ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
10 червня 2022 року справа №640/5909/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року максимальним розміром; 2) зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром і провести виплату недоотриманих пенсійних коштів по дату ухвали остаточного рішення по справі, з урахуванням сум вже отриманих позивачем
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що вважає протиправним застосування обмеження розміру при виплаті йому відповідачем пенсії, перерахованої відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року у справі №640/564/21.
Позивач обґрунтовує свої вимоги рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою від 23 лютого 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/5909/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
В матеріалах справи докази надання відповідачем відзиву на позовну заяву відсутні.
Суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Матеріалами справи встановлено, позивач має статус учасника бойових, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 22 жовтня 2004 року Департаментом кадрової політики та освіти Міністерства оборони України.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №2601008855 станом на 01 січня 2018 року позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 68% сум грошового забезпечення (вислуга років 26), загальний розмір пенсії позивача з усіма видами підвищень та надбавок склав 10 256,2 грн., пенсія виплачується без обмеження її максимальним розміром в сумі 8 004,46 грн.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01 січня 2019 року підсумок пенсії з надбавками складає 10 267,45 грн. та виплачується без обмеження її максимальним розміром в сумі 9 141,58 грн.; відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01 січня 2020 року підсумок пенсії з надбавками складає 20 966,46 грн. та виплачується із обмеженням максимального розміру в сумі 16 380,00 грн.; відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 28 грудня 2021 року підсумок пенсії з надбавками складає 21 040,26 грн. та виплачується із обмеженням максимального розміру в сумі 19 340,00 грн.;
У відповідь на заяву представника позивача відповідач в листі від 29 грудня 2021 року №35593-35801/М-02/8-2600/21 повідомив, що у жовтні 2021 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року у справі №640/564/21 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку, встановленому судовим рішенням та здійснено нарахування коштів за період з 05 березня 2019 року по 31 жовтня 2021 року в сумі 204750, 23 грн.; погашення заборгованості, обчисленої на виконання судового рішення, здійснюється в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідач також зазначив, що відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) з 01 січня 2018 року не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року у справі №640/564/21, адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Військової частини НОМЕР_2 від 27 жовтня 2020 року №222/4/164/239/670 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії,
- зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, з урахуванням вже виплачених сум,
- зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Військової частини НОМЕР_2 від 27 жовтня 2020 року №222/4/164/239/670 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням вже виплачених сум.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з яких було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною сьомою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції Закону України від «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з тим, суд зазначає, що вказане положення рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі 1-38/2016 визнано неконституційним.
Рішенням Конституційного суду від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі 1- 38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: - частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення положення частини сьомої статті 43 які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до статті 1512 Конституції України рішення та висновки Конституційного суду України є обов'язковими, остаточними та не може бути оскаржені.
Таким чином, суд зазначає, що з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, починаючи з 20 грудня 2016 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII, від 6 грудня 2016 року, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р.» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 р.».
Отже, буквальне розуміння змін внесених Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дає змогу дійти висновку, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни є нереалізованими.
Таким чином, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Поруч з цим, статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачалось, зокрема, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати 10 740,00 грн.
Суд зазначає, не зважаючи на те, що положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не визнавались неконституційними, вони є аналогічними/тотожними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», норми яких направлені на обмеження виплати пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальним розміром.
Суд звертає увагу, що Конституційний Суд у своєму рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дійшов висновку, що будь-які обмеження максимального розміру пенсії, призупинення виплати пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» шляхом закріплення такого обмеження у статті 2 цього Закону, яка стосується широкого кола пенсіонерів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, та в підпункті 8 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким внесені зміни до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який регулює питання пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Тому, враховуючи, що вказані положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнані неконституційними, застосування до спірних положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо обмеження розміру пенсії позивача, які встановлені одним законом, є протиправним.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави для обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Як встановив суд, згідно розрахунку пенсії станом на 01 січня 2020 року позивач мав право на отримання пенсії в розмірі 20 966, 46 грн., а виплачувалася відповідачем із обмеженням максимального розміру в сумі 16 380,00 грн.; на 28 грудня 2021 року розмір пенсії позивача складав 21 040,46 грн. та виплачувався відповідачем із обмеженням максимального розміру в сумі 19 340,00 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що пенсія позивачу за 2019 рік виплачувалася без обмеження її максимальним розміром в сумі 9 141,58 грн., відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01 січня 2019 року.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» установлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2019 року в розмірі 1 497,00 грн., з 01 липня 2019 року в розмірі 1 564,00 грн., з 01 грудня 2019 року в розмірі 1 638,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2020 року в розмірі 1 638,00 грн., з 01 липня 2020 року в розмірі 1 712,00 грн., з 01 грудня 2020 року в розмірі 1 769,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» установлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2021 року в розмірі 1 769,00 грн., з 01 липня 2021 року в розмірі 1 854,00 грн., з 01 грудня 2021 року в розмірі 1 934,00 грн.
Отже, відповідач з 01 січня 2020 року протиправно обмежив розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром та зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з 01 січня 2020 року без обмеження максимальним розміром з урахуванням сум вже отриманих позивачем.
Суд відмовляє в задоволенні вимог щодо виплати позивачу недоотриманих пенсійних коштів з 01 квітня 2019 року, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, пенсія ОСОБА_1 не обмежена максимальним розміром станом на 01 квітня 2019 року відповідно до розрахунків.
В матеріалах справи відсутні докази обмеження пенсії максимальним розміром після ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення у справі №640/564/21, яким зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати пенсію ОСОБА_1 починаючи з 01 квітня 2019 року.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року максимальним розміром.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2020 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням сум вже отриманих ОСОБА_1 .
4. Відмовити в іншій частині адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко