ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2022 року м. Київ № 640/8363/22
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали
за позовомДержавної митної служби України
доДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
провизнання протиправними та скасування постанов,
Державна митна служба України звернулася до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.11.2021 ВП № 67310194 про накладення штрафу у сумі 5100 грн. (вх. № 30462/8.19 від 08.12.2021) та постанову Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.01.2022 ВП № 67310194 про накладення штрафу у сумі 10200 грн. (вх. № 1604/8.19 від 21.01.2022).
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову про накладання штрафу від 25.11.2021 ВП № 67310194, отриману 08.12.2021, та постанову про накладання штрафу від 12.01.2022 ВП № 67310194, отриману 21.01.2022.
Однак, до суду з даною позовною заявою звернувся лише 03.06.2022, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, тобто після закінчення визначеного строку на оскарження постанови державного виконавця.
Окрім того, судом встановлено, що з аналогічними позовними вимогами Державна митна служба України вже зверталась до Окружного адміністративного суду міста Києва у грудні 2021 року та лютому 2022 року.
Згідно з приписами статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи те, щоу позовній заяві позивачем не доведено поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення державного виконавця, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для подачі до суду заяву про поновлення строку звернення з даним позовом.
У відповідності до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів..
Однак, позивачем доказів надіслання позовної заяви на адресу відповідача до матеріалів позову не додано.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення від 30.12.2021 №1243 на суму 2270, 00 грн.
Проте, за результатами здійсненої у програмі "Діловодство спеціалізованого суду" перевірки зарахування відповідної суми судового збору за квитанцією від 30.12.2021 №1243, судом встановлено, що вищевказана квитанція слугує підтвердженням сплати судового збору в адміністративній справі №640/38208/21.
За таких обставин, подане позивачем платіжне доручення від 30.12.2021 №1243 не є належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви №640/8363/22.
Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше від 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше за 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2 481, 00 грн.
Таким чином, під час звернення до суду з даним позовом позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 2481,00,00 грн. за вимоги майнового характеру.
Пунктом 4 частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин другої, четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.
Так, пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Водночас, долучені позивачем до позовної заяви копії документів не містять відміток про їх засвідчення та не є оригіналами документів.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строків звернення до суду з даним позовом з зазначенням причин пропуску такого строку;
- доказів надіслання рекомендованим листом позовної заяви з додатками на адресу відповідача;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.;
- засвідчених у встановленому порядку копій документів, доданих до позову.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Державної митної служби України залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Федорчук