОСОБА_1 05.05.2021 подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, до якої зокрема, додав трудову книжку, які містить такі записи:
- з 01.09.1979 по 13.09.1981 навчання в ГПТУ № 4;
- з 16.09.1981 по 11.01.1983 кравець по шиттю одягу на Рівненській фабриці пошиттю і ремонту одягу;
- з 19.01.1983 по 26.09.1984 слюсар - сантехнік БУ- 3 «Союзенергожилстрой»;
- з 26.09.1984 по 09.06.1986 газоелектрозварник БУ- 3 «Союзенергожилстрой»;
- з 25.06.1986 по 24.06.1990 відрядження до МНР;
- з 14.09.1990 по 01.11.1993 електрозварник 5 розряду БУ-3 ВО «Укренергожилстрой», перейменованого на орендне підприємство «БУ-3»
- з 01.11.1993 по 06.12.1993 кравець орендного підприємства «БУ-3»
- з 06.12.1993 по 27.04.1998 майстер УПП орендного підприємства «БУ-3»
- з 28.04.1998 по 12.07.1999 електромонтажник 5 розряду БУ 13 відрядження до Ірану;
- з 27.07.1999 по 30.11.1999 технік-інструктор по монтажу зв'язку ЗАО «Атомстройекспорт» Москва;
- з 01.12.1999 по 01.04.2006 технік-інструктор по монтажу зв'язку, доз контролю та
пожежній сигналізації ООО корпорації АК «Електросевкавмонтаж»;
- з 01.04.2006 по 03.06.2008 інженер-енергетик по ГПМ ООО корпорації АК «Електросевкавмонтаж»;
- з 15.07.2008 пo 18.07.2008 електромонтажник 4 розряду «Електросевкавмонтаж» Московський філіал;
- з 18.07.2008 по 27.12.2008 інженер-електрик «Електросевкавмонтаж» Московський філіал;
- з 02.11.2009 по 31.08.2012 електромонтажник 4 розряду ПП «Будспецпроект»;
- з 03.09.2012 по 26.12.2012 головний інженер ТОВ «Електроцентромонтаж»;
- з 11.11.2013 по 26.02.2014 начальник виробничо-технічного відділу ВАТ Нижегородська інжинірингова компанія «Атоменергопроект» (представництво ВАТ НІАЕП в республіці Беларусь);
- з 26.02.2014 по 29.05.2015 провідний інженер ВАТ Нижегородська інжинірингова компанія «Атоменергопроект» (представництво ВАТ НІАЕП в республіці Беларусь);
- з 12.01.2015 по день звернення з заявою про призначення пенсії провідний спеціаліст, головний спеціаліст, головний енергетик Управління АЕС у філіалі АТ "Атомстройекспорт", республіка Бангладеш.
До заяви позивач також додав:
- архівну довідку № 04-01-141/2021 від 19.04.2021 про заробітну плату у ВАТ «Будівельне управління №3», видану архівним відділом Нетішинської міської ради за період з січня 1983 по квітень 1983 та з червня 1983 по лютий 1984, з січня 1985 но червень 1986 та за серпень 1986;
- архівну довідку № 04-01-142/2021 від 19.04.2021 про заробітну плату у ВАТ «Будівельне управління №3», видану архівним відділом Нетішинської міської ради за період з жовтня 1990 року по грудень 1994 року;
- архівну довідку № 04-01-143/2021 від 19.04.2021 про заробітну плату у ВАТ «Будівельне управління №3» видану архівним відділом Нетішинської міської ради за період з січня 1995 року по квітень 1998 року;
- довідку про заробітну плату № 007/290/21-25 від 05.03.2021 за період роботи з січня 2015 року по грудень 2020 року, видану АО «Атомстройекспорт», м. Нижній Новгород, Російська Федерація.
