Справа № 600/5272/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
22 серпня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити та виплачувати з 25.11.2020 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", виходячи із заробітної плати за посадою першого заступника начальника Головного управління ДПС в Чернівецькій області та довідок від 24.11.2020 року № 34 про складові заробітної плати для призначення пенсії держаного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); №35 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.04.2022 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.04.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що пенсія позивачеві призначена з 18.01.2006 по 11.12.2017 згідно Закону України "Про державну службу" №3723. З 12.12.2017 у зв'язку з доцільністю та відповідно до поданої заяви позивача, останнього переведено на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, особам, яким призначалася пенсія на умовах Закону №3723, права на призначення пенсії за Законом № 889 не мають. Проведення перерахунків пенсій державним службовцям чинними законодавством не передбачено.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що відповідачем протиправно відмовлено йому у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку із відсутністю права на призначення пенсії, а також повідомлено, що проведення перерахунків пенсії державним службовцям чинним законодавством не передбачено.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Чернівецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки працював в органах державної податкової служби.
25.11.2020 позивач звернувся із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". До заяви додано: довідки від 24.11.2020 №34 про складові заробітної плати для призначення пенсії держаного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №35 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, трудова книжка, паспорт, ідентифікаційний код.
Листом від 04.12.2020 №2341-2184/К-17/8-2400/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області повідомило позивача, про відмову у призначенні пенсії за віком за нормами Закону України "Про державну службу" № 889.
Позивач не погодився із вказаною відмовою, а тому звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, з огляду на безперервність перебування на службі в державних органах на різних посадах мав стаж роботи на посадах державної служби не менш як 10 років, на час досягнення пенсійного віку працював на посаді державної служби має 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а відтак є всі підстави для переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Належним способом захисту прав позивача також буде зобов'язання відповідача врахувати при обчисленні позивачу пенсії державного службовця довідок №34 та №35 від 24.11.2020, про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з статтею 46 Закону №889-VIII визначені особливості стажу державної служби зокрема у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу".
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, який був чинний до набрання чинності Законом №889-VIII, обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.
Згідно статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до ст.343 Податкового кодексу України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу.
Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєні спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.
За даними трудової книжки позивача встановлю, що у період з 20.03.1967 по 17.01.2006 останній працював в органах державної служби , зокрема і в органах податкової служби.
Отже, позивач, з огляду на безперервність перебування на службі в державних органах на різних посадах мав стаж роботи на посадах державної служби не менш як 10 років, на час досягнення пенсійного віку працював на посаді державної служби має 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а відтак є всі підстави для переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач має стаж роботи на посадах державної служби більше 20 років, дотримані усі умови та є всі підстави для переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та, відповідно, про протиправність відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відповідно до вимог пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (Порядок №622), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 5 Порядку №622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, яка подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Отже, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України №889-VIII, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.
Форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII відповідно до ст.37 Закону №3723-XII затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 (Постанова №1-3), зокрема:
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Згідно частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Встановлено, що відповідачем заперечується можливість врахування наданих позивачем довідок про заробітну плату.
Однак, такі довідки визначають інформацію про складові заробітної плати для призначення пенсії станом на 24.11.2020, тобто на час переведення позивача на пенсію державного службовця, а жодних обґрунтованих підстав для неврахування таких довідок відповідач не зазначає.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що для належного захисту та відновлення прав позивача у межах спірних правовідносин необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийняти рішення про переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 25.11.2020 та врахувати при обчисленні пенсії позивача довідки № 34 та №35 від 24.11.2020 року Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.