Справа № 369/7611/22
Провадження №1-кс/369/1331/22
21.08.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050002595 від 19.08.2022 року за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , -
В провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050002595 від 19.08.2022 року за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Свої вимоги мотивує тим, що слідчим відділом Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111050002595 від 19.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 на меті незаконне поводження з бойовими припасами, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин незаконно, без передбаченого законом дозволу, тобто всупереч вимогам постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за № 2471-ХХІІ «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 за № 622, для власного використання, всупереч передбаченому законом порядку у невстановленому досудовим розслідуванням місці знайшов, тим самим незаконно придбав, один предмет візуально схожий на корпус ручної осколкової наступальної гранати типу РГД-5 з наявним маркування на донній частині «^(Лямбда)-140-81 Т» та один предмет візуально схожий на підривник до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ-2 з наявним маркуванням «- 81 УЗРГМ-2 583», які, без передбаченого законом дозволу, зберігав у житловому приміщенні (кімнаті) за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 до 19.08.2022.
19.08.2022 року в період часу з 16:34 год. - 17:14 год. під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено один предмет візуально схожий на корпус ручної осколкової наступальної гранати типу РГД-5 з наявним маркування на донній частині «^(Лямбда)-140-81 Т» та один предмет візуально схожий на підривник до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ-2 з наявним маркуванням «- 81 УЗРГМ-2 583».
Згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 19.08.2022, виданої старшим інспектором СТКЗ відділу вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , предмет ззовні схожий на корпус ручної осколкової наступальної гранати типу РГД-5 з наявним маркування на донній частині «^(Лямбда)-140-81 Т», поміщено до спец. пакету АВ1167265, відноситься до ІІІ категорії.
Згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 19.08.2022, виданої старшим інспектором СТКЗ відділу вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , один предмет візуально схожий на підривник до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ-2 з наявним маркуванням «- 81 УЗРГМ-2 583», поміщено до спец. пакету АВ1167264, відноситься до ІІ категорії.
Проведеним досудовим розслідуванням, було встановлено що до вчинення вище вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 , якому 20.08.2022 слідчим, за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Підозрюваним в даному кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , росіянин, громадянин Російської Федерації, уродженець міста Києва, освіта середня, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:допитом свідка ОСОБА_8 , допитом свідка ОСОБА_9 , допитом свідка ОСОБА_10 , допитом свідка ОСОБА_11 , протоколом обшуку від 19.08.2022 року, протокол затримання ОСОБА_4 згідно ст. 208 КПК України та іншими матеріалами в їх сукупності.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В даному випадку ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
-переховуватись від органу досудового розслідування та суду,
- незаконно впливати на свідків.
Реальним є ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:
- підозрюваний не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх, недієздатних чи непрацездатних утриманців, не одружений, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків. Крім того, останній не має офіційного місця навчання чи роботи;
- підозрюваний проживає в орендованій кімнаті у хостелі;
- підозрюваний є громадянином Російської Федерації. Російська Федерація проводить активні бойові дії на території України та окупувала частину її території, тобто чіткі кордони, як і пропускні пункти зараз відсутні, що у свою чергу може сприяти безперешкодному залишенню підозрюваним ОСОБА_4 території України.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.
Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання свідків, зможе незаконно впливати на них. На даний час з останніми проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, а з урахуванням обставин вчинення злочину, він зможе впливати на них з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин орган досудового розслідування приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів передбачених КПК України, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив суд задовольнити клопотання.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник проти вимог клопотання заперечували просили суд обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довів обставини, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів.
При цьому слідчим суддею прийнято до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема те, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку. Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
Оцінюючи доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, наведена обставина на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. А відтак слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним.
Крім того, слідчий суддя, приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, враховуючи характер інкримінованих підозрюваному дій, їх мотивів. При цьому при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховувує встановлену КПК України процедуру отримання показань, що після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - свідок допитується безпосередньо в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК), тому на стадії досудового розслідування - на початковому етапі кримінального провадження, вказаний ризик є реальним.
Слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 враховує дані про особу підозрюваного, який є громадянином іншої держави - Російської Федерації, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, без місця реєстрації на території України, без постійного місця проживання та в судовому засіданні не зміг пояснити де проживав та працював, чим займався протягом всього часу перебування на території України.
Оцінюючи пояснення підозрюваного щодо невинуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, наявності в нього міцних соціальних зв'язків, твердження того, що він в пошуку житла та постійного місця роботи, суд оцінює критично та не бере до уваги, оскільки ні самим підозрюваним, ні з числа його близьких родичів, не надано суду підтверджуючих документів, щодо наявності міцних соціальних зв'язків.
Крім того, суд враховує пояснення ОСОБА_4 , що після приїзду підозрюваного до м. Києва, його родичі відмовили в його проханні надати йому місце проживання, внаслідок чого він вимушений винаймати житло, що підверджує відсутність у підозрюваного міцних родинних зв'язків.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є таким, що підлягає задоволенню, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити його вчинення, що застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти вказаним ризикам.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 3. ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що перевищує встановлений розмір застави для даної категорії кримінальних правопорушень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки -прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 369-372 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , росіянина, громадянина Російської Федерації, уродженеця міста Києва, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 58 діб, тобто до 17 жовтня 2022 року (включно).
Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі сімдесят п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 75 * 2481 гривня = 186 075 гривень (сто вісімдесят шість тисяч сімдесят п'ять ) 00 коп.
Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок одержувача UA768201720355259001000018661.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 23.08.2022 року о 14:00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1