Справа № 369/7615/22
Провадження №1-кс/369/1332/22
22.08.2022 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання заступника начальника СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022112320001957 від 05.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
Слідчим відділом Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Бучанської окружної прокуратури Київської області здійснюється досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке зареєстровані 05.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022112320001957, за фактом вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Встановлено, що починаючи з 06.05.2022 невстановлені особи, шляхом обману, а саме під приводом збору коштів для родини ОСОБА_5 , який через військові дії в місті Харків втратив своїх батьків, заволоділи грошовими коштами громадян України загальну суму близько 500 тис гривень.
У ході досудового розслідування допитана як свідок ОСОБА_6 повідомила, що 06 травня 2022 року в соціальній мережі «Instagram» з'явився аккаунт нібито ОСОБА_5 (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 де нібито ОСОБА_7 оголосив збір коштів. Але виявилось, що вказаний аккаунт є фейковим - його створили шахраї і наразі активно збирають кошти, наживаючись на чужій біді. Безпосередньо у шапці профіля шахраїв висів такий номер картки НОМЕР_1 . Після того, як справжній ОСОБА_8 в ефірі 1+1 заявив, що це не його сторінка, шахраї зробили аккаунт закритим, але при цьому продовжують збір коштів. ОСОБА_9 , як журналіст, у цьому сама переконалась, написавши на цей фейковий аккаунт про своє бажання допомогти хлопцю. Шахраї одразу ж вступили у переписку. Шахрай запевнив заявницю у тому, що він є ОСОБА_10 , і йому дуже потрібна матеріальна допомога. Коли вона сказала йому, що може перерахувати доволі велику суму, він попросив перерахувати кошти на наступний рахунок iban: НОМЕР_2 ».
Відповідно до інформації, отриманої від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», рахунок iban: НОМЕР_2 належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того із даного рахунку постійно переказуються грошові кошти на банківську карту з номером НОМЕР_1 .
Допитана як свідок ОСОБА_12 повідомила, що вона побачила на сторінці у соціальній мережі за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прохання про надання фінансової допомоги та вирішила допомогти. В оголошенні був номер банківської карти НОМЕР_1 , на який фона перерахувала грошові кошти.
Допитаний як свідок ОСОБА_13 , на потреби якого нібито збирають грошові кошти на вказаний рахунок, повідомив, що він не створював обліковий запис в соціальній мережі «Instagram» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » він не створював та про існування вказаного запису йому неодноразово повідомляли різні незнайомі люди, від яких він дізнався, що є схожий на його обліковий запис, який використовують шахраї. Реквізити банківської карти з номером НОМЕР_1 йому невідомі, власника даної карти він не знає та будь-яких переказів із даної карти він не отримував.
У ході виконання доручення в порядку ст. 36 КПК України оперативним підрозділом отримано інформацію про особу, яка причетна або може бути причетною до вказаного кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Білозір'я Черкаської області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , має у користуванні абонентські номери: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 та пристрої з ІМЕІ НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 .
Так, у період часу з 12:25 год. по 13:50 год. 18.08.2022 року заступник начальника відділення СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду в Київській області ОСОБА_15 від 21.07.2022 року, здійснила обшук квартири АДРЕСА_2 .
У ході проведення обшуку було виявлено та вилучено: банківську картку «Ukrgasbank» ( НОМЕР_1 ) дійсна до 01.2027 року, банківську картку «Monobank» ( НОМЕР_11 ) дійсна до 02.2029 року, банківську картку «А-банк» ( НОМЕР_12 ) дійсна до 04.2028 року, чоловічу футболку сірого кольору розміру XXL із зображенням прапору України із гербом у середині та наявний надпис «Все буде Україна», чоловічу сумку «бананку» із різноманітними надписами та має сіро-блакитно-чорне забарвлення; коробку з-під мобільного телефону марки «Vivi Y 91 C» із IMEI: 1) НОМЕР_8 ; 2) НОМЕР_9 , мобільний телефон марки «Vivi Y 91 C» із IMEI: 1) НОМЕР_8 ; 2) НОМЕР_9 із СІМ-картами ( НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ).
Вказані речі у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі предметом вчинення злочину, знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У даному випадку вказане нерухоме майно є об'єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використаний для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
На підставі ч. 6 ст. 107 КПК України, прошу розгляд клопотання про арешт майна, проводити без участі слідчого, вимоги клопотання підтримую в повному обсязі, прошу задовольнити.
На підставі викладеного, слідчий просила суд накласти арешт на банківську картку «Ukrgasbank» ( НОМЕР_1 ) дійсна до 01.2027 року, банківську картку «Monobank» ( НОМЕР_11 ) дійсна до 02.2029 року, банківську картку «А-банк» ( НОМЕР_12 ) дійсна до 04.2028 року, чоловічу футболку сірого кольору розміру XXL із зображенням прапору України із гербом у середині та наявний надпис «Все буде Україна», чоловічу сумку «бананку» із різноманітними надписами та має сіро-блакитно-чорне забарвлення; коробку з-під мобільного телефону марки «Vivi Y 91 C» із IMEI: 1) НОМЕР_8 ; 2) НОМЕР_9 , мобільний телефон марки «Vivi Y 91 C» із IMEI: 1) НОМЕР_8 ; 2) НОМЕР_9 із СІМ-картами ( НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ), які було вилучено 18.08.2022 року у період часу з 12:25 год. по 13:50 год. за адресою: АДРЕСА_3 , для забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд задовольнити його у повному обсязі.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання- задовольнити.
Накласти арешт на банківську картку «Ukrgasbank» ( НОМЕР_1 ) дійсна до 01.2027 року, банківську картку «Monobank» ( НОМЕР_11 ) дійсна до 02.2029 року, банківську картку «А-банк» ( НОМЕР_12 ) дійсна до 04.2028 року, чоловічу футболку сірого кольору розміру XXL із зображенням прапору України із гербом у середині та наявний надпис «Все буде Україна», чоловічу сумку «бананку» із різноманітними надписами та має сіро-блакитно-чорне забарвлення; коробку з-під мобільного телефону марки «Vivi Y 91 C» із IMEI: 1) НОМЕР_8 ; 2) НОМЕР_9 , мобільний телефон марки «Vivi Y 91 C» із IMEI: 1) НОМЕР_8 ; 2) НОМЕР_9 із СІМ-картами ( НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ), які було вилучено 18.08.2022 року у період часу з 12:25 год. по 13:50 год. за адресою: АДРЕСА_3 , для забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1