ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 червня 2022 року м. Київ № 640/33876/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до проГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо переведення на пенсії за вислугу років.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після звільнення позивача зі служби в поліції позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років з підстав відсутності календарної вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років, тоді як кількість календарної вислуги достатньо лише для призначення пенсії по інвалідності. Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не враховано при обчисленні вислуги років стаж служби в пільговому обчисленні.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що тривалість вислуги років у пільговому обрахуванні використовується виключно для розрахунку розміру пенсії, а не для визначення право особи на той чи інший вид пенсії.
Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом Національної поліції України від 27.01.2020 № 106 о/с звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 з 03.02.2020.
Зазначеним наказом визначено, що стаж служби в поліції становить 22 роки 01 місяць 01 день, вислуга років у пільговому обчисленні - 04 роки 10 місяців 29 днів.
У подальшому посадовими особами Національної поліції України було складено розрахунок вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 , згідно якого вислуга років станом на 03.02.2020 становить: час служби у календарному обчисленні - 22 роки 01 місяць 03 дні, час служби у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 04 роки 10 місяців 29 днів. Вислуга років для призначення пенсії на 03.02.2020 становить 27 років 00 місяців 02 дні.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою 2613044896 (НПУ) від 23.07.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві призначено пенсію ОСОБА_1 по інвалідності у розмірі 40 відсотків грошового забезпечення відповідно до статті 20 "б" Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивачем направлено звернення від 13.10.2020 до пенсійного органу заяву про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років.
Листом від 11.11.2020 № 25751-26575/К-02/8-2600/20 відповідач повідомляє, що відсутні підстави для призначення пенсії за вислугу років, оскільки станом на день звільнення позивач має вислугу 22 повних календарних років при необхідних 24 календарних років та 6 місяців.
Позивач, вважаючи, що відповідачем невірно розраховано вислугу років для призначення пенсії, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
В силу положень пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж", "з" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Відповідно до пунктів "а"-"б", "ї" частини першої статті 17 Закону 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державної пожежної охорони, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи персоналу відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В свою чергу згідно статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно підпункту "в" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.92 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї Постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць за півтора місяця на посадах, де виконання обов'язків пов'язано з роботами по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, у період виконання робіт, переліки яких визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Підпунктом "г" пункту 3 Постанови № 393 визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї Постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліками посад і умовами, визначеними Міністерством внутрішніх справ України.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці.
Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі № 569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі № 750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі № 620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Водночас, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
Отже, судом визнається необґрунтованим посилання відповідача на те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до наказу щодо звільнення позивача та розрахунку вислуги років для призначення пенсії, вислуга років станом на 03.02.2020 становить: час служби у календарному обчисленні - 22 роки 01 місяць 03 дні, час служби у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 04 роки 10 місяців 29 днів. Вислуга років для призначення пенсії на 03.02.2020 становить 27 років 00 місяців 02 дні.
Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду щодо врахування до вислуги років, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням як календарної, так і пільгової вислуги.
Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо непереведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності за Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років за тим самим Законом.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити з 04.02.2020 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби з урахуванням до вислуги років як календарної, так і пільгової вислуги років; та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов