Провадження № 2/537/875/2022
Справа № 537/1237/22
23.08.2022 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Дядечко І.І., за участі секретаря судового засідання Стародубцевої - Бавровської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», за участю третьої особи приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Журиди Сергія Миколайовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
установив:
Позивач ОСОБА_1 , діючий через свого представника адвоката Пасюка В.В., звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" із позовом, згідно вимог якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №174916 вчинений 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 7 344,60 грн на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», стягнути з ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 коп та витрати за надання правової допомоги у розмірі 5 000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що про наявність виконавчого провадження ВП №67943693 позивач дізнався у травні 2022 року. Від приватного виконавця Журид С.М. було отримано доступ до електронних матеріалів виконавчого провадження. Дослідивши матеріали ВП 67943693 стало зрозуміло, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису №174916 виданого 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Остапенком Є.М. Згідно виконавчого напису №174916 - ОСОБА_1 начебто є боржником за кредитним договором №3323410599/210128 від 16 січня 2020 року, укладеним із первісним кредитором - ТОВ "ГОУФІНГОУ", код ЄДРПОУ 42059219, право вимоги за яким було відступлено до нового кредитора - ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС ГРУП", код ЄДРПОУ 39508362, відповідно до Договору факторингу №1-31/05/2021 від 31 травня 2021 року, відповідно до якого ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" набуло право нового кредитора до позичальника за кредитним договором. В подальшому, між ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" та ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" було укладено Договір №l- 03/06/2021 про відступлення прав вимоги від 03 червня 2021 року, відповідно до якого ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" набуло право нового кредитора до позичальника за кредитним договором. Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса №174916 від 15.06.2021 було вчинено з порушенням чинного законодавства, заборгованість позивача перед ТОВ «ФК «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» не є безспірною, оскільки позивач ніколи не укладав з даним товариством жодного договору, не отримував від відповідача жодних коштів, на його адресу не надсилалася жодна вимога про погашення заборгованості із зазначенням суми погашення. Крім того позивач вказує на те, що ніколи не укладав жодного нотаріально посвідченого договору з жодною фінансовою установою щодо отримання кредитних чи будь-яких інших коштів, у тому числі і із ТОВ "ГОУФІНГОУ". Про існування цих товариств позивач дізнався лише із матеріалів виконавчого провадження. Окремо звертає увагу на наявний у матеріалах виконавчого провадження договір про надання фінансового кредиту №3323410599/210128 від 16.01.2020. Вказаний договір позивачем ніколи не укладався, не підписувався, грошові кошти за цим договором не отримувались. Вказаний договір не лише нотаріально не посвідчений, а взагалі не містить жодних підписів сторін, а начебто підписаний електронним підписом. Дані обставини об'єктивно свідчить про наявність спору між позивачем та відповідачем, що виключає вчинення виконавчого напису нотаріуса. Враховуючи викладене, позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.05.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача - адвокат Пасюк В.В. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої просить справу розглядати без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання, повідомлений належним чином.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Журид С.М.в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, пояснення щодо позову до суду не надходили.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, пояснення щодо позову до суду не надходили.
Відзиву на позов, заяв та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, а також те, що одночасно існують умови, які передбачені ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відсутність сторін.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 січня 2020 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №3323410599/210128, відповідно до якого, останньому надано кредит у розмірі 2 000 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 675,25% річних від суми кредиту в розрахунку 1,85% на добу, строком повернення до 14.02.2020.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
15 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 174916, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованості за кредитним договором 3323410599/210128 від 16 січня 2020 року, що укладений із первісним кредитором - ТОВ "ГОУФІНГОУ", код ЄДРПОУ 42059219, право вимоги за яким було відступлено до нового кредитора - ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС ГРУП", код ЄДРПОУ 39508362, відповідно до Договору факторингу №1-31/05/2021 від 31 травня 2021 року, та в подальшому, відповідно до Договору №l- 03/06/2021 про відступлення прав вимоги від 03 червня 2021 року, ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" набуло право нового кредитора до позичальника за кредитним договором, та ОСОБА_1 , за період з 01 січня 2020 року по 09 червня 2021 року в розмірі 6 144 грн 60 коп., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2 000 грн 00 коп., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 4 144 грн 60 коп.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача - 7 344 грн 60 коп.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, на підставі зазначеного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Журид С.М.відкрито виконавче провадження №67943693 з примусового виконання виконавчого напису №174916, виданого 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» 7 344,60 грн боргу та постановою від 20.12.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі Порядок).
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 1.1, 1.2 п.1 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено певні умови вчинення виконавчих написів. Так, зокрема нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19) дійшла висновку, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (висновок ВП ВС справа № 910/10374/17 від 21.09.2021).
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція суду відповідає висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він не погоджується із заборгованістю, щодо якої виданий виконавчий напис нотаріуса, оскільки ним не укладалось жодного кредитного договору та в нього відсутні фінансові зобов'язання перед будь - якими кредиторами, а тим більше перед відповідачем, а тому наявна заборгованість не є безспірною і не може вважатися обґрунтованою.