Рішенням № 1576/03-16 від 11.05.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Розглянувши заяву позивача, Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням від 28.05.2021 № 4 зарахувала до пільгового стажу позивача періоди роботи з 26.09.1984 по 09.06.1986, з 14.09.1990 по 21.08.1992 відповідно розділу XXXII, Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, та розділу XXXIII, Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 за № 10. Водночас відмовила в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 22.08.1992 по 20.01.1997 (у зв'язку з відсутністю відомостей про проведення атестації робочих місць) і з 21.01.1997 по 27.04.1998 (у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджували роботу майстром будівельних і монтажних робіт).
16.06.2021 позивач повторно подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі Списком № 2.
Рішенням №222430002333 від 23.06.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, вказавши, що на дату звернення за призначенням пенсії вік заявника 59 років, необхідний страховий стаж 28 років, страховий стаж заявника 21 рік 07 місяців і 15 днів, пільговий стаж 3 роки 7 місяців 23 дні . У рішенні відповідач зазначив, що не зараховані до страхового стажу періоди:
- з 25.06.1986 по 24.06.1990 та з 30.04.1998 по 30.04.1999 (перебування у відрядженнях в МНР та Іраку відповідно) у зв'язку з відсутністю довідок про заробітну плату на території України;
- стаж роботи після 01.01.2004 в Російській Федерації у зв'язку з відсутністю довідок про заробітну плату та інформації про сплату страхових внесків до відповідних органів.
До пільгового стажу роботи відповідачем не зараховані періоди :
- з 19.01.1983 по 26.09.1984 слюсарем сантехніком БУ-3 «Союзенергожилстрой», оскільки посада слюсаря сантехніка не відноситься до Списку № 2, документи щодо виконання роботи у зазначений період в шкідливих та важких умовах праці позивачем не надано;
Вважаючи рішення №222430002333 від 23.06.2021 про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах за Списком № 2 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV (далі - Закон № 1058- ІV).
Досліджуючи правомірність відмови відповідача щодо зарахування до страхового стажу позивача періодів з 25.06.1986 по 24.06.1990 та з 30.04.1998 по 30.04.1999 (перебування у відряджені в МНР та Іраку відповідно) у зв'язку з відсутністю довідок про заробітну плату на території України; та стажу роботи після 01.01.2004 в Російській Федерації у зв'язку з відсутністю довідок про заробітну плату та інформації про сплату страхових внесків до відповідних органів, суд враховує таке.
06 квітня 1981 року між СРСР і Монгольською народною Республікою була підписана Угода про співробітництво у галузі соціального забезпечення, ратифікована 02.12.1981 року, та яка набула чинності з 28 січня 1982 року, яка поширюється на всі види соціального забезпечення громадян, які встановлено або буде встановлено законодавством Договірних Сторін. Під соціальним забезпеченням у галузі пенсійного забезпечення за даною Угодою маються на увазі всі види забезпечення, які надаються громадянам державними органами обох держав у разі призначення пенсії за віком, по інвалідності, а також у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 1 Угоди під час здійснення соціального забезпечення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої проживає громадянин, якщо Угодою не передбачено інше.
Статтею 4 Угоди передбачено, що при призначенні пенсій зараховується повністю трудовий стаж, в тому числі і стаж, який дає право для призначення пенсій на пільгових умовах та в пільгових розмірах, набутий на території обох Договірних Сторін та підтверджений компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої був набутий стаж. Розрахунок стажу роботи в кожній із Договірних Сторін здійснюється по законодавству тієї Договірної Сторони, на території якої здійснювалась робота або прирівняна до неї діяльність.
Отже, умовою для зарахування трудового стажу, набутого на території МНР, до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії в Україні є підтвердження зазначеного стажу компетентними органами МНР, на території якої був набутий стаж.
На підтвердження стажу роботи в період з 25.06.1986 по 24.06.1990 під час перебування у відрядженні в МНР позивач на надав документи, складені відповідними органами МНР, які підтверджують зазначений стаж у відповідності до статті 4 Угоди.
Тому, відповідач правомірно відмовився зарахувати зазначений період до страхового стажу позивача.
Угода про співробітництво у галузі соціального забезпечення між Україною (СРСР) та Іраком відсутня.
