08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/950/22
381/2396/22
про залишення позовної заяви без руху
19 серпня 2022 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
У серпні 2022 року представник позивача ОСОБА_3 через підсистему «Електронний Суд» звернулася в інтересах позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, в якому просила суд розірвати шлюб між позивачем та відповідачем та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною повноліття, щомісячно.
Між тим, ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини було роз'єднано та виділено в самостійне провадження позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини, яку передано до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу через автоматизовану систему документообігу суду.
Перевіривши позовну заяву в частині розірвання шлюбу, суд встановив, що вона не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6, 7, 8 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
За правилом абзацу 2 частини 8 статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Водночас відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 абзацу третього розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України
Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.
У газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року).
При цьому відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 абзацу 1 розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Водночас Закон України від 22.05.2003 «Про електронний цифровий підпис», який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07.11.2018 на підставі Закону України від 05.10.2017 «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155-VIII).
Тобто на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом № 2155-VIII.
Положенням частини 2 статті 17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
У той же час абзацом першим частини першої статті 18 Закону № 2155-VIII передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01.06.2020 №247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію систем "Електронний суд" та "Електронний кабінет"" з 01.06.2020 у суді запроваджено в дослідну експлуатацію систему "Електронний суд", під час якої суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 у відповідній редакції в частині функціонування даних підсистем.
Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронній формі передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за покликанням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Пунктом 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що серед іншого позовна заява повинна містити: відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Між тим, стороною позивача в позовній заяві не зазначено електронну адресу відповідача.
Більш того, стороною позивача до матеріалів позовної заяви не додано документів з яких би вбачалося, що відповідач зареєстрований в підсистемі «Електронний суд».
Так, у разі подання позовної заяви до суду за допомогою зареєстрованого електронного кабінету без зазначення відомостей про електронні кабінети інших учасників справи, суд позбавлений можливості виконати покладений на нього обов'язок направлення копій відповідних документів іншим учасникам справи та наявність підтвердження їх отримання іншими учасниками судового процесу.
Тобто, сторона позивача має надати відомості про електронний кабінет відповідача, або подати до суду позовну заяву з доданими до неї матеріалами, у паперовому вигляді для направлення її відповідача, або ж надати докази того, що сторона позивача самостійно направляла відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про державний бюджет» станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн. 00 коп..
У відповідності до перерахунку до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір за подання позовної заяви не майнового характеру фізичною особою складає 992,40 грн. 00 коп., але не більше 12405,00 грн., а за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток від ціни позову.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у встановленому Законом порядку та розмірі, а саме - 992,40 грн., про що надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, або ж докази звільнення від його сплати.
Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Осаулова