В матеріалах справи відсутні відомості, які дають можливість встановити, чи дійсно відповідач ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН"» є правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ "ГОУФІНГОУ", код ЄДРПОУ 42059219, зокрема за Договором про надання фінансового кредиту №3323410599/210128, укладеним 16 січня 2020 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ", код ЄДРПОУ 42059219, та ОСОБА_1 , та чи дійсно на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.виконавчого напису за реєстровим номером 174916, боржник ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, а відповідачем ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до суду таких доказів надано не було.
При цьому, позивачем у встановленому законом порядку не спростовано належними і допустимими доказами те, що між ним та ТОВ "ГОУФІНГОУ", код ЄДРПОУ 42059219, 16 січня 2020 року Договір про надання фінансового кредиту №3323410599/210128, взагалі не укладався, або укладався на інших умовах, ніж ті, що зазначені в ньому.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у кредитора (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). За змістом підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану у договорі адресу.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
В матеріалах справи відсутні відомості про направлення ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" боржнику ОСОБА_1 письмової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором №3323410599/210128 від 16.01.2020, а відповідачем ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до суду таких доказів надано не було.
Крім того, як вбачається із оспорюваного виконавчого напису, при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус керувався п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Між тим, як зазначено вище, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 1.1, 1.2 п.1 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).
Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26.11.2014 Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями (пункт 2 Переліку).
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Згідно п. 16 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 № 32/5, нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, не є чинним з дня його виключення з державного реєстру, крім випадків визнання нормативно-правових актів нечинними судом.
Згідно з ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22 лютого 2017 року, отже і постанова Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратила чинність з цього дня.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до договору, укладеного між позивачем та банком у простій письмовій формі.
Отже, вчинивши 15 червня 2021 року спірний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №174916, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», ідентифікаційний код юридичної особи 44243120, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, оф. 26, реквізити: ІВАN НОМЕР_1 у АТ "ОТП Банк", МФО 300528, заборгованості за Кредитним договором 3323410599/210128 від 16 січня 2020 року, що укладений із первісним кредитором - ТОВ "ГОУФІНГОУ", код ЄДРПОУ 42059219, право вимоги за яким було відступлено до нового кредитора - ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС ГРУП", код ЄДРПОУ 39508362, відповідно до Договору факторингу №1-31/05/2021 від 31 травня 2021 року, та в подальшому, відповідно до Договору №l-03/06/2021 про відступлення прав вимоги від 03 червня 2021 року, ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" набуло право нового кредитора до позичальника за кредитним договором, та ОСОБА_1 , за період з 01 січня 2020 року по 09 червня 2021 року в розмірі 6 144 грн 60 коп., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2 000 грн 00 коп., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 4 144 грн 60 коп. та за вчинення виконавчого напису, а всього загальною сумою 7 344 грн 60 коп., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. не дотримано встановленої процедури вчинення таких написів, що потягло порушення законних прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказаний виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням приписів Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір.
Що стосується витрат на правничу допомогу, то суд виходить з такого.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається на відповідача у разі задоволення позову.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2022 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Пасюком В.В. укладено договір №20 про надання правничої (правової) допомоги.
Згідно з наданим актом приймання - передачі послуг від 13.06.2022, адвокатом відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 01.06.2022 №20, були виконані наступні роботи та надані Клієнту наступні послуги: попереднє опрацювання матеріалів; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини та попередня усна консультація з питань пред'явлення позову; формування та узгодження правової позиції із Клієнтом стосовно досягнення позитивного результату при розгляді справи. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи; підготовка та складання процесуальних документів: позовна заява, виготовлення копій документів; подання позову до суду, загальною вартістю 5 000 грн, які були сплачені позивачем, відповідно до квитанції №20 від 01.06.2022.
Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За правилами ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наданими позивачем доказами підтверджено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також розумність та співмірність таких витрат.
Як роз'яснено в п. 47 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10, право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013).
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, час витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати з оплати професійної правничої допомоги в сумі 5 000 грн.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 137, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», за участю третьої особи приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Журиди Сергія Миколайовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15 червня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №174916, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», ідентифікаційний код юридичної особи 44243120, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, оф. 26, реквізити: ІВАN НОМЕР_1 у АТ "ОТП Банк", МФО 300528, заборгованості за Кредитним договором 3323410599/210128 від 16 січня 2020 року, що укладений із Первісним кредитором - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОУФІНГОУ", код ЄДРПОУ 42059219, право вимоги за яким було відступлено до Нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС ГРУП", код ЄДРПОУ 39508362, відповідно до Договору факторингу №1-31/05/2021 від 31 травня 2021 року, та в подальшому відповідно до Договору №l- 03/06/2021 про відступлення прав вимоги від 03 червня 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" набуло право Нового кредитора до Позичальника за Кредитним договором, та ОСОБА_1 , за період з 01 січня 2020 року по 09 червня 2021 року в розмірі 6 144 грн 60 коп. (шість тисяч сто сорок чотири грн 60 коп.), що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2 000 грн 00 коп. (дві тисячі грн 00 коп.), прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 4 144 грн 60 коп. (чотири тисячі сто сорок чотири грн 60 коп.), за вчинення виконавчого напису нотаріусом, загальна сума, яка підлягає стягненню 7 344 грн 60 коп. (сім тисяч триста сорок чотири грн 60 коп.).
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», (ідентифікаційний код юридичної особи 44243120, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, оф. 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) 992 грн 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.) сплаченого судового збору та 5 000 грн 00 коп. (п'ять тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І.Дядечко