ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 червня 2022 року м. Київ № 640/24318/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку військової пенсії з 1 квітня 2019 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років позивачу з 1 квітня 2019 року в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, зазначеного у довідці УДОУ від 07.08.2020 № 2/6-1420, без обмеження її максимальним розміром;
- виплату пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) провести з 1 квітня 2019 року без обмеження її максимальним розміром та виплатити суму недоплаченої частини основного розміру пенсії позивачеві однією сумою з 01.04.2019, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд вирішив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 військової пенсії з 1 квітня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, зазначеного у довідці від 07.08.2020 № 2/6-1420, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше проведених виплат;
- в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
На виконання рішення суду від 04.11.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва 30.05.2021 видано виконавчі листи у справі №640/24318/20.
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд визнати протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2021 по справі №640/24318/20, яке набрало законної сили та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, зазначеного у довідці від 07.08.2020 № 2/6-1420, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Питання щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Слід зазначити, що згідно частини четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підглядають примусовому виконанню.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 лютого 2019 року по справі №806/2143/15 (провадження №К/9901/5159/18) вказав, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, з огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.01.2020 у справі №620/1813/19.
У поданій позивачем заяві не зазначено інформації про хід виконавчого провадження.
Отже, позивач не звертався до органу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження стосовно рішення у даній справі.
Відповідно до абзацу 2 частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам остання ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
З огляду на викладене, заява представника позивача не відповідає вимогам, передбаченим частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною п'ятою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Враховуючи викладене, оскільки заяву подано без додержання вимог, встановлених частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, дана заява підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та порушення прав позивача в адміністративній справі №640/24318/20, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5. Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя Іщук І.О.