Тому, стаж роботи позивача в період з 30.04.1998 по 30.04.1999 під час перебування у відряджені в Іраку зараховується до страхового стажу за правилами Закону №1058- ІV.
За змістом пункту 16 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058- ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До 1 січня 2004 року обчислення трудового стажу здійснювалося відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
За змістом статті 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Отже, робота до 1 січня 2004 року зараховувалась до стажу, що дає право на призначення пенсії незалежно нарахованої заробітної плати та від суми сплачених внесків.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідачем не заперечується той факт, що записи у трудовій книжці позивача про відрядження Монтажним управлінням №13 до Іраку в період з 30.04.1998 по 30.04.1999 для виконання електромонтажних робіт вчинені у відповідності до зазначеного Порядку та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29 липня 1993 року (далі по тексту - Інструкція № 58).
Тому, відмова відповідача щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 30.04.1998 по 30.04.1999 є безпідставною.
Підставою для відмови щодо зарахування до страхового стажу позивача стажу роботи у різних підприємствах Російської Федерації після 01.01.2004 слугувала відсутність довідок про заробітну плату, отриману позивачем у цей період, та інформації про сплату страхових внесків.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Для визначення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання чинності Угодою.
Обчислення пенсії здійснюється в заробітної плати (доходу) та періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу (стаття 6 цієї Угоди).
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058- І, який набрав законної сили з 01.01.2004, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Отже, стаж роботи на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (в тому числі Російської Федерації) набутий з 01.01.2004 року, зараховується до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії, в тому числі до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за умови щомісячної сплати страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок до відповідного фонду держави, на території якої здійснювалась трудова діяльність, або сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
До заяви про призначення пенсії позивач не надав документи, які підтверджують сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації у період з 01.01.2004 по 03.06.2008, з 15.07.2008 по 27.12.2008, з 11.11.2013 по 28.05.2015, з травня 2015 року по грудень 2020 року та з 01.01.2021 по 05.05.2021.
Тому, сама по собі наявність у трудовій книжці позивача зазначених записів про роботу у вказані періоди без доказів сплати страхових внесків, не дає йому права на зарахування стажу роботи після 01.01.2004 року до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії.
Отже, відмова відповідача щодо зарахуванням до страхового стажу позивача стажу роботи в Російській Федерації після 01.01.2004 року є правомірною.
Вирішуючи позовні вимоги щодо зарахування до пільгового стажу роботи, що да право на призначення пенсії за віком за Списком №2 стажу роботи з 19.01.1983 по 26.09.1984 слюсарем сантехніком БУ- 3 «Союзенергожилстрой», з 26.09.1984 по 09.06.1986 газоелектрозварником БУ- З «Союзенергожилстрой», з 25.06.1986 по 24.06.1990 в МНР газоелектрозварником, з 14.09.1990 по 01.11.1993 в БУ-3 ПМСО «Енергожилстрой» електрозварником 5 розряду, з 06.12.1993 по 27.04.1998 майстром УПП в БУ-3 ПМСО «Енергожилстрой», суд враховує таке.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Пунктом 2 частини другої статті 114 закону України № 1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Для зарахування до пільгового стажу роботи з 19.01.1983 по 26.09.1984 слюсарем сантехніком БУ-3 «Союзснергожилстрой» підстави відсутні, оскільки посада слюсаря сантехніка не відноситься до Списку № 2, жодних документів щодо виконання роботи у зазначений період в шкідливих та важких умовах праці позивачем не надано. Тому, зазначений стаж не зарахованих відповідачем до пільгового стажу за Списком №2 правомірно.
Щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 26.09.1984 по 09.06.1986 газоелектрозварником БУ- 3 «Союзенергожилстрой» і з 14.09.1990 по 01.11.1993 в БУ-3 «Енергожилстрой» електрозварником 5 розряду предмет спору відсутній. Зазначене підтверджується відповіддю позивача на відзив на позов, що міститься в матеріалах справи.
Відповідач також не зарахував до пільгового стажу стаж роботи з 22.08.1992 по 20.01.1997 у зв'язку з відсутністю відомостей про проведення атестації робочих місць та з 21.01.1997 по 27.04.1998 у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують роботу майстром будівельних і монтажних робіт.
Основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника з огляду на положення статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону № 1788-ХІІ та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637), є трудова книжка.
При цьому положеннями пункту 20 Порядку № 637, передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, та у такій довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Вимоги щодо порядку ведення трудових книжок визначені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29 липня 1993 року (далі - Інструкція № 58), та до таких вимог серед іншого цією Інструкцією віднесено необхідність внесення до трудової книжки: відомостей про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомостей про нагородження і заохочення, про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомостей про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (пункт 2.2.).
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року затверджений Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383), який регулює застосування списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і нормами цього Порядку передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи, та до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (пункт 3 Порядку № 383).
Положеннями пункту 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, уточнююча довідка є основним документом для підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи в трудовій книжці.
Суд встановив, що відповідно до трудової книжки позивач з 14.09.1990 прийнятий на посаду електрозварювальника 5 розряду БУ №3, на якій працював до 01.11.1993.
Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням від 28.05.2021 № 4 зарахувала до пільгового стажу позивача періоди роботи з 14.09.1990 по 21.08.1992 на посаді електрозварювальника 5 розряду БУ №3, відповідно розділу XXXII, Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, та розділу XXXIII, Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 за № 10.
Підставою для відмови щодо зарахування до пільгового стажу стажу роботи на зазначеній посаді після 21.08.1992 слугувала відсутність атестації робочого місця електрозварника.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" від 1 серпня 1992 року N 442 проведення атестації робочих місць доручено керівникам підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарювання.
Абзацом 2 пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок №442) передбачено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Тому, не проведення підприємством, на якому працював позивач, атестації робочих місць не може позбавляти його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому, суд враховує, що відповідачем не надано жодного доказу того, що після по 22.08.1992 умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце) позивача на посаді електрозварювальника 5 розряду відрізнялись або докорінно змінились, порівняно з тими умовами, які діяли в період з 14.09.1990 по 21.08.1992, зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача.
Отже, відмова відповідача щодо зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за Списком №2 періоду стажу роботи з 22.08.1992 по 01.11.1993 на посаді електрозварювальника 5 розряду БУ №3 є протиправною.
Відповідно до трудової книжки позивач з 01.11.1993 по 06.12.1993 працював кравцем орендного підприємства «БУ-3» та з 06.12.1993 по 27.04.1998 - на посаді майстра УПП орендного підприємства «БУ-3».
Згідно з пунктом 3 Порядку № 383 обов'язковою умовою зарахування стажу роботи після 21.08.1992 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є проведення атестації робочого місця відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442.
За змістом підпункту 4.1 пункту 4 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Отже, після 21.08.1992 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, зараховується стаж роботи на посадах, передбачених Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових, за наявності атестації робочого місця за умовами праці відповідно до Порядку N 442.
Відповідно до архівної довідки від 15.10.2029 №04-01-349/2020, виданої архівним виконавчого комітету Нетішинської міської ради наказом № 74
від 29 липня 2003 року «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці» затвердив перелік робочих місць, професій і посад, яким підтверджено право пенсійного забезпечення за Списком № 2, до якого включив, зокрема, посади електрогазозварника ручного зварювання код 23200000 та майстра будівельних та монтажних робі код 229000061223.2/23419.
Докази включення за результатами атестації посад кравця та майстра УПП орендного підприємства «БУ-3» до переліку робочих місць, професій і посад, яким підтверджено право пенсійного забезпечення за Списком №2, суду не надані.
Тому, суд вважає правомірною відмову відповідача щодо зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2 періодів з 01.11.1993 по 06.12.1993 роботи кравцем орендного підприємства «БУ-3» та з 06.12.1993 по 27.04.1998 - на посаді майстра УПП орендного підприємства «БУ-3».
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.